Доступність посилання

ТОП новини

Спеціально для Крим.Реалії

За чотири роки анексії демографічна ситуація в Криму істотно змінилася ‒ зростає смертність, падає народжуваність, але населення півострова поступово збільшується через зовнішніх мігрантів. Кримчани змушені шукати кращої долі в чужих краях, залишаючи рідні домівки.

Чисельність населення

Якщо вірити повідомленням російської статистики, чисельність населення півострова неухильно зростає, досягнувши на 1 січня 2018 року 2,3 млн осіб (разом з Севастополем). Однак до приходу росіян у Криму проживала приблизно така ж кількість населення ‒ близько 2,4 млн осіб (1967,2 тис. в АРК і 385,9 тис. у Севастополі).

За результатами російської перепису, проведеного в Криму у вересні 2014 року в АРК зафіксовано 1891,4 тис. осіб, у Севастополі ‒ 393,3 тис. Тобто за 9 місяців кількість людей на території АРК зменшилася майже на 76 тисяч, а в Севастополі, навпаки, зросла на 7,4 тисячі. Хоча результати перепису не можуть вважатися достовірними через відмову частини кримчан брати в ньому участь, чітко простежується тенденція до від'їзду місцевих жителів з АРК й активне переселення росіян до Севастополя.

У підсумку, якщо вірити російській статистиці, з вересня 2014 до січня 2018 року населення Криму виросло на 22,6 тис. осіб. А чисельність севастопольців у порівнянні з 2014 роком зросла на 42,3 тис. чол, досягнувши 435,6 тис. осіб до кінця 2017 року.

Таким чином, росіяни заселяють Севастополь більш активно, ніж Крим. Хоча й з природним приростом в місті ситуація дещо краща, ніж загалом на півострові.

Смертність vs народжуваність

Упродовж чотирьох років окупації півострова рівень смертності залишається досить високим: щорічно в Криму помирає 28-29 тис. чоловік. При цьому скорочується й рівень народжуваності: якщо в 2014 році на півострові народилося 24 330 дітей, то в 2016 ‒ вже 22 994 (на 5% менше). За підсумками 2017 року падіння народжуваності досягло вже 9,4% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

В цілому за 2014-17 рр. на півострові померли 134,6 тис. чоловік (включаючи відомості по Севастополю), а народилося ‒ 91,2 тис. малюків. В результаті коефіцієнт природного руху населення (співвідношення народжуваності та смертності) в АРК в 2017 році опустився до -3,5, що набагато гірше за показник українських часів (-1,5).

Крим має всі шанси через кілька років «перегнати» вимираючі регіони Росії

Щоправда, враховуючи відомості з російських регіонів, ситуація в Криму ще дуже навіть непогана. Наприклад, у Ленінградській області коефіцієнт природного приросту склав -4,79, а в Тульській області й зовсім опустився до рекордно низької позначки в -6,83. Але з огляду на те, наскільки стрімко скорочується населення півострова в результаті природних причин, Крим має всі шанси через кілька років не тільки «наздогнати», а й «перегнати» вимираючі регіони Росії.

Метаморфози міграції

Зниження природного приросту населення в Криму заповнюють шляхом зовнішньої міграції. Якщо вірити російським повідомленням, враховуючи, що інших у нас просто немає, упродовж 2014-16 рр. до АРК прибули 78,8 тис. осіб.

Як бачимо, загальна кількість прибулих до Криму зростала з року в рік: у 2016 році на півострів приїхало на 35% більше, ніж у 2014 році.

За січень-листопад 2017 року до АРК приїхали ще 25,1 тис. осіб. Таким чином, загальна кількість приїжджих вже перевалила за 100 тисяч чоловік. При цьому більше ніж 60% прибулих ‒ це, звичайно, росіяни, які масово перебираються на півострів.

Ще більш гнітюча картина склалася в Севастополі, куди упродовж 2014-16 рр. переїхало близько 55 тис. чоловік. Якщо додати до цього інформацію за 2017 рік, то отримаємо близько 65 тис. прибулих до міста-героя. При цьому кількість росіян, які обрали Севастополь для переїзду в 2014-16 рр., досягла 38,8 тис. осіб (понад 70% від усіх прибулих).

Щоправда, в 2017 році міграційна картина в Севастополі стала змінюватися: кількість прибулих скоротилася на 15%, а тих, хто вибув, навпаки, зросла на 18%. І це наочно демонструє погіршення соціально-економічної ситуації в місті.

Кількість мігрантів на окупованому півострові досягла 160 тис. осіб, з яких основну масу складають жителі Росії

У підсумку за 2014-17 рр. кількість мігрантів на окупованому півострові (включаючи Севастополь) досягла 160 тис. чоловік, з яких основну масу складають жителі Росії.

Скласти точний портрет російських переселенців до Криму нескладно, враховуючи, що левова частка прибулих ‒ це військові, силовики та держслужбовці, які займають найбільш «хлібні» посади в кримських органах влади, відтісняючи місцевих на другий план. Природно, що в основній масі всі вони переїжджають з сім'ями, складаючи жорстку конкуренцію кримчанам.

На жаль, потік російських силовиків до Криму тільки зростатиме: якщо в 2016 році чисельність російських військових на окупованому півострові становила 23,8 тис. чол., то до 2025 року їхню чисельність планують збільшити до 43 тис., тобто майже в 2 рази. Разом з сім'ями це дасть приріст ще приблизно в 50 тис. осіб.

Потік російських силовиків до Криму тільки зростатиме

Аналогічним чином Росія замінюватиме кримських держслужбовців на росіян, як це вже сталося в Севастополі, де 90% топ-чиновників міського апарату складають прибульці з Росії. Тенденція усування місцевих активно триває, що змушує кримчан залишати півострів.

За повідомленнями російської статистики, за 2014-16 рр. Кримський півострів (разом з Севастополем) покинули 45,6 тис. осіб. А тільки за 11 місяців 2017 роки кількість тих, хто виїхав з Криму перевищила 30 тис. (25 тис. з АРК і близько 5 тис. з Севастополя). Таким чином, минулого року Крим залишили на 24% осіб більше, ніж у 2016 році. І ця тенденція, на жаль, буде посилюватися.

У підсумку, згідно з російською статистикою, загальна кількість кримчан, які залишили півострів, перевищила 75 тис. чоловік. Хоча це далеко не повні відомості, з огляду на, що в 2014 році кількість тих, хто прибув/виїхав, не враховувалася в повному обсязі.

До того ж російська статистика не враховує як тих, хто вибув, тих кримчан, які залишили півострів, але зберегли кримську реєстрацію. А таких в Україні за різними оцінками налічується від 25 до 50 тисяч. Таким чином, за роки анексії півострів залишили 100-125 тис. кримчан.

Однак для Росії це не проблема, а політика, спрямована на заміну місцевого населення приїжджими росіянами. Як кажуть сьогодні в Севастополі: «Ми Росії не потрібні. Помремо, поїдемо ‒ заміну тут же знайдуть».

Кажуть сьогодні в Севастополі: «Ми Росії не потрібні. Помремо, поїдемо ‒ заміну тут же знайдуть»

І це не дивно: Росії не потрібні ті, хто все частіше згадує про те, що при Україні жилося краще. Кремль не хоче бачити на півострові тих, хто, незважаючи на жорсткі обмеження, все ж готовий виходити на акції протесту. І нехай не через політичні мотиви, а захищаючи свій бізнес або свою власність, але все ж виходити. Москві в Криму потрібні покірні раби, яких росіяни так і не змогли (або не захотіли) «видавити з себе».

«М'яка» депортація місцевого населення Криму через створення для них нестерпних умов життя набирає обертів. А кримчани все частіше стають чужими на своїй землі, яку швидко заселяють росіянами.

Євгенія Горюнова, кримський політолог

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG