Віктор Янукович, за великим рахунком, ніколи не був самостійною політичною фігурою. Це – типовий васал Кремля, успіхи якого забезпечувалися з допомогою російських ресурсів та грошей проросійськи налаштованих «наших» олігархів. Правда, ставши президентом України, він ніби пробував грати свою гру, пішовши на зближення із західним світом. Але гравець з нього виявився поганий. Він так і не зміг балансувати між Росією та Заходом, програвши в кінцевому рахунку.
Утікши до Росії, Янукович остаточно перетворився на кремлівську маріонетку. У 2014 році, коли відбувалася окупація Криму й розв’язувалася війна на Донбасі, він відносно часто з’являвся в мас-медіа, давав прес-конференції. І начебто перебував у Ростові-на-Дону – поблизу Донбасу. Створювалося навіть враження, що колишній український президент ось-ось очолить проросійські сили на своїй малій батьківщині і організує «визвольний похід» на Київ. Але час йшов. Янукович сидів у екзилі, не вдаючись до активних дій. Тим часом на його Донбасі з’явилися нові «герої» – типу «Мотороли». А наш «легітимний» все більше перетворювався з фігури політичної на фігуру медійну, яку використовувала російська пропаганда.
На його Донбасі з’явилися нові «герої» – типу «Мотороли»
Останнім часом, близько року, він не з’являвся в медійному просторі. Хіба що суд над ним у Києві нагадав про цю персону. І тут раптом Янукович дає прес-конференцію в Москві. З якого то дива?
Меседжі від «легітимного»
Звісно, ця подія була санкціонована й здійснена російською владою з певною метою. Бо чи хтось всерйоз повірить, ніби Янукович вирішив сам поспілкуватися з журналістами?
Те, про що він говорив, готувалося російськими «бійцями невидимого фронту». Тези від «легітимного», які прозвучали на прес-конференції, в більшості випадків – це кліше російської пропаганди. Мовляв, нещодавно ухвалений Верховною Радою України закон про реінтеграцію Донбасу поганий і суперечить Мінським домовленостям. Певно, не такий вже він поганий для нас – коли викликає несприйняття з боку росіян і їхньої маріонетки. Не міг обійти «легітимний» і Майдан, черговий раз очорнивши його й повторивши заїжджену російськими мас-медіа «сенсацію», ніби майданівців розстрілювали спеціально привезені грузинські снайпери, аби активізувати протистояння.
Намагався «легітимний» також виправдати себе, заявивши, що закликав вводити не російські війська в Україну, а якусь «поліцейську миротворчу місію». Загалом історія із закликом Януковича ввести російські війська видається не дуже ясною. Але це вже минуле, яке цікавить передусім учасників судового процесу над «легітимним» у Києві.
Єдиним свіжим меседжем була пропозиція провести прямі переговори з представниками Донбасу
Фактично єдиним свіжим меседжем на прес-конференції була пропозиція провести прямі переговори з представниками Донбасу за сприяння і нагляду Євросоюзу, Росії, США і ООН. Отже, ці переговори мають відбутися за участю Росії, яка (і це для багатьох зрозуміло) контролює бойовиків Донбасу. Уже не кажучи про високий статус переговорів! З представниками невизнаних терористичних організацій повинні мати справу і ЄС, і США, і навіть ООН. Чи не забагато честі для терористів? Словом, абсурд.
Але що візьмеш з «легітимного»? Ну такий він! Простий!
Хоча цей меседж про переговори підкидають росіяни через Януковича неспроста. Зараз порушується питання про миротворчу місію на Донбасі. Тому російська влада, якій ця ідея не дуже подобається, підкидає альтернативні ідейки.
Однак сумнівно, ніби хтось купиться на такий примітив від «легітимного».
Спроба приховати небажане?
Поява Януковича в медійному просторі Росії мала певний ефект. Якось так співпало, що «легітимний» провів прес-конференцію незадовго після того, як стало відомо, що Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги «Нафтогазу» стосовно компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. За результатами двох арбітражних проваджень у Стокгольмі, «Газпром» має сплатити 2,56 мільярда доларів США на користь «Нафтогазу». За цим судовим процесом уважно спостерігали в багатьох країнах світу. Рішення Стокгольмського арбітражу стало перемогою України й, відповідно, поразкою Росії. І відбулося це саме тоді, коли президентські вибори в нашого північного сусіда вийшли на фінішну пряму. Враховуючи, що зараз у Росії тема України одна з пріоритетних, то це стало чималим медійним ляпасом для «непереможного» Путіна.
Прес-конференція Януковича начебто відсунула цю неприємну для росіян новину на задній план. Чи була ця прес-конференція медійною спецоперацією – можемо лише гадати. Її анонсували буквально перед рішенням Стокгольмського арбітражу. Але ж росіяни передбачали (а, може, й знали?), яке це буде рішення. Тому й готувалися до нього. Однак, як би не було, прес-конференція Януковича була розрахована, передусім, на російську публіку.
Чесно кажучи, це дійство виглядало жалюгідно. Як і жалюгідним виглядав її «герой». Він перетворився на хлопчика по виклику, якого безцеремонно використовує російська влада в своїй цинічній пропагандистській грі.
Але що поробиш. Кожен коваль свого щастя. «Легітимний» сам винен, що дійшов до такого.
Петро Кралюк, проректор Острозької академії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
