У Нью-Йорку 19 квітня завершилася сімнадцята сесія Постійного форуму ООН із питань корінних народів. У форумі взяли участь заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз та інші представники кримських татар: журналісти, правозахисники та члени кримськотатарської діаспори США. Кримськотатарська делегація розповіла про ситуацію на анексованому півострові, зокрема про репресії щодо кримських татар.
Про те, як минув захід і яке практичне значення подібних форумів для корінного населення Криму, в інтерв'ю Крим.Реалії розповів один із учасників сесії, менеджер із комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру Ельвір Сагірман.
«На форумі обговорювалися економічні й соціальні питання, пов'язані з проблематикою корінних народів. Також порушувалися питання освіти, охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища і, звичайно ж, прав людини. До того ж, форум дав можливість представникам корінних народів усього світу встановити контакти між собою, з різними установами ООН, громадськими організаціями та навіть із представниками держав», ‒ пояснив учасник делегації.
Ельвір підкреслює, що для кримських татар, які завжди були прихильниками ненасильницьких форм боротьби, форум дав нову можливість дипломатичного відстоювання своїх інтересів.
«Цей майданчик я розглядаю в першу чергу як спосіб інформування міжнародної громадськості про те, що відбувається в Криму. Ще до початку сесії я брав участь у Project Access Global Capacity Building Training Workshop for Indigenous Peoples ‒ це такі собі підготовчі курси в межах форуму. Наприкінці цих курсів відбулася Глобальна підготовча нарада з питань молоді корінних народів, яку відвідала спеціальний доповідач ООН із питань корінних народів Вікторія Таулі-Корпус. Під час зустрічі мені вдалося передати їй аналіз порушень прав людини в Криму за 2017 рік із рекомендаціями, підготовлений Кримськотатарським Ресурсним Центом. У ньому, зокрема, зазначена точна кількість обшуків, затримань, арештів та інших порушень.
Також у доповіді наводиться відсоткове співвідношення всіх порушень прав людини й тієї їхньої частини, яка припадає на частку кримських татар. Із наведених цифр видно, що найбільше переслідуванням піддається саме корінний народ, який не змирився з окупацією Криму», ‒ розповів Ельвір Сагірман.
На форумі заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз розповів про ситуацію в Криму, зазначивши, що «Росія перетворила Крим на одну велику в'язницю». Ельвір Сагірман, виступаючи на сесії форуму, навів точні цифри обшуків, арештів та інших фактів свавілля російської влади в Криму.
«Обшуки, затримання, допити, арешти стали повсякденною практикою. У 2017 році зафіксовано 286 затримань, 340 допитів, 62 обшуки та 46 арештів. Окупаційні суди Криму 2017 року незаконно оштрафували 104 особи, 99 із яких ‒ кримські татари. Сума штрафів складає близько 100 тисяч доларів США. У катівнях ФСБ утримують понад 68 політв'язнів. 16 людей зникли безвісти», ‒ повідомив Сагірман в ООН.
Дуже важливо, щоб спецдоповідач отримала можливість з перших рук дізнатися про ситуацію з порушенням прав людини в КримуЕльвір Сагірман
«Також я згадав про порушення права на освіту рідною мовою, незаконний призов до російської армії, про ситуацію з ханським палацом і про заборону Меджлісу. До того ж, я попросив спеціального доповідача ООН із питань корінних народів найближчим часом відвідати Україну. Ще в жовтні 2017 року Київ повідомив про свою готовність зустріти спецдоповідача, я скористався нагодою нагадати про це. Якби Вікторія Таулі-Корпус відвідала Україну, вона могла б, наприклад, під'їхати до прикордонної території й безпосередньо поспілкуватися з кримськими татарами чи з членами Меджлісу, які не мають можливості повернутися до Криму. Дуже важливо, щоб спецдоповідач отримала можливість з перших рук дізнатися про ситуацію з порушенням прав людини в Криму, ‒ запропонував Ельвір.
Як повідомив Сагірман, щорічно за підсумками форуму складається резолюція й підбиваються підсумки.
Міжнародні документи такого типу мають рекомендаційний характер, але це стало б ще одним внеском у процес майбутньої деокупації КримуЕльвір Сагірман
«Звичайно, для нас дуже важливо, щоб у цій резолюції також прозвучали факти порушень прав людини в Криму. Зрозуміло, що всі міжнародні документи такого типу мають рекомендаційний характер, але це стало б ще одним внеском у процес майбутньої деокупації Криму. Резолюції та інші міжнародні документи в сукупності є інструментом, що дозволяє чинити тиск на Москву й, можливо, стануть підставою для нових санкцій», ‒ розміркує він.
Ельвір відзначає високу активність російських дипломатів під час форуму.
«Представників Росії на форумі було в рази більше, ніж України. Таку ж ситуацію я спостерігав і минулого року. Більшість представників корінних народів у своїх виступах позначали проблеми, з якими вони стикаються. Це могли бути репресії, екологічні порушення, культурна дискримінація тощо. І кожен день у відповідь на їхні виступи представники Росії брали слово й говорили, що ніяких порушень прав корінних народів у країні немає. Але цікаво, що всі чотири дні вони уникали піднімати тему Криму», ‒ додав він.
За словами Ельвіра, після виступу до кримськотатарських доповідачів підходили представники різних країн, включаючи Канаду та Австралію, й дякували їм за їхню позицію.
«Всі вони питали більш детальну інформацію про порушення прав людини в Криму. Ми переконалися, що ця тема все ще актуальна для міжнародної спільноти. Ще в лютому Кримськотатарський Ресурсний Центр спільно з партнерами запустив міжнародну громадську кампанію «Звільни Крим», спрямовану на деокупацію півострова та підтримку територіальної цілісності України. У підсумку до четвертої річниці анексії місцеві активісти у багатьох європейських містах, а також у Канаді та Австралії вийшли до посольств і консульств Росії із закликом звільнити Крим. Знадобилася величезна робота, щоб донести до звичайних людей, які не є членами нашої діаспори, інформацію про те, що відбувається на півострові, ця робота триває донині», ‒ зазначив Ельвір Сагірман.
