«Це було варварське захоплення»: в Росії хочуть відзначати першу анексію Криму

Низка російських депутатів на чолі зі спікером Ради Федерації Росії Валентиною Матвієнко внесли на розгляд Державної Думи законопроект про визнання 19 квітня пам'ятною датою в честь завоювання Криму в 1783 році.

Навіщо Москві знадобилося офіційно відзначати першу анексію Криму? Чому влада Росії вирішила зробити це тільки зараз? І яка історична пам'ять насправді пов'язана з цим днем? На ці та інші питання відповідають гості та експерти Радіо Крим.Реалії.

Начальник відділу аналізу регіональних особливостей і політики національних меншин Українського інституту національної пам'яті, кандидат історичних наук Богдан Короленко вважає, що таким чином Росія ще раз намагається закріпити свої «історичні права» на Крим.

‒ Для Росії дата 19 квітня в контексті «споконвічно російського Криму» важлива. У 1783 році в цей день був виданий маніфест Катерини Другої, яким проголосили входження півострова до складу Російської імперії. Чому це відбувається зараз? У Росії справи з економікою, з соціальною сферою, з зовнішньою політикою залишають бажати кращого. Реальних реформ не проводять, триває війна з Україною, і треба якось зміцнювати духовні скріпи. У 2014 році було не до цього, невідома була реакція міжнародної спільноти. Зараз все зрозуміло: окрім глибокої стурбованості та санкцій, якогось військового відторгнення Криму не буде, й потрібно закріпити це в суспільстві та в історичній пам'яті. Це чисто ідеологічне рішення, для того щоб показати, що Крим «російський» і що Росія не збирається його повертати, незважаючи на те, що він був віджатий.

​Кримський політолог, директор «Центрального музею Тавриди» Андрій Мальгін зазначає, що річниця видання маніфесту Катерини Другої не обов'язково буде святом.

‒ У Росії є ціла низка пам'ятних дат ‒ це не означає свято. Пам'ятні дати позначають якісь важливі події в історії Росії, про які має сенс нагадувати сьогоднішнім громадянам держави. Дата 19 квітня, я вважаю, цілком заслуговує, щоб бути зафіксованою в офіційному переліку державних дат. Це важлива дата в російській історії, безумовно. Я не думаю, що тут треба підкреслювати якісь моменти святкування ‒ швидще це просто меморіальний аспект, який було правильно висвітлити, освіжити в пам'яті сьогоднішніх людей.

Кримський історик Гульнара Абдулаєва погоджується, що 19 квітня 1783 року треба пам'ятати, але в дещо іншому історичному контексті, ніж заведено в Росії.

‒ Насправді це було варварське захоплення. Я зі свого боку теж можу сказати, що цю дату ніколи не потрібно забувати. Потрібно нагадувати, що сталося в історії в цей день. Але для нас це траур, а для них це свято. Не знаю, чому росіяни відразу цього не зробили ‒ вони чіплялися до інших дат, до 1954 року. Вони все намагалися відновити історичну справедливість і тепер докопалися вглиб, пішли далі. Скоро вони говоритимуть, що мало не християнство з Криму пішло, й це теж потрібно відзначити пам'ятною датою.

Російський філософ і публіцист Максим Горюнов підкреслює, що для Кремля головне не сам Крим, а пов'язаний з ним патріотичний пафос.

‒ Вислужитися ‒ це щоденна практика російських чиновників. Постійно потрібно підтверджувати свою лояльність, і якщо пауза затягнулася, коли ти не говориш, як сильно любиш начальство та Росію, то це може виглядати підозріло, хіба мало що. З іншого боку, російська пропаганда розглядає Крим як подію, яка підтримує імперський пафос у населення. Росіянин має завжди відчувати гордість за свою країну, за міць її армії, за перемоги ‒ ось, ми ще щось захопили, ми ще когось підкорили. Це не повинно припинятися і слабшати. В топку паровоза потрібно постійно підкидати поліна, й це свято ‒ ще одне поліно в топку паровоза російського імперського пафосу. Потім будуть ще свята ‒ пропаганда довго смакуватиме Крим, просто так не відчепиться. А набридне ‒ щось інше знайдуть, потім знову повернуться. Головне ‒ пафос.

(Текст підготував Владислав Ленцев)