31 грудня україномовній газеті «Кримська світлиця» виповниться 25 років. Як видання бореться за існування і про що пише сьогодні – обговорюємо в ефірі Радіо Крим.Реалії.
У 1992 році «Кримська світлиця» з'явилася завдяки групі ентузіастів: майбутньому редакційному колективу, Всеукраїнському товариству «Просвіта» і Кримської організації Спілки письменників України. Літературознавець, автор газети Микола Жулинський зазначає, що газета з самого початку прагнула не тільки інформувати про події на півострові, але і об'єднати кримських українців.
Гендиректор українського держпідприємства «Національне газетно-журнальне видавництво» Андрій Щекун підкреслює, що після анексії Криму роль газети стала особливо важливою.
Член президії товариства «Просвіта», член редколегії газети «Кримська світлиця» Петро Вольвач переконаний, що українська держава повинна підтримувати видання.
Газета зіграла величезну роль у консолідації українців на півостровіПетро Вольвач
– Це була єдина україномовна газета в Криму, і вона зіграла величезну роль в консолідації українців на півострові, у зміцненні національної самосвідомості. Мабуть, це найбільше досягнення української спільноти Криму. Практично всі школи були російськомовними, але товариство «Просвіта» домоглося відкриття семи освітніх закладів з українською мовою навчання. На жаль, окупаційна російська влада ліквідувала це все після 2014 року. Тому особливо сумно, що Міністерство культури України, можливо, не до кінця розуміє значення газети «Кримська світлиця». Ця газета поряд з проектом Крим.Реалії несе об'єктивну інформацію про те, що відбувається на півострові і досі сприяє консолідації українців там. Збереження газети – це питання національної безпеки.
Головний редактор газети «Кримська світлиця» Віктор Мержвинський підкреслює, що видання висвітлює гуманітарні теми і не женеться за передплатниками і переглядами.
Про мільйони переглядів сайту не йдеться – є тисячіВиктор Мержвинский
– Зрозуміло, що тираж потрапляє в Крим не через систему передоплати – після 2014 року це неможливо. Але переадресація з нашого сайту в сховище «Вікіпедії» дозволяє користувачам завантажити PDF-версію і роздрукувати. Отримуємо потім хороші відгуки від читачів з Криму. Ми не женемося за новинами, політику мінімізуємо, наша специфіка – це культура, історія, гуманітарна сфера. Так що про мільйони переглядів сайту не йдеться – є тисячі. Нас читають і в Сімферополі, і в Севастополі. Мені здається, саме брак українських гуманітарних тем в інформаційному просторі Криму згодом полегшив завдання російським агресорам.
Віктор Мержвинський зазначає, що найбільш популярні рубрики газети «Кримська світлиця» присвячені розвінчанню історичних міфів і біографій захисників України з 2014 року.
Фінансування з бюджету піде – і газету доведеться випускати самостійноВіктор Мержвинський
– У 2018 році наше найважливіше завдання – перейти у формат 16 сторінок. Так нам точно вистачить місця для всіх задуманих рубрик, однак питання впирається в розширення редакції. План реформ Міністерства культури України такий, що нам потрібно буде позбутися від державних співзасновників. Відповідно, і фінансування з бюджету теж піде – газету доведеться випускати самостійно. Це буде складно, тим більше що культурологічні видання не так популярні. Однак ми не відмовляємося від своїх цілей і маємо намір робити англомовну версію газети. Думаю, що необхідність в цьому є: вже зараз нас читають в посольстві США в Україні. Сподіваюся, ми зможемо знайти ресурси для розширення.
