Доступність посилання

ТОП новини

В очікуванні блекаута: чому в Криму знову вимикають світло


«Крименерго» повідомило про те, що до з 8 до 19 липня на півострові можливі перебої з електрикою. За інформацією підприємства, повітряну лінію електропередач у 500 кіловольт «Кубанська ‒ Тамань» вирішили вивести на ремонт. До того ж, у місці перетину залізничних підходів Керченського мосту запланували переобладнання лінії «Ростовська ‒ Тамань».

Скільки ще триватимуть вимкнення електрики? Чому зсуваються терміни введення в експлуатацію нових ТЕС у Севастополі та Сімферополі? Чи зможе Росія зробити анексований Крим енергетично незалежним? На ці та інші запитання відповідають гості та експерти Радіо Крим.Реалії.

Голова українського Бюро комплексного аналізу прогнозів Сергій Дяченко пояснює, чому енергопостачання в Криму залишається нестабільним і через чотири роки після анексії.

Структура генерації ‒ перша проблема. Вона складається з досить ненадійних джерел
Сергій Дяченко

‒ Структура генерації ‒ перша проблема. Вона складається з досить ненадійних джерел, особливо це стосується тимчасових ‒ турбогенератори та інші. Вони розраховані на те, щоб у разі, коли виникає аварійна ситуація, підхопити й забезпечити тимчасове енергопостачання на кілька днів, до тижня. У Криму вони працюють вже кілька років як стаціонарні джерела. По-перше, вони відчутно дорожчі, економіка не розрахована на постійну роботу. По-друге, вони досить ненадійні. Те ж стосується й енергомосту ‒ така система вимагає регулювання. Ввести в експлуатацію парогазові станції поки не можуть, а без них кримська система дуже ненадійна. По-третє, місцеві мережі розраховані на подачу електроенергії з боку України й досить зношені.

Сергій Дяченко констатує, що запуск нових газотурбінних ТЕС на повну потужність покращить ситуацію з енергопостачанням півострова, хоча, на його думку, також доведеться змінювати топологію мереж.

‒ Але з одним застереженням: що споживання Криму буде на нинішньому рівні, тобто без урахування перспектив мілітаризації. Військові фахівці вважають, що вона йтиме на збільшення: військові об'єкти будуватиметься, з пріоритетом у споживанні. Так що ще подивимося, чи буде достатньо потужностей у Криму.

Раніше, 13 червня в Криму сталося масштабне вимкнення світла. За інформацією кореспондентів Крим.Реалії, електрика була відсутня в Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї та інших містах півострова. За інформацією «Крименерго», аварія трапилася на підстанції Тамань у Краснодарському краї Росії. Крим був без електропостачання приблизно дві години.

Тоді експерт із питань енергетики, президент центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар, коментуючи блекаут в ефірі Радіо Крим.Реалії, прогнозував такі масові вимкнення на півострові саме в середині липня.

«Південь Росії енергодефіцитний. Потужності, не призначені для передачі великих обсягів електроенергії з Тамані до Криму, не витримують, тому й аварія на підстанції сталася... Наступний блекаут має відбутися десь 16-17 липня, тому що другий енергоблок Ростовської АЕС виводитиметься з експлуатації на поточний ремонт. Ситуація може повторитися. З меншим ступенем імовірності це може повторитися також 2-3 вересня, коли перший блок Ростовської АЕС теж виводитиметься на ремонт. Вона є основним донором енергосистеми Півдня Росії».

Провідний аналітик російського Фонду національної енергетичної безпеки Ігор Юшков стверджує, що всі проблеми з енергопостачанням Криму мають різне походження.

‒ Нинішні роботи пов'язані, по суті, не з Кримом, а з ремонтом ЛЕП і всіляких переходів на Тамані. Під час енергоблокади просто не вистачало потужностей, минулого року їх не вистачило в літній період ‒ і на Тамані, і в Криму було велике споживання, виник дефіцит. Те, що зараз робиться, звісно, покращить ситуацію. Інше питання, що далі буде налагодження у різних районах. Всю енергосистему Криму перебудовують: якщо раніше вона йшла з півночі на південь, то тепер вона йде зі сходу на захід, тобто, по суті, перебудовуються всі ЛЕП тощо. Я думаю, що далі вже буде просто установка точкової генерації в різних районах. Зараз це дві базові станції в Севастополі, Сімферополі та енергоміст, далі буде хрестоподібна система з пунктами генерації на заході та сході Криму.

Затримки з введенням двох нових електростанцій Ігор Юшков пояснює не проблемами з турбінами Siemens, а саме перелаштуванням мереж.

‒ Чому, загалом, затримка запуску станцій сталася ‒ тому що супутня інфраструктура була не готова до запуску. Просто електроенергію з цих станцій не було куди відсилати, тендерна документація була непридатна тощо. Я думаю, що це великий крок вперед буде, але, звісно, вирішити всі проблеми разом неможливо. Тим більше, що в кримському Міненерго кажуть, що станції вводитимуть теж поступово ‒ упродовж декількох тижнів.

Колишній заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Вадим Уліда наполягає, що проблеми з турбінами Siemens у Криму залишаються актуальними.

Чи будуть турбіни введені в експлуатацію, залежить від того, наскільки російська сторона зможе обійти санкції

‒ Приблизно 80% електроспоживання в Криму забезпечує збудований у Керченській протоці енергоміст. Тому для надійності потрібно розвивати власну генерацію ‒ ще 2015 року були схвалені такі плани. При будівництві двох електростанцій у Сімферополі та Севастополі загальною потужністю приблизно 940 мегават внутрішнє споживання Криму буде збалансоване. Без них вимкнення триватимуть. Наскільки я знаю, сьогодні в цьому напрямку зроблено досить багато, і не існує великих технічних проблем запустити: виділені значні кошти, будівництво проведене. Але проблема полягає в турбінах для цих електростанцій, оскільки це високотехнологічне обладнання, яке російські компанії самостійно не роблять, вони куплені у Siemens. Чи будуть вони введені в експлуатацію, повністю залежить від того, наскільки російська сторона зможе обійти санкції.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG