«Люди залякані і мовчать»: чи дійсно кримчани задоволені життям?

За інформацією Всеросійського центру вивчення громадської думки, 88% кримчан задоволені своїм життям, а кількість так званих тотально незадоволених після опитування 2015 року знизилася в півтора раза. При цьому гендиректор ВЦВГД Валерій Федоров зазначив, що, незважаючи на такі показники, проблеми на півострові все ж є.

Зокрема, 13% кримчан незадоволені тим, що їхні зарплати не зростають, а 12% скаржаться на скорочення кількості робочих місць. 7% респондентів не влаштовують зміни в сфері охорони здоров'я, а 6% говорять про відсутність підвищення пенсій і поганий стан доріг. Проте, за інформацією ВЦВГД, 96% кримчан схвалюють роботу президента Росії Володимира Путіна.

Російський аналітик, керівник відділу розвитку «Левада-Центру» Денис Волков знаходить пояснення таким показникам дослідження ВЦВГД.

‒ В цілому опитування більш-менш нормальне. Показники схвалення вищі, ніж у Росії, але в цілому корелюють з нашими опитуваннями. Потрібно розуміти, що в 2014 році кримчани побачили контраст із тим, що почалося на Сході України, й тому сприйняли подію (анексію ‒ КР) як удачу. Кровопролиття легітимізувало приєднання до Росії. І потім ‒ економічна стабільність і низька інфляція в останні півтора-два роки. Я знаю, що після 2014 року ціни різко зросли, але потім цей процес припинився. Для більшої частини населення стабільність важлива. Згідно з цим опитуванням, кримчани стали помічати менше корупції, і це теж характерне для Росії останнім часом. Росіяни вважають, що з хабарництвом стали краще боротися.

ВЦВГД також повідомив, що 80% кримчан підуть голосувати на вибори президента сусідньої Росії в березні. Денис Волков сумнівається, що так і буде.

‒ Мені здається, саме питання погане. Якось судити про явку можна, тільки якщо ставити перед кожними виборами одне й те ж запитання, слово в слово. ВЦВГД цього разу проводив телефонне опитування, тобто змінив методологію. Наскільки я розумію, ці 80% складаються з тих, хто сказав, що точно піде, й тих, хто припустив це. Так що говорити, що всі вони обов'язково прийдуть на дільниці 18 березня, просто не можна. Звичайно, завжди є частка людей, які бояться виявляти невдоволення або відповідати негативно. Можливо, в Криму вона вища, ніж у Росії.

Радіослухачі з Криму скаржаться насамперед на низькі пенсії:

«Я людина немолода. При Україні в мене непогана була пенсія, навіть залишалося, можна було на чорний день відкладати. Зараз я ледве дотягую від пенсії до пенсії. Я самотній. І ходжу в установи, мені кажуть: «У тебе й так багато». Людям додають на інфляцію 3-4%, а мені не належить надбавка з пенсією в 14 тисяч рублів. А що це таке? 3 тисячі взимку заплати за комуналку й 11 тисяч на прожити ледве-ледве вистачає. Я вже не кажу про одяг і все інше. Ось таке гарне життя. Коли соціологи опитують, люди просто бояться сказати. Якби особисто мене запитали в місті, я б побоявся сказати щось погане. Ось і виходить: люди залякані й мовчать. Я навіть дзвонити вам боюся, але мене просто дістало, що до моєї пенсії не дають надбавки».

«Повністю підтримую! У попереднього слухача 14 тисяч пенсія, а у мене 8 тисяч, і все одно за 4 роки за інфляцію нічого не додають. Приїжджала до Пенсійного фонду, там кажуть: «У вас і так багато». Як прожити на 8 тисяч? Я живу в селі, газу немає, при 14 градусах. Яка я задоволена? Я хотіла б, щоб Крим швидше повернувся Україні, я тільки й живу цим з самого 2014 року. Мені не потрібна їх велика пенсія, нехай повернуть нас Україні».

«Звичайно, є незадоволені люди. Незадоволені пенсією, комунальними тарифами. Дуже багато недоліків є у нас у Криму. Але загалом люди не бояться! Ми можемо вийти. Суперечки бувають прямо в тролейбусах, дехто каже, що краще жилося при Україні, лають Сергія Аксенова. Але ніхто нічого не боїться. Людей не хапають і не вішають, боятися нема чого».

Український соціолог, директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна вважає такі цифри російських опитувань у Криму сміховинними.

– Це взагалі схоже на анекдот. Чомусь згадалися слова відомої пісні: «Я іншої такої країни не знаю». Так ось, я не знаю іншої такої країни, де 88% людей були б задоволені життям. Адже це питання саме про життя, а не про ситуацію в Криму. Хтось може бути незадоволений своїм сімейним станом, заробітком. Але щоб 88% були задоволені всім... Може, в Північній Кореї буде так само. Очевидно, люди бояться, тим більше коли їх запитують телефоном. Відповіси, що незадоволений, і це привід засумніватися в твоїй лояльності, виникнуть підозри. Ми знаємо, до чого так зване загальне схвалення призвело в Радянському Союзі.