Доступність посилання

ТОП новини

«Відбувається пограбування пам'яток»: як захистити культурну спадщину Криму


Розкопки в Керчі, листопад 2017 року

Директорів та посадових осіб кримських музеїв хочуть притягнути до відповідальності за переміщення культурних цінностей через державний кордон України та запровадити так звані «культурні санкції». Про це розповіли в Міністерстві культури України, відповідаючи на інформаційний запит редакції Радіо Крим.Реалії.

За повідомленнями відомства, 2016 року з анексованого Криму до сусідньої Росії вивезли приблизно 38 картин із колекції Національної картинної галереї імені Івана Айвазовського. У зв'язку з цим на материковій частині України відкрили кримінальне провадження. Російська сторона стверджує, що діє в межах своєї юрисдикції.

Виконавчий директор Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць Олена Сердюк зазначає, що вивезення музейних колекцій ‒ не єдиний злочин Росії на півострові в цій сфері.

Відбувається розграбування пам'ятників археології. Потрібно фіксувати всі ці злочини та повідомляти про них світовій громадськості
Олена Сердюк

‒ Окрім того, що росіяни перевозять рухомі цінності з музейних колекцій, відбувається також пограбування пам'яток археології. Я не можу по-іншому прокоментувати масштабні дослідження в Криму. Це безпрецедентно. Археологічні колекції не залишаються в місцевих музеях, їх масово вивозять до Росії. Це стосується Судака, звідки везуть цінності до Ермітажу. На Ескі-Кермен, на Мангуп-Кале, в заповіднику «Херсонес Таврійський» тривають незаконні археологічні дослідження. Згідно з українським Кримінальним кодексом, це 298-а стаття ‒ незаконне дослідження й пограбування пам'яток. Так що Україна має висунути Росії претензії не тільки за музейні колекції. Потрібно фіксувати всі ці злочини й повідомляти про них світовій громадськості.

Директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва Людмила Строкова нагадує про долю «скіфського золота» й пропонує поглянути на роботу кримських музейників з іншого боку.

Якщо кримські музейники не робитимуть того, що говорить їм Росія, то залишаться без роботи, а то й піддадуться переслідуванням. Кого ми збираємося карати?
Людмила Строкова

‒ 2016 року суд у Нідерландах ухвалив рішення передати «скіфське золото» Україні. Процес триває до сьогодні. Ми досі чекаємо дати призначення апеляційного суду за заявою кримської сторони. Моніторити ситуацію в Криму складно. Наскільки я знаю, місцевим музейним співробітникам забороняють спілкуватися з українськими колегами. Тому нам доступна тільки інформація з російських ЗМІ. Щоправда, я не можу сказати, що щось вивозиться з кримських музеїв до Росії з метою захоплення експонатів, вони проводять виставки в Російській Федерації і не вважають, що порушують порядок в'їзду та виїзду з тимчасово окупованої території за українськими законами. Але ж, якщо кримські музейники не робитимуть того, що говорить їм Росія, то залишаться без роботи, а то й піддадуться переслідуванням. Кого ми збираємося карати?

Український юрист, фахівець з міжнародного права Роман Шахматенко вважає, що відчутне покарання мають отримати не тільки співробітники кримських музеїв.

Світова громадськість має перекрити будь-які грантові, спонсорські, донорські програми тим російським організаціям, що беруть участь у вивезенні кримських цінностей
Роман Шахматенко

‒ Фактично ми говоримо про колабораціонізм, коли з окупованої території все найцінніше починають вивозити до країни-окупанта. З юридичної точки зору такі дії кваліфікуються як самоуправство. Це кримінальна стаття: коли без дозволу перевозять за кордон цінності культури. Ті, кого підозрюють у скоєнні цих злочинів, стають нев'їзними на материкову частину України. З іншого боку, світова громадськість має перекрити будь-які грантові, спонсорські, донорські програми тим російським організаціям, що беруть участь у вивезенні кримських цінностей. Але це винятково переговорний, політичні процес. Все залежить від української дипломатії.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG