Захід повинен не лише тиснути й наказувати Україні боротися з корупцією, але й сам має в цьому докласти зусиль. З одного боку, сприяти переслідуванню та екстрадиції українських корупціонерів, а з іншого – не допускати відмивання брудних грошей у західних банках, пише Тарас Кузьо в Atlantic Council. Як американці з огляду на кремлівське «брязкання зброєю» намагаються надолужити військові прогалини в європейській обороні НАТО, пише британський часопис The Time. Тим часом низка європейських видань зацікавилася ініціативою організації «Репортери без кордонів», що покликана чинити перешкоди фейкам і дезінформації.
Захід двома способами допомагає корупції в Україні, вважає політолог та експерт Центру трансатлантичних відносин Тарас Кузьо. У статті для аналітичного центру Atlantic Council він пише, що хоча тиск Заходу на Україну в сенсі подолання корупції ніколи не був таким потужним, однак саме Захід і надає українським корупціонерам можливість безкарно уникати кримінальних переслідувань, отримувати там політичний притулок і використовувати свої банки для відмивання брудних капіталів з України.
Треба припинити зводити нанівець усі зусилля в переслідуванні антикорупційними органами українських посадовців та олігархів, які переховуються від правосуддя. «Настав час зробити боротьбу з корупцією двосторонньою», – пише автор.
Як приклади непослідовності держав Заходу в підтримці українських зусиль боротьби з корупцією Тарас Кузьо наводить газового магната Дмитра Фірташа, який перебуває під «домашнім арештом» у Відні, Австрії, уникаючи екстрадиції до США через звинувачення у корупції та Іспанії через звинувачення у співробітництві із організованою злочинністю: «Саме австрійські, а не українські суди перешкоджають українській владі здійснити правосуддя». Так само у Швейцарії в палаці на березі Женевського озера живе Ігор Коломойський, якого українська влада підозрює у зловживанні мільярдними сумами грошей «Приватбанку». Не може Україна домогтися екстрадиції й Олександра Онищенка, який переховується в ЄС в одному зі своїх численних маєтків. Нарешті, Сергій Бондарчук, колишній керівник українського «Укрспецекспорту», якого за підозрою в корупції розшукує українська влада та який минулого року отримав притулок у Сполученому Королівстві.
«Цьому слід покласти край», – закликає політолог. Так само, як і іншій сфері, де Захід не сприяє Києву, а саме: припинити вільне відмивання отриманих сумнівними способами українських грошей європейськими банківськими установами Кіпру, Монако, Ліхтенштейну, Швейцарії, Люксембурга та Лондона.
«Допоки Захід не закриє ці «шпарини» та не припинить цих подвійних стандартів, більшість європейських урядів не мають моральних підстав вимагати від України жорсткої боротьби з корупцією. Як танцюючи танго, так і в протидії корупції – виконавців має бути двоє», – резюмує автор статті «Два шляхи, якими Захід заохочує корупцію в Україні».
«США підтримують європейську систему оборони проти Кремля», – констатує британський часопис The Times. Зростання занепокоєння на тлі загрози з боку Росії та тривожні прогалини в американських військових можливостях в межах Європи засвідчило минулотижневе прибуття на континент артилерійської бригади протиповітряної оборони США, що базується в Південній Кароліні.
За свідченнями джерел часопису в НАТО, «це ознака того, що альянс намагається наздогнати поліпшення військових спроможностей Росії», бо тим часом, як сили Північноатлантичного альянсу в Європі були залишені «в’янути, як виноград», «росіяни довели, що вони можуть «наводнити» територію своєю артилерією. Був випадок, коли вони знищили артилерію України впродовж 20 хвилин», – пояснив представник дипломатичних кіл НАТО.
П’ятнадцять років тому американські артилерійські формування покинули гарнізони й казарми Німеччини, бо вважалися недоцільними з огляду на завершення Холодної війни.
«Повернення американської бригади ППО до Німеччини є найновішою ознакою зміни ставлення НАТО до Кремля часів президенства Путіна, який знову вважається потенційним супротивником», – пише The Times. Водночас автор статті, посилаючись на джерело в НАТО, цитує: «Я не думаю, що в державах на кордонах альянсу ми маємо достатньо військової потужності, щоб говорити про сприятливу противагу тій кількості й якості військ, що можуть бути представлені Росією».
Так само нині в часи президентства Дональда Трампа Пентагон визнає, що основні конкуруючі військові сили, особливо збройні сили Росії, нині представляють найбільшу загрозу безпеці Заходу.
Як повернути довіру до традиційних ЗМІ на тлі дезінформації та поширення фейкових новин, зокрема, з Росії? Як пише впливовий французький щоденний часопис Le Monde, втримати репутацію надійних джерел інформації має допомогти ініційований організацією «Репортери без кордонів» безпрецедентний антидезінформаційний механізм, що спрямований на визначення засобів масової інформації, що дотримуються критеріїв об’єктивної та цілісної журналістики, що були розроблені впродовж міжнародних консультацій.
Як пише видання, поштовх проектові надав такий факт, яким поділився генеральний секретар «Репортерів без кордонів» Крістоф Делоар: «У новій системі публічного простору неправдива інформація шириться швидше за справжню».
З огляду на це й з’явилася так звана «Ініціатива достовірності інформації» (Journalism trust initiative), що є «системою, що базується на саморегуляції засобів масової інформації… Це результат кількамісячних консультацій й пошуку відповіді на поширення фейків та неправдивих новин у соціальних мережах», – пояснює сайт бельгійського громадського мовника RTBF.
Цей проект уже отримав підтримку трьох вагомих представників світу медіа: агентства «Франс-Прес» (AFP), Європейського союзу радіо й телемовлення (EBU), та Глобальної мережі головних редакторів (Global editors network), що об’єднує 2300 членів.
Принцип цієї системи полягає в тому, аби встановити еталонні стандарти, дотримання яких дозволить членам медіа-простору отримати щось на кшталт логотипу надійності. Згідно з інформацією «Репортерів без кордонів», це надасть можливість відрізняти засоби масової інформації, що працюють надійно, й сприятиме популяризації їхньої роботи.
Практично соціальні мережі (Facebook, Twitter...) та пошукові системи могли б виносити на перший план носії інформації, що сертифіковані Journalism trust initiative (JTI).
За даними «Репортерів без кордонів», ці норми чи стандарти якості вимірюватимуть за допомогою показників прозорості засобів масової інформації, їхньої редакційної незалежності, використання журналістських методів та дотримання правил етики. Ці дані «будуть розроблені в рамках узгодженого процесу під егідою Європейського комітету зі стандартизації (CEN)», – наголошує журналістська організація.
«Результати цієї роботи, що повинна бути завершена до кінця наступного року, будуть доступними для засобів масової інформації, журналістських асоціацій та профспілок, органів саморегулювання, цифрових платформ, рекламодавців та представників споживчих об’єднань.
Після того, як ці стандарти будуть встановлені, засоби масової інформації зможуть подати заявку на сертифікацію, відповідно до встановленої процедури», – пише бельгійська телерадіокомпанія.
