Доступність посилання

ТОП новини

Заборонене кохання: чому небезпечно бути геєм у Криму


Побої, утиск прав і просто страх: геям, лесбійкам, бісексуалам та трансгендерам немає місця в Криму під російським прапором. Як виживає ЛГБТ-спільнота на півострові, з'ясовували журналісти телепроекту «Крим.Реалії».

«Тут дуже сильно обмежують права, забороняють всілякі організації та фонди, влаштовують усе так, щоб відбувалося цькування», ‒ починає свою розповідь про життя в Криму Олександр.

Він не показує обличчя на камеру, адже про гомосексуальність цього хлопця не знають ні батьки, ні друзі. А з приходом Росії на півострів зізнаватися в такому стає просто небезпечно, каже Олександр.

«Проукраїнським, тим більше геєм, у Криму бути дуже складно. Вони не витримують того пресингу, що відбувається з боку Росії. Їм просто стає нецікаво, неможливо, й вони їдуть звідси... Люди бояться, що їх впізнають, що донесуть, що знають вони імена. Вони просто бояться того, що за ними прийдуть або почнуть якось їх обмежувати, їхні права, можливо, на роботі або в університеті, в школі. Без різниці де. Знайдуть спосіб», ‒ вважає Олександр.

Почуття під забороною

Для сусідньої Росії такий стан справ не в новинку. Ще 2013 року Держдума ухвалила закон про заборону «гей-пропаганди». Після цього поліція почала затримувати учасників ЛГБТ-акцій. Тепер і в анексованому Криму за публічну підтримку геїв, лесбійок, бісексуалів або трансгендерів можуть затримати або оштрафувати.

Востаннє акція на підтримку гей-спільноти на півострові відбулася ще до анексії Криму Росією, 2013 року. Тоді десять осіб у День ВДВ вийшли на центральну вулицю Сімферополя з плакатами на захист прав сексуальних меншин.

«Дискримінація за ознакою сексуальних меншин ‒ це фашизм. Оскільки ми живемо не за часів Гітлера, ми не збираємося ділити людей на правильних і неправильних. За Конституцією України всі люди народжуються з рівними правами», ‒ сказала на тій акції ЛГБТ-активістка Марта Хромова.

Вже через рік, після російської анексії Криму, провести таку акцію на півострові ніхто не ризикнув. Та й сама Марта Хромова переїхала до Москви, а її однодумці ‒ до Києва.

У Криму зникли всі організації, пов'язані з ЛГБТ-спільнотою

«Я не впевнена зараз у безпеці будь-яких активістів. Власне, мої товариші, які брали участь у тій акції 2 серпня, які представляли опозиційний лівий рух, які підтримали євроінтеграцію та виступали за Майдан, зараз змушені були залишити Крим, поїхали до Києва, тому що людям надходили прямі погрози», ‒ ділиться ЛГБТ активістка.

Марта Хромова
Марта Хромова

У Криму ж зникли всі організації, пов'язані з ЛГБТ-спільнотою. Установи для сексуальних меншин припинили свою роботу або переформатували бізнес.

«Полювання на геїв» по-кримськи

Правозахисникам відомі далеко не поодинокі випадки переслідування представників ЛГБТ-спільноти в Криму.

«Коли заходять до тематичних чатів або форумів, груп, призначають зустріч людині, а потім просто відбувається насильство. Важливий момент ‒ на це зовсім не реагують правоохоронні органи», ‒ розповідає керівниця проектів Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Українські правозахисники разом із російськими колегами провели дослідження про проблеми гомофобії на непідконтрольних Україні територіях ‒ анонімно опитали понад сто осіб. Ось лише деякі історії кримчан:

«Друга зловили, коли він йшов додому. Його били, штовхали, нападники вигукували гомофобні промови. Він лежав у лікарні з черепно-мозковою травмою, поламаними ребрами. Батьки звернулися до поліції, але не говорили, чому його побили. Ніхто нікого не знайшов. Ніхто нікого й не шукав».

«У квартирі опинилися п'ять агресивних гомофобів. Вони роздягнули його, завели в душ, били його, змушували лизати унітаз, пити горілку, знімали все на камеру. Він ‒ іноземець, не знав, що робити. Потім вони виклали це відео в інтернет. Це його дуже травмувало».

Російський ЛГБТ-активіст Микола Алексєєв кілька разів подавав заявки на проведення гей-парадів у містах Росії та анексованого Криму й кожного разу отримував відмову. Тепер активіст судиться з російським урядом у Європейському суді з прав людини. Алексєєв розповідає, що кримські чиновники особливо агресивно реагують на його діяльність.

«Якісь абсолютно божевільні чиновники, які бігають із фотоапаратами, фотографують, хто там заявки на гей-паради подав. Машини фотографують, значить, передають інформацію до правоохоронних органів, стежать усюди. Атмосфера напружена вельми, ніде такого в Росії не бачив, як у Криму», ‒ визнає Микола Алексєєв.

Підконтрольний Кремлю голова Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) в інтерв'ю російським ЗМІ говорив, що єдиний парад, якому є місце в Криму, ‒ військовий.

При цьому він же стверджує, що ніякої дискримінації ЛГБТ на півострові немає, а влада просто змушена боротися за здорову націю.

Влада не дозволить пропагувати те, що суперечить моральним цінностям народів Криму
Сергій Аксенов

«Влада не дозволить пропагувати те, що суперечить моральним цінностям народів Криму та викликає обурення й огиду у переважної більшості кримчан. Тут немає ніякої дискримінації. Ми не ліземо в особисте життя громадян, нехай кожен живе, як хоче. Але ми маємо захистити людей, особливо молодь, від акцій, спрямованих на руйнування морального здоров'я нації. Це наше право й наш обов'язок», ‒ написав Аксенов на своїй сторінці в Facebook.

Острів Свободи

У клубі «Єжи» на Південному березі Криму досі проводять вечірки. Під час туристичного сезону травесті-діви влаштовують тут шоу та розважають відвідувачів. Щоправда, після анексії півострова гостей у клубі стало менше.

«Швидше за все, в людей з'явився якийсь страх відвідувати цей заклад ‒ раз. По-друге, кажуть, раніше багато українців сюди приїжджали, тому тепер кількість відвідувачів цього закладу знизилася в кілька разів», ‒ анонімно розмірковує один із гостей клубу.

Колишній арт-директор і головна зірка «Єжи» Жанна Сімеїз (Денис Кратт) після анексії до Криму не їздить. Згадує, як із колегами в травесті-образах могли гуляти Сімеїзом. Тепер, каже, рівень нетерпимості в людей значно виріс.

«Я думаю, вони б викликали все: і поліцію, і козаків, і всіх інших... Кримчани люблять туриста як такого, тоді ці туристи приносили їм гроші, тепер гроші, як вони думають, приносять туристи, інтегровані туди урядом», ‒ розмірковує поза образом Денис Кратт із Києва.

На Марші рівності в Києві минулого літа Жанна Сімеїз була однією з головних зірок. Тепер діва обіцяє повторити прайд на півострові.

«У Криму це (прайд ‒ КР) буде у другий день деокупації. Ми таким маршем увійдемо до Сімеїза», ‒ впевнена Жанна.

Жанна Сімеїз (справа)
Жанна Сімеїз (справа)

Поки ж, зіткнувшись із російською реальністю в Криму, представники ЛГБТ-спільноти в умовах тотальної заборони змушені звикати до «життя під покривалом».

XS
SM
MD
LG