На почату кожного нового року прийнято ставити цілі. У кожного вони свої, але є й цілі, які можна досягнути лише разом і зробити успішним не лише себе, а й країну. Журналісти Радіо Свобода зібрали такі собі «українські підсніжники» – історії, які, на перший погляд, не дуже звертають на себе увагу. Але, якщо трохи допомогти або ж не заважати, можуть перетворитися на історії великого українського успіху.
Уперед на електрокарі!
Україна серед лідерів із розповсюдження електромобілів у світі. 2016-го попереду були лише Китай та країни Скандинавії, тоді в Україні зареєстрували 1700 нових електрокарів. Рейтинг 2018-го буде ще показовіший, кажуть продавці.
«Українці по електрокарах тримають десь 5% ринку. І це показник, який відповідає західноєвропейському. У десятці ми точно будемо, а у 2018 році ми будемо одні з перших», – прогнозує директор автосалону Олександр Кравцов.
За 2017-й в Україні зареєстровано понад 3000 нових електрокарів. Рік тому парламент скасував для таких автомобілів мито. А з січня 2018-го скасовано ПДВ та акциз. Мешканців великих міст країни вже не дивують служби таксі, які використовують відносно недорогі електрокари.
«Ви їх можете часто побачити на вулиці. Вони фактично такі «електро-ланоси». В доброму розумінні. Україна цього року стане ринком, куди заходять технології», – прогнозує Олександр Кравцов.
Іноземні компанії замислюються над виробництвом деталей до електрокарів в Україні, заявив у грудні міністр інфраструктури Володимир Омелян. А продавці електромобілів переконані: якщо урядники не зійдуть з курсу, Україна дійсно може стати не лише ринком збуту, але і центом із виробництва сучасних екологічних автомобілів.
Український от-кутюр
Поки автомобільні компанії замислюються, світові марки елітного одягу уже шиють на українських виробництвах. 2017-го Україна стала одним із найбільших в Європі виробників брендового одягу на замовлення.
«У швейній і взуттєвій промисловості зайняті понад 200 тисяч працівниць. Шиють у нас: Adidas, New Balance, C&A, Esprit, Hugo Boss. Це не повний список, бо бренди переважно не афішують, де вони шиють», – розповідає представниця руху «Кампанія за чистий одяг» Оксана Дутчак.
Швейна галузь розвивається, кількість замовлень зростає, однак, вітчизняні швачки заробляють менше, ніж у Молдові, Румунії та Македонії.
Швейна галузь розвивається, кількість замовлень зростає, однак, вітчизняні швачки заробляють менше, ніж у Молдові, Румунії та Македонії.
«У нас дуже дешева робоча сила, особливо в період кризи. Звичайно, це підвищує інвестиційну привабливість країни», – каже активістка.
2017-го українські виробники одягу довели: вони вміють шити із винятковою якістю. Завдання на 2018-й – навчитися на цьому заробляти. І тепер справа за вітчизняними маркетологами та дизайнерами, яким під силу перетворити бірку «Made in Ukraine» на синонім не тільки якості, але і модного тренду.
Смак кави
Кава по-українськи тепер модний тренд. І тепер таку, як в Україні, каву часто не знайдеш і в Європі.
«Під впливом температури зерно змінюється і в кольорі, і в ароматі. Воно може пахнути хлібом, може пахнути горіхами. Вкінці воно може пахнути м'ясом. Це треба відчувати», – розповідає львів'янка Юлія Сайчук, яка наприкінці грудня стала фіналісткою найбільшого світового чемпіонату з обсмажування кави.
Ще не так давно якщо кава, то розчинна. Потім хоч і зернова, але невідомої якості з автокав’ярні на кожному кроці. Схоже, українці таки навчилися відчувати каву. Кавомани кажуть: саме автокав’ярні навчили українців любити каву. А тепер кавова культура з вуличної трансформувалась вже у щось зовсім інше. У те, що може привабити і здивувати навіть найвибагливішого туриста.
Країна на екрані
Столичні недобудови, теплоелектроцентралі, спальні райони, залізничний вокзал та метро – Україна все частіше з’являється у кадрі в рекламних роликах світових брендів та кліпах відомих музичних проектів.
«В рекламній індустрії і в індустрії музичного відео зараз є такий тренд на східноєвропейський шик. Багато кліпів знято на тій же Троєщині. В районі ТЕЦ-9. Видно всі ці панельні будинки», – каже режисер студії відеопродакшину Станіслав Гуренко.
Тренд на усе східноєвропейське дав поштовх для розвитку українських компаній, що виробляють відеопродукцію. Окрім порівняно невисокої ціни на послуги, іноземців приваблює й кваліфікація місцевих спеціалістів, каже режисер.
З січня 2018 року ввозити до України кінотехніку можна буде без розмитнення. Це має ще більше стимулювати вітчизняний ринок виробництва відеопродукції. Не лише комерційної, але й художньої. Цьогоріч у прокат вийдуть щонайменше 30 українських кінострічок.
Активні люди
Тим часом регіонами України подорожують сотні ініціативних людей, що створюють мистецькі й бізнеспроекти, читають лекції та об’єднують молодь зі всієї країни.
Євгенія Відіщева приїхала на Луганщину у прифронтове містечко Щастя з Києва. І швидко знайшла тут однодумців. Дівчина планує створити платформу для втілення у життя ідей місцевої молоді – творчих, а згодом і бізнесових.
«Хочеться показати, що український бізнес можливий, що не обов'язково кудись їхати. Ми хочемо дати зрозуміти, що ніколи не приїде якийсь дядько з мільйоном доларів і не зробить так, що раптом місто стане розвиненим. Чуда не станеться. Чудо має статися в них самих. І я вірю, що все в нас буде добре», – каже ініціатор культурного проекту у Щасті Євгенія Відіщева.
Вона переконана: чимало людей в Україні зрозуміли: усе в їхніх руках. І вони вже змінюють країну, поки точково, там, де вистачає рук. Але вже у 2018-му ці зміни можуть стати невідворотними.
