(Продовження, попередню частину читайте тут)
Як виглядає кримськотатарський канал ATR після переїзду до Києва? Скільки грошей виділяє українська влада на його утримання? Яку місію поставило перед собою його керівництво? Про це в третій частині інтерв'ю Крим.Реалії розповідає гендиректор ATR, віце-президент Всесвітнього конгресу кримських татар і бізнесмен Ленур Іслямов.
‒ У вас є можливість ходити на всі національні канали та брати участь у ток-шоу як спікер. Навіщо ви створили свою програму й стали ведучим?
‒ Ви будете елементом вистави, яка зібрана та розіграна материковими українцями, які не зовсім розуміють, що таке Крим. Так, як ми можемо говорити, як корінний народ, як пісок і глина, камінь цієї землі кримської, жодне українське телебачення говорити не може. Ми маємо повне право на це.
Ми запустили проект, що безпосередньо завдавав удару ідеологічній машині в Криму
Ми запустили проект, який безпосередньо завдавав удару ідеологічній машині в Криму. Такого не було ніколи, навіть у Москві, щоб на білборди вішали колонки, які запрошують піти на вибори. Що ми можемо протиставити з материка? Українські телеканали не працюють, тільки ті, які можуть вести мовлення з вежі на Чонгарі або ті, що виходять на супутник.
‒ Скільки людей в колективі ATR?
‒ У нас 156 чоловік вже працює.
‒ Яка частина мовлення кримськотатарською мовою, російською та українською?
‒ Ми зараз робимо близько 50% програм кримськотатарською, 30% ‒ українською, і 20% ‒ російською мовою.
‒ Я пам'ятаю, що ви якісь культові серіали кримськотатарською мовою перекладали.
‒ Ми мультики дублюємо кримськотатарською мовою. Ми зобов'язані це робити. Ми втрачаємо мову. І завдяки тому, що ми це робимо, ми відроджуємо її. У нас вже діти навчають батьків говорити кримськотатарською мовою завдяки телеканалу «Ляле». Це канал, який 100% говорить кримськотатарською мовою. Є у нас радіостанція, яка працює на окупований Крим. Причому, мовимо поки з тієї вежі, яку захопили самі на кордоні, тому що вона була покинута. Це або «Київстар», або «МТС» ‒ не знаю.
Мовимо поки з тієї вежі, яку захопили самі на кордоні, тому що вона була покинута
‒ Як це захопили?
‒ Просто взяли й поставили там передавач. Іншого варіанту у нас не було. Поставили, під'єднали, все! І ведемо мовлення.
‒ Я чула, що ви хочете в Києві організувати мовлення.
‒ Хочемо. Подивимося, що Нацрада вирішить... Нам потрібна точка беззбитковості, щоб ми могли хоч якийсь рекламний бюджет мати. Радіостанція не може бути бізнес-успішною зараз. Тим більше, коли вона мовить на Крим. Яким чином ми можемо це монетизувати? Поки хочемо якісь точки зросту знайти інші, зокрема й на материку.
‒ Що з технічним оснащенням телеканалу й радіо нового, а що вдалося привезти з Криму?
‒ Думаю, 40% ‒ це нове, 60% ‒ те, що ми привезли.
‒ Скільки ви отримали від держави за ці два роки?
‒ Ми отримали один раз 39 мільйонів, другий раз 35 мільйонів (гривень ‒ КР). У нинішньому році поки ще нічого не отримали.
‒ Але на 2018 рік гроші теж передбачені?
‒ Безумовно, мають бути передбачені. Взагалі до 2021 року, так я розраховую. Ми потихеньку тут обростаємо зв'язками, рекламодавцями, у нас вже є рейтинг, ми є в панелі телевізійній...
‒ Яку частину покриває державне фінансування?
‒ Половину.
‒ ATR змінив і сітку мовлення, і свій напрямок ‒ тепер це інформаційно-інтелектуальний канал. З чим це пов'язане?
‒ Ми дуже усвідомлено до цього підійшли. Коли відбувається анексія, коли відбувається знищення нашого народу, ми не можемо в цей час з ранку до вечора показувати серіали любовні, концерти. Наприклад, ФСБ затримало хлопця, коли він перетинав адмінкордон... Матір потім шукає його й не може зрозуміти, де їхня дитина, вона вимагає резонансного висвітлення. Це дає хоч якусь можливість цю людину не втратити.
Це ми думаємо, що світ обертається навколо нас. Насправді ні
‒ Українські канали не встигають стежити за цим?
‒ Я думаю, що не встигають. Все-таки Крим ‒ це складно в комунікаціях, це не монетизована історія на материку. Це ми думаємо, що світ обертається навколо нас. Насправді ні. І їх за це засуджувати теж не можна. Вони хочуть жити своїм життям, спокійним життям, у них своїх проблем достатньо на материку. Ми не можемо дорікати цим людям у тому, що вони щось нам не роблять. Ні, і так достатньо. Громадяни України дуже сильно допомагають.
‒ Як в Криму відреагували на те, що телеканал АТР змінився? Чи немає критики з боку кримських татар, що, можливо, менше говорите про їхні проблеми? Ви ж досить широко висвітлюєте й загальнополітичні теми.
‒ Кримських татар цікавить все, що діється в Україні, зокрема й політичне життя. Але ми націлені на звільнення Криму. Це наша місія. Ми ‒ телеканал, який дає надію Криму повернутися до складу України. Тому нас все цікавить. Інша справа, що ми препаруємо певні речі, все-таки направляємо більшу частину на те, що інформаційно пов'язане з Кримом. У нас зараз 14 випусків Zaman (програма новин на ATR ‒ КР), з них дев'ять ‒ кримськотатарською мовою. Важливо, що відбувається на материку кожну хвилину. Людина має знати, відчувати та чути, що говоримо ми. Це дуже важливо.
Я хочу просто насолоджуватися тим, що мені ще Бог дасть, тим часом, який у мене ще є
Я всім кажу: нам не можна нічого хитати в цій країні (Україні ‒ КР), поки нехай крихкий мир буде. Нам потрібно всім об'єднатися, повернути окуповані території, а потім кожен буде займатися, чим завгодно.
‒ Чим ви хотіли б займатися після деокупації Криму?
‒ Я буду перший з тих, хто буде заходити до Криму, я буду заходити до Криму. Якщо це буде мирний шлях ‒ нехай буде мирний. Якщо доведеться збройним шляхом заходити, збройним шляхом треба заходити. Крим має бути звільнений, на цьому крапка. Він має бути вільним. Інакше ми зраджуємо своїх дітей і своїх онуків, залишаючи їм робити те, що ми не зробили. Я хочу жити, ростити онуків і нікуди не хочу більше лізти. Я хочу просто насолоджуватися тим, що мені ще Бог дасть, тим часом, який у мене ще є.
(Над текстом працювала Катерина Коваленко)
