Український активіст Володимир Балух дев'яту добу продовжує голодування в СІЗО Сімферополя. Протестуючи проти свого переслідування, він відмовився від їжі й увесь цей час вживає тільки воду.
Кримінальне переслідування Володимира Балуха почалося після того, як він розмістив на своєму будинку в селі Серебрянка Роздольненського району Криму український прапор і табличку «Вулиця Героїв Небесної Сотні». Спочатку співробітники ФСБ Росії приходили до нього з обшуками, потім він побував під адмінарештом. А згодом кримчанина звинуватили в придбанні та зберіганні боєприпасів. Більше року Володимир Балух перебуває під арештом.
На надзвичайні заходи активіст пішов тому, що підконтрольні Росії кримські суди відмовляються зняти з нього звинувачення та всіляко намагаються утримувати в СІЗО. Упродовж року у «справі Балуха» були винесені вже три вироки. Протестуючи проти вердикту підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму, Володимир Балух із 19 березня почав голодування.
В одиночній камері без зв'язку із зовнішнім світом
Спроби захисту Балуха побачитися з ним у СІЗО Сімферополя поки успіху не мали, тому достовірної інформації про стан його здоров'я, як і раніше, немає.
Балух вживає тільки рідини: вода, чай. Ніяких твердих продуктів він не їстьОльга Скрипник
«Адвокат намагався кілька разів відвідати Балуха, але через великі черги до СІЗО йому так і не вдалося цього зробити. Поки нам відомо, що він (Володимир Балух ‒ КР) вживає тільки рідини: вода, чай. Ніяких твердих продуктів він не їсть», ‒ повідомила Крим.Реалії координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
До того ж, за її словами, Балух міг залишитися в СІЗО без речей першої необхідності: «Після того як 19 березня Балуха повезли на суд в Роздольне та обрали йому запобіжний захід, його відразу відвезли в одиночну камеру, не давши зібрати особисті речі, предмети гігієни. Ми зараз не знаємо, чи є у нього необхідні речі».
Не можуть нічого сказати про стан Балуха і його рідні. Дружині активіста відмовляють у побаченнях із ним, мотивуючи тим, що вони офіційно розлучені. А літня мати через стан здоров'я не може приїхати з Роздольненського району до Сімферополя.
Я ж його вже не дочекаюся – мама українського активіста Балуха
Мовчать поки й у кримському управлінні Федеральної служби виконання покарань Росії. Крим.Реалії намагалися отримати інформацію про стан Володимира Балуха, надіславши інформзапит до прес-служби відомства. Але відповіді ми так і не отримали.
Інформація може з'явитися після того, як російські адвокати відвідають свого підзахисного. Вони планують це зробити на початку квітня.
Побачення з Балухом також має намір домагатися архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ Київського патріархату Климент. 2 квітня він має намір подати відповідне клопотання до суду.
Зараз дуже негативне ставлення до наших політв'язнів у сімферопольському СІЗОВладика Климент
«Зараз дуже негативне ставлення до наших політв'язнів у сімферопольському СІЗО. У мене був дозвіл відвідувати Євгена Панова (фігурант «справи українських диверсантів» ‒ КР), але начальник СІЗО влаштував скандал із провокацією. Нібито після моїх відвідин у Євгена знаходять заборонені предмети. Чи пустить він мене, навіть якщо буде дозвіл суду? Я не знаю», ‒ сказав він Крим.Реалії.
«Якщо голодування не зафіксоване, він не голодує»
Як уже писали Крим.Реалії, рідні та захисники Володимира Балуха не підтримують його голодування. За словами його адвоката Ольги Дінзе, такі заходи прояву громадянської позиції в російських реаліях рідко бувають ефективними.
Я не думаю, що голодування ‒ це ефективний спосіб впливу на системуОльга Дінзе
«Я не думаю, що голодування ‒ це ефективний спосіб впливу на систему. Я думаю, що Володимир не переслідує цієї мети. Це швидше крик душі проти всього. Тому що він не знає, як висловити своє ставлення до подій законними способами, багато з яких вже вичерпані. Однак ефективність такого методу, як голодування, не підтверджується практикою», ‒ каже адвокат.
За словами російської правозахисниці Тетяни Щур, контролювати ситуацію з голодуванням Володимира Балуха було б простіше, якби його акція була офіційно зафіксована та підтверджена громадськими спостерігачами.
«Такий захід, як голодування, був би ефективним, якби в СІЗО були правозахисники, члени ГСК (громадської спостережної комісії ‒ КР), які б зафіксували його. Це дуже важливо, тому що якщо його голодування не зафіксоване як годиться, то офіційно не вважається, що він голодує. Ця ситуація незручна для адміністрації СІЗО, вони робитимуть усе, щоб нівелювати це явище», ‒ пояснює вона.
Українська справа Балуха: 25 фігурантів
Тим часом на ситуацію з Володимиром Балухом відреагували різні українські відомства. Зокрема, в МЗС України через дипломатичні канали домагаються від Росії забезпечення доступу українських лікарів до активіста.
Раніше про підтримку Балуха повідомили в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України.
Активно підтримують кримчанина активісти українського громадського руху Let My People Go, які щодня нагадують про його голодування й цитують його виступ у підконтрольному Росії Роздольненському суді.
Цитати Балуха також поширюють в соцмережах активісти та правозахисники.
У прокуратурі АРК переслідування Володимира Балуха кваліфікують за кількома кримінальними статтями. Ще 2016 року було відкрите кримінальне провадження за частиною 2 статті 146 (незаконне позбавлення волі), частиною 2 статті 162 (порушення недоторканності житла) і частиною 3 статті 357 (незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом) Кримінального кодексу України. Вони передбачають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі до п'яти років.
«Прокуратурою АРК і Головним управлінням Національної поліції в АРК і Севастополі в межах досудового розслідування кримінального провадження дається належна правова оцінка діям приблизно 25 незаконно призначених «слідчих», «оперативних співробітників», «прокурорів» і «суддів», які причетні до незаконного переслідування громадянина України Володимира Балуха», ‒ повідомили Крим.Реалії у відомстві.
Підозри в цьому кримінальному провадженні оголошені двом колишнім співробітникам кримських главків СБУ і МВС України, які 2014 року перейшли на службу до російських правоохоронних органів.
