Доступність посилання

ТОП новини

Населення Донбасу. Які народи можна вважати корінними?


Греки на Донеччині, село Анадоль

На території Донбасу, окрім українців та росіян, проживають інші народи, зокрема греки та турки-месхетинці. Які народи можна вважати корінними на Донбасі? Як на Приазов’ї (південна частина Донецької області) з’явились греки та турки-месхетинці? Чому греки Приазов’я (уруми та румеї) говорять різними мовами? І що дослідники думають про існування так званого «народу Донбасу»? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповіли провідний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Кураса НАН України, доктор політичних наук Олег Калакура та кореспондентка Радіо Свобода Наталія Патрікєєва.

– Наталю, чому ти зайнялася циклом нацменшин на Донбасі? Що тебе зацікавило, надихнуло?

Наталія Патрікєєва: Зацікавилась дуже незвичним чином. В одному з відряджень на Донбасі ми проїжджали через село Анадоль. Мені здалося, що це досить незвична назва як для України, почала шукати, що це означає і дізналася, що на Донбасі живуть греки.

– Олеже, що таке корінні народи? І чому приазовські греки разом із росіянами, українцями та кримськими татарами, караїмами вважаються корінним народом України?

В Україні швидше за все є три групи, які вважаються близькими до статусу корінного народу: кримські татари, караїми та кримчаки
Олег Калакура

Олег Калакура: Це неоднозначне питання – кого вважати корінним народом. Тому що ні українська, ні світова правова база не має єдиного підходу, як і науковці.

В Україні швидше за все є три групи, які вважаються близькими до статусу корінного народу: кримські татари, караїми та кримчаки. Навіть українці як титульний і автохтонний етнос не так відноситься до цієї групи, як окремі складові українського етносу: лемки, бойки, які близькі до традиційної культури, є корінними, етнографічними групами, які намагаються зберегти свою культуру.

– Чому українців як націю, народ складно назвати корінним народом України?

Кримські татари, кримчаки й караїми формувалися поза межами України, вони прийшли на цю землю
Олег Калакура

Олег Калакура: Залежить від того, які критерії вкладати.

Якщо однозначно автохтонний народ, то це тільки українці. Тому що кримські татари, кримчаки й караїми формувалися поза межами України, вони прийшли на цю землю. А українцями є ті, хто мешкав тут як формувалась етнічна нація, народ.

Питання по інших меншинах, ті ж самі греки, переселені спочатку в Крим, а звідти на Донбас.

Ця градація достатньо умовна, національні меншини, корінні народи, етнічні групи, нас як дослідників і державу, мабуть, цікавить можливість збереження цієї культури, не втратити цих людей.

Олег Калакура, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Кураса НАН України, доктор політичних наук
Олег Калакура, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Кураса НАН України, доктор політичних наук

– Серед наших слухачів побутує думка, що корінні народи – це ті, які населяли певну територію споконвіку і не мали власної країни.

Олег Калакура: Так, тому греки й навіть гагаузи, які мають автономію у складі Молдови, теоретично не можуть претендувати на цей статус. Верховна Рада зробила крок тільки на зустріч кримським татарам у 2014 році, визнавши постановою кримськотатарський народ корінним народом України.

– Поговорімо про найчисельніший народ Донбасу – приазовських греків. Такий прояв народної культури, традицій, національної кухні – це у них вже музейний прояв чи це залишилося у побутовому житті?

Сучасні греки у Приазов’ї починають тяжіти до сучасної Греції, вивчають новогрецьку мову, але молодь не часто виїжджає жити у Грецію
Наталія Патрікєєва

Наталія Патрікєєва: За моїми спостереженнями, хоча дуже велика кількість називає себе греками у Донецькій області, вони дуже асимілювалися з українцями.

Старші люди, які живуть у цих селах, згадують про те, яким було життя у минулому столітті, як вони зберігали свої грецькі традиції, як грали весілля, як все було облаштовано вдома – це відрізнялось від українських традицій. Зараз вони більш схожі з українцями. Раніше греки мали одружуватися з греками та створювати грецькі сім’ї, зараз майже немає родин, де обоє батьків греки. Але як вони самі кажуть, якщо у шлюбі хтось з людей грек, то сім’я вважається грецькою.

Залишились традиції, народні танці, кухня. Але здається, що зараз вже сучасні греки, які живуть у Приазов’ї, починають тяжіти до сучасної Греції, вивчають новогрецьку мову, кажуть, що Греція для них близька країна. Вони туди дуже часто їздять. Але розповідали, що молодь не часто виїжджає жити у Грецію.

– Олеже, зараз за різними підрахунками налічується близько 70 тисяч греків у Донецькій області. Відомо, що у 1780-х роках Катерина Друга ініціювала виселення греків на Північне побережжя Азовського моря. Чому відбулося виселення?

Олег Калакура: Історики вважають, що це був примусовий процес. З традиційної культури греки принесли із собою назви. Є Ялта в Криму, є тут, багато інших назв.

Ідея була швидше за все привнесення традиційної культури, а Крим перетворювався, як і зараз, на військовий форпост.

– Існує дві гілки греків на Приазов’ї: уруми та румеї, вони говорять різною мовою. Як так вийшло?

Олег Калакура: Це пов’язано зі спілкуванням. Одні спілкувалися більше з кримськими татарами, була міжетнічна взаємодія, міжетнічна комунікація.

– Наталіє, які традиції тебе вразили, щоб ти виділила?

Наталія Патрікєєва: У них є традиційна боротьба «куреш», у деяких селах є окремі спортивні гуртки. Їхні пісні є усюди, є народні, є ті, що вони зараз складають самі.

У всіх семи селах, які ми відвідали, є музеї або музейні кімнати. Вони все одно намагаються це зберегти й показати своїм дітям
Наталія Патрікєєва

Найцікавіше, як на мене, що у всіх семи селах, які ми відвідали, є якісь музеї або музейні кімнати. Вони все одно намагаються це зберегти й показати своїм дітям, звідки вони походять. Хоча ці діалекти майже ніхто не вивчає.

– Старогнатівка, Анадоль розташовані недалеко від лінії розмежування. Як там налаштовані греки?

Наталія Патрікєєва: На окупованих територіях також є представники греків Приазов’я. Наприклад, у Гранітному, яке зараз є ізольованим від суспільства, звідти виїхала значна частина населення як українців, так і греків.

Наталія Патрікєєва, кореспондентка Радіо Свобода
Наталія Патрікєєва, кореспондентка Радіо Свобода

– А що думають греки, турки-месхетинці, щодо подій на Сході? Є розповсюджена думка?

Наталія Патрікєєва: Якщо говорити про греків, там різні думки. Усі говорять про мир. А якщо говорити про турків-месхетинців, які потрапили на Донбас умовно не так давно, спільноти, з якими я спілкувалася, дуже проукраїнські.

Читайте більше у матеріалі: Нацменшини на лінії розмежування: греки Приазов’я

– Розкажи детальніше про турків-месхетинців? Як вони там з’явились, скільки їх там?

Наталія Патрікєєва: Вони проживають у кількох населених пунктах на Донбасі. Ми були у Комишувасі, де не дуже велика спільнота. Вони потрапили туди на початку 1990-х, переселилися з Узбекистану, коли там був міжетнічний конфлікт. Зараз турки-месхетинці на Донбасі вирізняються. Вони повноцінні члени українського суспільства, але вони не асимільовані, дотримуються своїх традицій.

– Олеже, наскільки Донецька Луганська області виділяється як історичний регіон з етнографічної сторони?

Олег Калакура: Це нетипова ситуація. Наш інститут займався дослідженнями таких особливих регіонів України: Крим, Закарпаття і Донбас.

Етнічно люди на Донбасі русифікувалися, а свідомість ставала українською
Олег Калакура

У 2013 році ми завершували тему дослідження Донбасу. Після війни етнічний склад Донбасу змінився. Особливо у Луганській області, де відбувалися скорочення українців і прибували з глибини Радянського Союзу, з Росії. На Луганщині найбільше серед мігрантів є люди, які у першому поколінні мігранти. Сьогодні це вже друге й третє покоління росіян. Тепер вони інакше сприймають Луганщину.

Але наше дослідження підтвердило, що ці 20 років незалежності сприяли формуванні іншої ідентичності, особливо у молоді, причетності до України. Відбувалося два процеси. Етнічно люди русифікувалися, а свідомість ставала українською.

Діалектологічна карта України із брошури Всеволода Ганцова «Діалектична класифікація українських говорів» 1923 року. Джерело: infodon.org.ua
Діалектологічна карта України із брошури Всеволода Ганцова «Діалектична класифікація українських говорів» 1923 року. Джерело: infodon.org.ua

– Зараз у Донецьку, у Луганську говорять про «народ Донбасу», маючи на увазі певну культуру, ідентичність, традиції. Чи можна говорити про народ на території історичного регіону Донбас?

Олег Калакура: Це штучне утворення. На початку 90-х був такий народ «новороси». Пройшло 20 років і до цієї ідеї повернулися у 2013 році. Цей народ повенен був мешкати біля Одеси й тягнутися, мабуть, до Донбасу. Але його не відбулося ні тоді, ні зараз. Так само у Криму пропагувалася ідея якогось кримського народу. Народ прив'язувався до території, а все ж таки він прив'язується до походження. Відповідно, на Донбасі мешкають представники багатьох народів. Але найбільше – це українці та росіяни.

XS
SM
MD
LG