Доступність посилання

ТОП новини

Пропаганда кличе: як телебачення «заманює» кримчан на вибори


Політична агітація російських виборів у Сімферополі, 21 грудня 2017 року

Підконтрольна Кремлю влада Криму використовує всі ресурси, щоб переконати кримчан голосувати на виборах президента Росії. Чиновницькі агітаційні вояжі в сільські будинки культури доповнили відеороликами на місцевому телебаченні. Умовляння прийти на вибори зводиться до страшилок з використанням традиційного набору кліше російської пропаганди.

З початку березня в ефірі контрольованого кримською владою телеканалу «Крым 24» почали транслювати передвиборні відеоролики. У них візуалізується сценарій можливого розвитку подій на півострові, якби в 2014 році російська анексія не відбулася. Кожен ролик містить заклик прийти на вибори 18 березня і «не помилитися».

Сприяти явці кримчан на виборчі дільниці автори відеороликів вирішили за допомогою контрастних кадрів з Європи та України, які нібито мають показати перевагу російських реалій на півострові.

У нас би трощили пам'ятники, проходили б гей-паради. На цінностях загальнолюдських був би поставлений хрест. Зрештою, у нас могла бути війна
Катерина Зуєва

«Страшно навіть думати! У нас би трощили пам'ятники, проходили б гей-паради. На цінностях загальнолюдських був би поставлений хрест. Зрештою, у нас могла бути війна. І ось все це ми показуємо в хвилинних роликах, порівнюючи з сьогоденням. Там є, над чим задуматися й зрозуміти, що ми не маємо права на помилку!» ‒ говорить головний редактор «Крым 24» Катерина Зуєва.

Сьогодні в кримський телеефір вийшли чотири таких відеоролики.

Протистояння пам'ятників

У першому ролику «Крим 24» показане відкриття пам'ятника російській імператриці Катерині II, імператору Олександру III та «ввічливим людям» у Сімферополі. На цьому тлі подані кадри знесення пам'ятників Леніну на материковій частині України. «Леніни», що летять з постаментів, показані на тлі Євромайдану, який російська влада називає «державним переворотом».

«Що було б, якби ми не прийшли на референдум у 2014 році?» – агітація «Крым 24» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:55 0:00
Завантажити на комп'ютер

Знесення пам'ятників радянським вождям в Україні дійсно було. Перші пам'ятники Леніну в Києві були знесені учасниками акцій протесту як символ розриву України з радянським минулим. У народі цей процес назвали «ленінопадом».

Після Євромайдану він продовжився вже в рамках декомунізації. У 2015 році Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, який забороняє їхню пропаганду та символіку.

Як озвучував раніше директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, в рамках декомунізації в Україні демонтували 2389 радянських пам'ятників, серед них – 1320 пам'ятників Леніну. За його словами, кілька десятків цих пам'ятників збережуть для створення музею монументальної пропаганди СРСР, який планують відкрити в Києві.

Водночас у Криму після анексії місцева влада плодить пам'ятники неоднозначним особистостям. Наприклад, встановлення згаданого у відеоролику пам'ятника Катерині II у Сімферополі його ініціатори пояснили необхідністю віддати данину пам'яті російській імператриці, яка в XVIII столітті «приєднала» Крим до Російської імперії.

Як з'ясували Крим.Реалії, до збору коштів на пам'ятник мають відношення бізнес-партнери Сергія Аксенова (Аксьонова) та фонд російського бізнесмена Костянтина Малофєєва, який зіграв не останню роль у російській анексії Криму, а пізніше й у подіях на Донбасі.

Встановлення пам'ятника російському самодержцю Олександру III в Сімферополі й зовсім обернулася скандалом ‒ багато досягнень, приписані йому авторами монумента, виявилися фейком.

А для створення пам'ятника «ввічливим людям», за словами депутата підконтрольного Росії кримського парламенту Леоніда Бабашова, позував кримський співробітник російського спецназу. Тобто «героєм» може виявитися один із 8 тисяч військовослужбовців, які в 2014 році зламали присягу, за що оголошені в розшук військовою прокуратурою України.

Тому не все так однозначно з кримськими пам'ятниками, як показано в передвиборному відеоролику.

Відеоролик телеканалу «Крым 24», створений напередодні виборів у Росії (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:06 0:00
Завантажити на комп'ютер

Традиційні шлюби проти геїв

Другий ролик на телеканалі присвятили сімейним цінностям в Криму. Вони показані через призму укладання шлюбів у Палаці одружень Сімферополя та щасливих батьків з новонародженими дітьми.

На противагу цій картинці показаний гей-парад у Києві й одруження одностатевих пар в Європі.

«Ми прийшли на референдум і не помилилися» – відеоролик телеканалу «Крым 24» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:21 0:00
Завантажити на комп'ютер

«Вибачте за зміст!!!! Але так могло бути, якби кримчани всі разом не прийшли на референдум у 2014 році», ‒ пишуть автори відео в соцмережах.

У Києві з ініціативи представників ЛГБТ-спільноти та правозахисників щороку проводяться Марші рівності. Але акція призначена не для пропаганди ЛГБТ, а проти дискримінації людей за ознакою їхньої сексуальної орієнтації. Основне їхнє гасло ‒ «Ми різні, ми рівні».

Що ж стосується Європи, то далеко не в кожній країні узаконені одностатеві шлюби. І вони не скасовують реєстрацію традиційних шлюбів, а є додатковою опцією.

Незважаючи на активну боротьбу російської влади за «духовні скріпи», цього року перший одностатевий шлюб був зареєстрований у Москві. Але після того, як про це повідомили ЗМІ, росіянам Євгенію Войцеховському та Павлу Стоцко, які уклали шлюб, почали надходити погрози. А російські чиновники згодом звинуватили їх у псуванні паспортів і відмовилися визнавати цей шлюб.

Водночас кримчани нетрадиційної орієнтації в російських реаліях змушені всіляко ховатися. Раніше вони розповідали Крим.Реалії, що бояться дискримінації та фізичної розправи, оскільки місцева громада, за їхніми словами, не толерантна щодо них.

Що ж стосується сімейних цінностей, то треба нагадати, що всі акти громадянського стану, видані на півострові з березня 2014 роки (разом зі свідоцтвами про шлюб), не визнаються в жодній цивілізованій країні. У зв'язку з цим місцеві навіть склали жарт: «Кримські шлюби недійсні, а російські військові цим користуються».

День перемоги та Бандера

У переконанні кримчан прийти на виборчі дільниці 18 березня активно використовується найсвятіше в Росії ‒ тема святкування Дня перемоги. Її використовують відразу в двох відеороликах «Крым 24». У них у кримській реальності показані парад Перемоги в Сімферополі, хода «Безсмертного полку» та діти з квітами, які обіймають ветеранів.

У кадрах про Україну їм протиставляється смолоскипна хода в Києві в день народження лідера українських націоналістів Степана Бандери, а також школярі, які співають пісню про бандерівців і грають в ігри, примовляючи: «Хто не скаче, той москаль».

Агітаційний ролик телеканалу «Крым 24» напередодні виборів президента Росії (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:33 0:00
Завантажити на комп'ютер

Кримський вчений, кандидат історичних наук Сергій Громенко називає подібну подачу інформації маніпулятивною.

Порівняння кримського параду Перемоги зі смолоскипною ходою, проведеною окремими особами не на державному рівні, є маніпуляцією та пропагандою
Сергій Громенко

«У ролику ми бачимо святкування Дня перемоги в Криму, організоване на державному рівні. Тоді як на материковій частині України в ролику показують зовсім не 9 травня, а окремі сюжети з життя націоналістичних організацій, які приватно відзначають свої дати без підтримки держави. Для коректного порівняння потрібно було б показати, як в Україні відзначають 9 травня, як президент покладає квіти на Алеї Слави в Києві. Ось тоді у кримчан була б можливість порівняти. Військові паради, які проводяться в Криму, треба було б порівнювати з військовими парадами, які проводить українська влада на Хрещатику. А порівняння кримського параду Перемоги зі смолоскипною ходою, проведеною окремими особами не на державному рівні, є маніпуляцією та пропагандою», ‒ говорить він.

Передвиборна мобілізація

Схожу передвиборну стратегію використовують відносно кримчан і місцеві чиновники. У лютому 2018 року голова підконтрольного Росії кримського парламенту Володимир Константинов, агітуючи в Нижньогірському районі, згадав про «бандерівців з Києва» та громадянську війну, яка нібито загрожувала півострову в 2014 році. Такі ж меседжі озвучують й інші кримські чиновники, які прозоро натякають, що кримчанам треба віддячити Володимиру Путіну за «приєднання» півострова в 2014 році.

Таким чином, основним аргументом, який пропонується кримчанам для підтримки президентських виборів у сусідній Росії, є «порятунок» від українських реалій, а не досягнення після 2014 року.

Російські експерти говорять, що влада кинула всі сили заради показників високої явки на виборах, щоб зміцнити позиції Володимира Путіна в країні та на міжнародній арені.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликає кримчан усіх національностей бойкотувати майбутні вибори президента Росії. Про кримінальну відповідальність за участь у них також попереджає прокуратура АРК.

XS
SM
MD
LG