У Ялті 19 квітня відкрили міжнародний економічний форум. Російський очільник Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) повідомив, що цього року на анексований півострів прибули учасники з 71 країни.
Аксенов зазначив, що кількість іноземних гостей Ялтинського форуму зростає з кожним роком: 2016-го їх було трохи більш ніж тисяча з 26 країн, а минулого року ‒ вже вдвічі більше із 46 країн. За його словами, «іноземні друзі Криму» готові приїжджати на форум навіть усупереч погрозам:
«Учасників намагаються, зокрема, й за допомогою СМС-ок, телефонних дзвінків залякувати, тобто попереджати про якісь уявні наслідки. Але ви бачите, що він минув без наслідків, усі приїжджали-їхали й були задоволені наданим прийомом і задоволені результатами на форумі. Я думаю, що цього року знову ось ці верески будуть у відкритих ЗМІ, але на результати роботи це не вплине, іноземці вже до цього ставляться досить спокійно».
Директор Кримського експертного центру Олексій Стародубов стежить за тим, що відбувається в Ялті та скептично ставиться до можливих іноземних інвестицій у Крим.
З огляду на останні санкції, навіть російські інвестори туди не поспішаютьОлексій Стародубов
‒ Коли в Ялті проводять економічний форум і називають його міжнародним, це не може не викликати посмішку. До Криму не можна перерахувати жоден долар, жоден євро, і раптом з'являються якісь міфічні інвестори, оголошення про 100 мільярдів рублів. Такі цифри звучать, що Давос би позаздрив! Але, тим не менше, все дуже красиво, гості та організатори виступають у готелі, збудованому до анексії, в українському Криму. Мені це нагадує методи князя Потьомкіна. Жоден інвестор туди не їде, обговорення стосуються тільки кримських реалій: як покращити перехрестя в Євпаторії, як зробити транспортну розв'язку в Феодосії. Ці питання далекі від економіки. З огляду на останні санкції, навіть російські інвестори туди не поспішають.
Олексій Стародубов пропонує звертати увагу не на зростання кількості учасників, а на те, що вони реально пропонують.
‒ Є сенс міркувати тільки про обсяги інвестицій і про знакових інвесторів, які прийшли до Криму після проведення форуму. Замість цього нам кажуть про представників 70 країн, нібито півострів ‒ не така вже й закрита зона. З 2015 року повторюють про якісь масштабні інвестиції від анонімних інвесторів, яких лякають СМС-ками. Що ж це за форум такий, що не передбачає промоції регіону: дивіться, зайшов знаковий інвестор, і він служить індикатором для інших. Так було в українському Криму до 2014 року. А те, що Сергій Аксенов минулого року називав якихось інвесторів із Франції, Болгарії, Німеччини ‒ йдеться про компанії, підконтрольні російським олігархам та менш великим бізнесменам.
Директор Центру дослідження економічної політики економічного факультету МДУ Олег Буклемішев зазначає, що закритість від інвестицій стала рисою не тільки Ялтинського форуму, але й усіх подібних російських заходів.
Дедалі очевиднішим стає закритість російської економіки від міжнародних інвестицій. І Крим не винятокОлег Буклемішев
‒ Я підозрюю, що багато міжнародних форумів, які проводять у Росії в останні роки, слово «міжнародний» використовують швидше за звичкою. Дедалі очевиднішим стає закритість російської економіки від міжнародних інвестицій. І Крим в цьому випадку не виняток. Йде гонка з підписанням якомога більшої кількості угод, а якщо подивитися, що з цього втілене, я не думаю, що відсоток буде високим. Втім, цілі можуть ставитися найрізноманітніші: зокрема, й просто повеселитися, або запропонувати один із небагатьох, що залишилися, каналів спілкування між представниками бізнесу та держави. Однак глобальна інвестиційна наповнюваність на всіх російських економічних форумах із кожним роком усе менша й менша.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
