Як Кримська організація Національної спілки журналістів України трансформувалася після анексії півострова Росією? Яким чином зараз реформується НСЖУ? Що потрібно зробити для припинення переслідування кримських журналістів?
На ці та інші питання в проекті «Денне шоу» в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідає голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
‒ З початком анексії Криму Росією голова Кримської організації НСЖУ Людмила Хорошилова заявила про вихід зі спілки. Коли ви востаннє спілкувалися з нею?
‒ До анексії Криму. Під час анексії ми отримували тільки документи. Також тоді ми отримали інформацію від Союзу журналістів Росії про те, що Хорошилова попросила змінити назву з Кримського осередку НСЖУ на Кримський осередок Союзу журналістів Росії.
‒ Процес окупації й анексії розтягнувся в часі. Під час цих подій про що ви говорили?
Наші зусилля були спрямовані на те, щоб допомагати журналістам, які їздили до Криму й зіштовхувалися з певними проблемами
‒ На той час першою особою в НСЖУ був Олег Наливайко, який, я думаю, спілкувався з нею. Але в Хорошилової одразу була публічна позиція про те, що вона припиняє спілкування, оскільки одразу ввійшла до комісії з референдуму й сама себе поставила поза спілкою. Також ми бачили її виступи про те, що вона розчарована Україною.
Тому наші зусилля спільно з журналістами Незалежної медіа-профспілки України на той момент були спрямовані на те, щоб допомагати журналістам, які їздили до Криму й зіштовхувалися з певними проблемами. Ми зверталися до Союзу журналістів Росії, до Європейської міжнародної федерації та шукали варіанти, як ми можемо діяти.
‒ У момент, коли ви втратили зв'язок із Людмилою Хорошиловою, чи були спроби поїхати до Криму і створити іншу організацію з тими людьми, які займають іншу позицію?
‒ Ми зосередилися на питанні безпеки, як оперативний виклик. По-друге, ми створили Кримський осередок при Київській регіональній організації. Для тих кримчан і кримських журналістів, які хотіли бути з НСЖУ, ми таку можливість створили. Зокрема, Андрій Клименко та його команда скористалися цією можливістю, Микола Семена ‒ теж.
‒ Що відбувалося впродовж тих двох місяців до моменту створення організації в Києві? Коли всі ще не вірять у те, що Крим втрачений.
Кримська організація була нереформована й законсервована. Багато прогресивних кримських журналістів були поза нею
‒ Звісно, ми не вірили й не віримо, що Крим втрачений. Але це питання до Кримської організації НСЖУ. На жаль, ми визнаємо, що Кримська організація була нереформована й законсервована. Багато прогресивних кримських журналістів були поза нею.
‒ Станом на зараз скільки в НСЖУ обласних організацій ще нереформовані?
‒ Все залежить від людей. Донецька організація в нас абсолютно трансформувалася й ми говоримо про те, що це був, зокрема, вибір голови організації. Якщо голова Донецького осередку, головний редактор газети «Донбасс» Олександр Бриж, якого брали в полон чеченці, вирішив, що він із України і не служитиме агресорам, то він виїхав на материкову частину України й ми змогли трансформувати цей осередок. Зараз він перереєстрований у Маріуполі.
У Криму завдяки Хорошиловій та її колективу вирішили інакше. Тому я проти узагальнень і ярликів.
‒ А як щодо Миколи Семени?
Обговорювали варіант домовитися з російською владою, щоб Миколу Семену запросити на конференцію до Відня. І це буде можливість його виїзду з Криму
‒ Коли тільки починалася вся ця ситуація, нашим ключовим завданням, як НСЖУ, було донести інформацію до міжнародних партнерів. Оскільки ми розуміємо, що єдиний вид тиску на Росію ‒ зовнішній дипломатичний. Зрештою, впродовж перших днів була заява Міжнародної федерації журналістів, Європейської федерації журналістів. Вони заявили, що визнають Миколу Семену як професійного журналіста. Адже тактика російської влади щодо Миколи Семени й Романа Сущенка ‒ сказати, що вони не журналісти, а диверсанти, й це питання державної безпеки.
Ми неодноразово говорили про це з колишньою представницею ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунею Міятович. Зокрема, обговорювали варіант домовитися з російською владою, щоб Миколу Семену запросити на конференцію до Відня. І це буде можливість його виїзду з Криму з тим, щоб уже потім він вирішив, куди він хоче повернутися.
(Над текстовою версією матеріалу працювала Марія Юзич)
