Що прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв привіз кримчанам? Яких кримських чиновників чекає відставка? Чому росіян перестала цікавити нерухомість в анексованому Криму?
На ці та інші запитання в студії Радіо Крим.Реалії відповідає керуючий партнер української Національної антикризової групи Тарас Загородній.
– У Росії з'явилася нова пам'ятна дата. 19 квітня тепер там відзначатимуть «День прийняття Криму, Тамані та Кубані до складу Російської імперії в 1783 році». Законопроект був ухвалений Державною Думою Росії в третьому читанні 24 липня. А ось день російської анексії Криму 2014 року – 18 березня – відзначається тільки в самому Криму. Навіщо Росії знадобилася нова дата, пов'язана з подією не 2014 року, а 1783 року?
Російська імперія завжди подовжувала собі історію за рахунок історії України
– Сучасна Росія, якщо говорити юридичною мовою, не є правонаступником Російської імперії. Тому що створюваний тоді, після революції 1917 року, Радянський Союз відмовився від того, що вони є послідовниками Російської імперії. Але Росії, мабуть, видніше. Насправді це реакція на декларацію Державного департаменту США, після «вдалої» зустрічі Путіна з Трампом. Держдеп опублікував декларацію, щоб припинити будь-які розмови про те, що Крим хтось збирається визнавати частиною Росії. Не Російської імперії, а нинішньої, сучасної Росії. І ось, російське керівництво вирішило: давайте ми згадаємо, що було 200 років тому. Але від цього ні холодно, ні жарко. Раніше вони любили грати з епохою Миколи Другого, Наталя Поклонська особливо. Тепер далі вирішили піти – до часів Катерини. За великим рахунком, нічого нового в цьому немає. Російська імперія завжди подовжувала собі історію за рахунок історії України. Вперше це було за Петра Першого, коли він офіційно перейменував Московське царство в імперію. Тоді ж вони почали шукати, де ж першоджерело імперії, і, власне, почали переписувати історію ще тоді.
– Я уважно шукав, але не знайшов, щоб в Росії були святковими датами день приєднання Татарстану або день приєднання Дагестану, або день приєднання Кабардино-Балкарії, ось немає таких пам'ятних дат. Але чому тоді зробили такий виняток для Криму, Тамані та Кубані?
– Ну тоді ж не було Держдепу, зі своєю декларацією! Це все метушня, яка жодного стосунку до зняття санкцій не матиме. Це все для внутрішнього споживання, потішити великодержавний пафос.
– День Військово-морського флоту Росії традиційно відзначають в останній день липня. Але цього разу до Севастополя не приїхав пан Путін. З чим це пов'язано? Він не хоче зайвий раз дражнити США і Європу?
Найболючіше, що може бути для Росії – заборона на продаж державних боргових зобов'язань на зовнішньому ринку
– Навряд чи він про це думає. Ну, надіслав Медведєва, ну, приїде іншим разом, не бачу тут особливого якогось сенсу. Не виключаю, що підуть подальші санкції проти Росії. Один із законів вже є, це найболючіше, що може бути для Росії – заборона на продаж державних боргових зобов'язань на зовнішньому ринку. А це цілком під силу зробити Міністерству фінансів США, це удар, який схожий на ембарго на поставки нафти на зовнішній ринок. Тому що зараз Росія обходить заборону на залучення грошей з боку приватних інвесторів на зовнішньому ринку за рахунок державних паперів. Державні папери продають, залучаючи гроші, скажімо, в Лондоні, і при цьому через держбанки вони фінансують близькі бізнеси, рефінансують їхні борги. Тобто, якщо ця лавочка закриється, досить сильний буде удар.
– Повернімося до Криму. Я нагадаю, туди приїхав голова уряду Росії Дмитро Медведєв. З ним разом приїхало ще шість міністрів і підконтрольний Москві глава Криму Сергій Аксенов (Аксьонов). На ваш погляд, що слід очікувати від такого візиту кримчанам?
– Та нічого не варто. Дмитро Медведєв ще раніше сказав: «Грошей немає, але ви тримайтеся». Якщо і є якісь (російські – КР) федеральні програми, спрямовані на підтримку кримчан, то до них вони точно не дійдуть. Тому що йде банальне освоєння грошей. Як, наприклад, будівля аеропорту, який в Криму такого масштабу просто не потрібен. Це чисто радянський підхід – будуємо не те, що потрібно, а те, що вміємо.
– Максим Орєшкін, міністр економрозвитку Росії, заявив на засіданні в Севастополі, що його міністерство пропонує продовжити до 2020 року федеральну цільову програму з розвитку Криму зі збільшенням її фінансування мінімум на 37 млрд рублів. Як ви думаєте, побачать кримчани ці мільярди?
– Ні, звичайно, не побачать. По-перше, ми не знаємо, що це за об'єкти. Можливо, це будівництво якихось нових баз, об'єкти, які мають відношення до військово-промислового комплексу і жодного стосунку до Криму. Тобто додаткових робочих місць не буде, а якщо і будуть, то точно не для кримчан.
– Росіяни все менше цікавляться Кримом і нерухомістю на півострові. За повідомленням порталу AVITO, в порівнянні з минулим роком на 27% росіян стали менше цікавитися земельними ділянками, квартирами і будинками на Кримському півострові. З чим це пов'язано?
Вкладення в анексовану територію, не визнану ніде в світі, є дуже сумнівним придбанням
– Ринок завжди керується об'єктивною інформацією. І люди, які купували нерухомість в Криму, вже стикалися з певними проблемами. І чутки такі дуже швидко поширюються. Ви ж розумієте, що за українським законодавством всі ці угоди є нелегітимними. Це ж тільки олігархи можуть дозволити собі через офшори нерухомість купувати. Думаю, що у тих, у кого є гроші купувати нерухомість, є також і розуміння, що навіщо їм нерухомість на спірних територіях, з потенційними проблемами. Поготів у багатьох країнах є програми, що якщо ти купуєш там нерухомість, то маєш і вид на проживання, а це вже прямий шлях до отримання громадянства. Тобто зрозуміло, що вкладення в анексовану територію, не визнану ніде в світі, є дуже сумнівним придбанням.
– Проте люди, які живуть у Криму, купують собі нерухомість. А останнім часом на півострові запровадили внесок на капітальний ремонт багатоквартирних будинків. При цьому тільки половина кримчан платить цей внесок, і сума заборгованості на сьогоднішній день становить уже близько мільярда рублів. Скажіть, ці гроші, на ваш погляд, дійсно підуть на капітальний ремонт?
– Ну, тут дві функції – коли-небудь полагодимо будинок, коли – невідомо. І друге, це законний спосіб фактично позбавити людей житла. Так, зростає заборгованість по капітальному ремонту, і при відомих драконівських законах в Росії, є всі шанси бути викинутим на вулицю.
– А ось ще новина: тепер разом із квитанцією за квартиру кримчанам надсилатимуть рахунок за страхування квартири. Вартість страхувння, правда, невелика, лише 1,5 рубля за квадратний метр. Страховий платіж має бути добровільним. Як думаєте, як скоро ця послуга з добровільної стане обов'язковою?
– Я не вірю, що в концтаборі можуть бути якісь добровільні послуги. І я так само впевнений, що ніяких виплат і відшкодування за страховим випадком не буде. Будь-яка страхова компанія ставить тарифи, виходячи з ринку. Тому не можуть бути дешеві тарифи на страхування. А низькі тарифи означають тільки те, що ніхто жодних виплат робити не збирається. От і все.
– Міністр закордонних справ Росії Лавров зробив гучну заяву на форумі «Територія смислів». Він назвав аномалією поточний стан справ між Україною і Росією. Він також упевнений, що українці і росіяни – братські народи. «У нас тисячолітня історія, і те, що зараз відбувається – аномалія». А ви як вважаєте, що зараз відбувається між Україною і Росією?
– Одного разу пан Лавров загнув про тисячолітню спільну історію. Києву – 1500 років, а Москві – тільки 800. Знаєте, це те, що в Росії називається – включати дурня. Але ви знаєте, в Україні дурнів вже немає. І якщо вони думають, що зі зміною їхнього уряду або зі зміною умовно проросійських лідерів вони отримають дружню країну, то ні – цього не буде.
