Що чекає на фігурантів «справи 26 лютого» в Криму? Чому вони не готові співпрацювати з російською владою? І чи не розколють проросійські громадські активісти кримськотатарський народ? Про це в «Денному шоу» на Радіо Крим.Реалії говоримо з заступником Меджлісу кримськотатарського народу, колишнім фігурантом «справи 26 лютого» Ахтемом Чийгозом.
‒ Російський суд у Криму знову переніс винесення вироку в «справі 26 лютого». Як ви думаєте, з чим це пов'язане?
Це судилище над усім кримськотатарським народом, над українцями, які відчувають себе єдиним цілим із нашою державою.Ахтем Чийгоз
‒ «Справа 26 лютого» ‒ це процес не тільки над кримськими татарами, а над усіма, хто на той момент (під час анексії Криму ‒ КР) пручався. Я та низка людей, які в цьому процесі безпосередньо переслідуються, від імені вас всіх сиділи, сидимо й намагаємося довести, що ми все тоді правильно робили. Це судилище над усім кримськотатарським народом, над українцями, які відчувають себе єдиним цілим із нашою державою. Мою справу та справи інших хлопців виокремили із загальної великої «справи 26 лютого». Там тисячі фігурантів. Окупанти вважають 26 число якимось символічним днем для нової історії Криму. Тому вони мститимуть.
Гадати тут ні до чого, кому скільки дадуть. За моєю статтею було від 4 до 10 років (позбавлення волі), у хлопців ‒ від 3 до 8 років. Коли я з ними ще сидів, ми дійшли до висновку, що якщо ми сидимо за народ, то торгуватися за рік-два не будемо. Все, що дадуть, ‒ це той тягар від імені народу, який хлопці нестимуть. Вирок буде в будь-якому разі, і його суворість визначать не в Сімферополі. У Москві при Адміністрації президента (Росії ‒ КР) створена спецгрупа на чолі із заступником голови адміністрації. Хлопці готові до всього.
Радіослухач: Я думаю, що за нинішньої влади ця проблема не буде вирішена. Що ви скажете Петру Порошенко після того, як він перестане бути президентом?
Те, що ми війну виграємо та звільнимо свої території, я теж не сумніваюсяАхтем Чийгоз
‒ Знаєте, коли до мене приїжджали ФСБшники з Москви, вони відверто говорили про ненависть до президента та до Верховної Ради, називали Україну недодержавою... Говорили про нас як про людей другого, третього, а то й десятого сорту... Сьогодні у нас є президент. Ми можемо говорити про недоліки, можемо критикувати ‒ це наше право. Але повагу ми проявляти повинні. Основні стратегічні напрямки розвитку країни потрібно вміти гідно оцінювати. Те, що нарешті почали проводити декомунізацію, що громадяни можуть вільно переміщатися Європою ‒ це ті заслуги, яких ми разом із президентом зуміли за такий короткий час досягти. Те, що ми війну виграємо та звільнимо свої території, я теж не сумніваюся.
‒ Чи є небезпека, що проросійською діяльністю вдасться розколоти кримськотатарський народ?
‒ Це не завадило за радянських часів не забувати свою батьківщину ‒ хоча посили були такі ж. При першій же можливості в 1988-89 роках, усупереч усім прогнозам і роботі КДБ, наш народ всі перепони зніс і повернувся (до Криму ‒ КР). Ми цього кров'ю досягли. І сьогодні все це пробачити Росії? Це не вдасться, народ стоїть на своїх позиціях. Всі останні політичні заходи, які Росія намагалася проводити в окупованому Криму, щоб залучити кримських татар та інших громадян України до своїх злочинних дій, не вийшли. Більшість кримських татар бореться і в плані повернення до своєї держави, і в плані деокупації Криму ‒ і це викликає ще більші репресії відносно нас. У окупантів стоїть завдання знищити все, що пов'язане з нашою історією. Але я впевнений, що ми зуміємо цей вандалізм зупинити.
ДОВІДКА: У Сімферополі підконтрольний Кремлю Центральний суд 18 червня втретє переніс засідання, на якому мали зачитати вирок фігурантам «справи 26 лютого».
26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.
Серед затриманих опинилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов та Ескендер Небієв.
Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного ‒ Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією.
25 жовтня 2017 року російська влада звільнили засудженого в Криму Ахтема Чийгоза та передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
(Текст підготувала Катерина Коваленко)
