Крим – сакральна річ для Володимира Путіна, і так просто Росія його не віддасть, вважає політичний експерт Ігор Петренко. На його думку, зараз немає і найближчим часом не з’явиться жодних обставин, які б спонукали Росію залишити Крим. Натомість колишній голова Ради міністрів АРК Сергій Куніцин зазначає, що Росія нездатна вирішити проблеми з інформатрукторою півострова, зокрема з водозабезпеченням Криму. Третій учасник дискусії в ранковому ефірі Радіо Свобода постійний представник президента в Криму Борис Бабін запевняє, що Київ у своїй стратегії деокупації півострова враховує ці моменти, але поки що вона є непублічна, хоча, він обіцяє, що незабаром громадськість побачить певні програмні документи з цього питання.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко переконаний, що незважаючи на санкції, Росія не полишить Криму, бо він має симоволічне значення для російського президента.
«Сама міжнародно-політична диспозиція не змінилася. Так, дійсно, проти Росії є ціла низка санкцій, прив’язана безпосередньо до анексії Криму. Але в той же час – поки що Росія, хоча й зазнає, звичайно, збитків, але могла до цього підготуватись і навряд чи це є надзвичайно сильним і потужним стимулом, який би дав би змогу Росії відмовитися від Криму. Крим – це сакральна річ сьогодні для Путіна, це є надзвичайно важливим політичним аспектом для внутрішньополітичного вжитку Росії», – аргументує Петренко.
Натомість народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», колишній голова Ради міністрів Криму та колишній представник президента України у Криму Сергій Куницин впевнений, що відносини між Росією та окупованим півостровом мають слабкі місця, серед яких – водозабезпечення.
«Росія може з Кубані дати газ, електроенергію, але вона ніколи не дасть того обсягу (води – КР), який давав Північно-Кримський канал. Канал у жахливому стані. Я до 1989 року працював у системі «Кримканалбуду» головним інженером заводу залізобетонних виробів, будував канал. Це дуже складна іригаційна споруда, вона занепадає, потрібні мільярди, щоб її відновити. Насправді Крим висихає: соляні бурі, безводдя. Жодним чином Росія не зможе вирішити це питання», – переконаний політик.
Іншою проблемою він називає Керченський міст. За словами Куницина, ще за часів роботи на посаді голови Ради міністрів Криму він дійшов висновку про недоцільність такого будівництва.
«Там тектонічний розлам по дну Керченського каналу проходить, там мулисті карстові породи. Я в перспективу мосту не вірю, тим паче що будують поспіхом, без серйозної експертизи», – пояснює парламентар в ефірі «Ранкової Свободи».
Куницин додає: навіть якщо міст добудують, прогнозувати, скільки простоїть споруда, він не береться.
Активіст національного руху кримських татар Сінавер Кадиров звертає увагу на те, що окупація Криму відбувалася під впливом зовнішніх сил, а не внутрішніх настроїв, і говорити про вирішальну роль самих кримчан у подальшій долі півострова наразі не доводиться.
«Сьогодні порушено світовий правопорядок, тому тут у меншій мірі світ братиме до уваги бажання самих кримчан. Бажання кримчан може набути чинності, можливо, на наступному етапі цього процесу, а не в момент вирішення, повертати Крим під юрисдикцію України чи ні», – міркує Кадиров.
Водночас він не схильний применшувати важливість кримськотатарського руху – на думку активіста, її де-факто визнає своїми діями окупаційна влада, порушуючи права людини в Криму.
«Ми ж розуміємо, що всі ці дії, всі ці репресії, вся репресивна машина працює не в силу того, що просто всі ці обшуки та арешти самі по собі така собі самоціль. Це реакція на те, що вони не можуть взяти під контроль частину населення на підконтрольній території. Саме ці факти є підґрунтям для прийняття багатьох резолюцій стосовно тимчасово окупованої території Криму», – аргументує громадський діяч.
Постійний представник президента України в АРК Крим Борис Бабін запевняє: якщо стратегія Криму і є, вона наразі непублічна. Окрім неї, до програмних заходів щодо півострова входить стратегія реінтеграції, яка зараз в розробці і, за словами держслужбовця, буде публічною.
«Це документ, що конкретно робити після дня Х, після того, як Росія піде з Криму – і, повірте, піде не через діяльність правозахисників і не через якісь загальнодемократичні рухи, це буде комплексний тиск. Але після того, як вона піде, слід буде зробити великий комплекс робіт, щоб кожен орган влади України знав, що він має робити на деокупованій території, бо період реінтеграції буде доволі тривалим», – прогнозує Бабін.
Третій документ щодо Криму, продовжує він – це план дій на найближче майбутнє, спрямований на протидію російській агресії, адже, на переконання представника президента, деокупація Криму можлива лише після звільнення окупованої частини материкової України.
«Ми, попри шалений спротив окремих органів влади, так званих «корисних ідіотів», не буду казати яких громадських структур, цей план дуже скоро затвердимо, надамо громадськості. Він дуже вагомий за обсягом, повністю складається з реальних вимірів та реальних показників, розрахований на 2018-2019 роки», – повідомив Борис Бабін.
Він анонсує зустріч робочої групи з цього питання в Адміністрації президента в квітні і сподівається, що документ буде готовий до літа.
