Доступність посилання

ТОП новини

Населення Донбасу. Які народи можна вважати корінними?


Греки на Донеччині, село Анадоль
Греки на Донеччині, село Анадоль

На території Донбасу, окрім українців та росіян, проживають інші народи, зокрема греки та турки-месхетинці. Які народи можна вважати корінними на Донбасі? Як на Приазов’ї (південна частина Донецької області) з’явились греки та турки-месхетинці? Чому греки Приазов’я (уруми та румеї) говорять різними мовами? І що дослідники думають про існування так званого «народу Донбасу»? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповіли провідний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Кураса НАН України, доктор політичних наук Олег Калакура та кореспондентка Радіо Свобода Наталія Патрікєєва.

– Наталю, чому ти зайнялася циклом нацменшин на Донбасі? Що тебе зацікавило, надихнуло?

Наталія Патрікєєва: Зацікавилась дуже незвичним чином. В одному з відряджень на Донбасі ми проїжджали через село Анадоль. Мені здалося, що це досить незвична назва як для України, почала шукати, що це означає і дізналася, що на Донбасі живуть греки.

– Олеже, що таке корінні народи? І чому приазовські греки разом із росіянами, українцями та кримськими татарами, караїмами вважаються корінним народом України?

В Україні швидше за все є три групи, які вважаються близькими до статусу корінного народу: кримські татари, караїми та кримчаки
Олег Калакура

Олег Калакура: Це неоднозначне питання – кого вважати корінним народом. Тому що ні українська, ні світова правова база не має єдиного підходу, як і науковці.

В Україні швидше за все є три групи, які вважаються близькими до статусу корінного народу: кримські татари, караїми та кримчаки. Навіть українці як титульний і автохтонний етнос не так відноситься до цієї групи, як окремі складові українського етносу: лемки, бойки, які близькі до традиційної культури, є корінними, етнографічними групами, які намагаються зберегти свою культуру.

– Чому українців як націю, народ складно назвати корінним народом України?

Кримські татари, кримчаки й караїми формувалися поза межами України, вони прийшли на цю землю
Олег Калакура

Олег Калакура: Залежить від того, які критерії вкладати.

Якщо однозначно автохтонний народ, то це тільки українці. Тому що кримські татари, кримчаки й караїми формувалися поза межами України, вони прийшли на цю землю. А українцями є ті, хто мешкав тут як формувалась етнічна нація, народ.

Питання по інших меншинах, ті ж самі греки, переселені спочатку в Крим, а звідти на Донбас.

Ця градація достатньо умовна, національні меншини, корінні народи, етнічні групи, нас як дослідників і державу, мабуть, цікавить можливість збереження цієї культури, не втратити цих людей.

Олег Калакура, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Кураса НАН України, доктор політичних наук
Олег Калакура, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Кураса НАН України, доктор політичних наук

– Серед наших слухачів побутує думка, що корінні народи – це ті, які населяли певну територію споконвіку і не мали власної країни.

Олег Калакура: Так, тому греки й навіть гагаузи, які мають автономію у складі Молдови, теоретично не можуть претендувати на цей статус. Верховна Рада зробила крок тільки на зустріч кримським татарам у 2014 році, визнавши постановою кримськотатарський народ корінним народом України.

– Поговорімо про найчисельніший народ Донбасу – приазовських греків. Такий прояв народної культури, традицій, національної кухні – це у них вже музейний прояв чи це залишилося у побутовому житті?

Сучасні греки у Приазов’ї починають тяжіти до сучасної Греції, вивчають новогрецьку мову, але молодь не часто виїжджає жити у Грецію
Наталія Патрікєєва

Наталія Патрікєєва: За моїми спостереженнями, хоча дуже велика кількість називає себе греками у Донецькій області, вони дуже асимілювалися з українцями.

Старші люди, які живуть у цих селах, згадують про те, яким було життя у минулому столітті, як вони зберігали свої грецькі традиції, як грали весілля, як все було облаштовано вдома – це відрізнялось від українських традицій. Зараз вони більш схожі з українцями. Раніше греки мали одружуватися з греками та створювати грецькі сім’ї, зараз майже немає родин, де обоє батьків греки. Але як вони самі кажуть, якщо у шлюбі хтось з людей грек, то сім’я вважається грецькою.

Залишились традиції, народні танці, кухня. Але здається, що зараз вже сучасні греки, які живуть у Приазов’ї, починають тяжіти до сучасної Греції, вивчають новогрецьку мову, кажуть, що Греція для них близька країна. Вони туди дуже часто їздять. Але розповідали, що молодь не часто виїжджає жити у Грецію.

– Олеже, зараз за різними підрахунками налічується близько 70 тисяч греків у Донецькій області. Відомо, що у 1780-х роках Катерина Друга ініціювала виселення греків на Північне побережжя Азовського моря. Чому відбулося виселення?

Олег Калакура: Історики вважають, що це був примусовий процес. З традиційної культури греки принесли із собою назви. Є Ялта в Криму, є тут, багато інших назв.

Ідея була швидше за все привнесення традиційної культури, а Крим перетворювався, як і зараз, на військовий форпост.

– Існує дві гілки греків на Приазов’ї: уруми та румеї, вони говорять різною мовою. Як так вийшло?

Олег Калакура: Це пов’язано зі спілкуванням. Одні спілкувалися більше з кримськими татарами, була міжетнічна взаємодія, міжетнічна комунікація.

– Наталіє, які традиції тебе вразили, щоб ти виділила?

Наталія Патрікєєва: У них є традиційна боротьба «куреш», у деяких селах є окремі спортивні гуртки. Їхні пісні є усюди, є народні, є ті, що вони зараз складають самі.

У всіх семи селах, які ми відвідали, є музеї або музейні кімнати. Вони все одно намагаються це зберегти й показати своїм дітям
Наталія Патрікєєва

Найцікавіше, як на мене, що у всіх семи селах, які ми відвідали, є якісь музеї або музейні кімнати. Вони все одно намагаються це зберегти й показати своїм дітям, звідки вони походять. Хоча ці діалекти майже ніхто не вивчає.

– Старогнатівка, Анадоль розташовані недалеко від лінії розмежування. Як там налаштовані греки?

Наталія Патрікєєва: На окупованих територіях також є представники греків Приазов’я. Наприклад, у Гранітному, яке зараз є ізольованим від суспільства, звідти виїхала значна частина населення як українців, так і греків.

Наталія Патрікєєва, кореспондентка Радіо Свобода
Наталія Патрікєєва, кореспондентка Радіо Свобода

– А що думають греки, турки-месхетинці, щодо подій на Сході? Є розповсюджена думка?

Наталія Патрікєєва: Якщо говорити про греків, там різні думки. Усі говорять про мир. А якщо говорити про турків-месхетинців, які потрапили на Донбас умовно не так давно, спільноти, з якими я спілкувалася, дуже проукраїнські.

Читайте більше у матеріалі: Нацменшини на лінії розмежування: греки Приазов’я

– Розкажи детальніше про турків-месхетинців? Як вони там з’явились, скільки їх там?

Наталія Патрікєєва: Вони проживають у кількох населених пунктах на Донбасі. Ми були у Комишувасі, де не дуже велика спільнота. Вони потрапили туди на початку 1990-х, переселилися з Узбекистану, коли там був міжетнічний конфлікт. Зараз турки-месхетинці на Донбасі вирізняються. Вони повноцінні члени українського суспільства, але вони не асимільовані, дотримуються своїх традицій.

– Олеже, наскільки Донецька Луганська області виділяється як історичний регіон з етнографічної сторони?

Олег Калакура: Це нетипова ситуація. Наш інститут займався дослідженнями таких особливих регіонів України: Крим, Закарпаття і Донбас.

Етнічно люди на Донбасі русифікувалися, а свідомість ставала українською
Олег Калакура

У 2013 році ми завершували тему дослідження Донбасу. Після війни етнічний склад Донбасу змінився. Особливо у Луганській області, де відбувалися скорочення українців і прибували з глибини Радянського Союзу, з Росії. На Луганщині найбільше серед мігрантів є люди, які у першому поколінні мігранти. Сьогодні це вже друге й третє покоління росіян. Тепер вони інакше сприймають Луганщину.

Але наше дослідження підтвердило, що ці 20 років незалежності сприяли формуванні іншої ідентичності, особливо у молоді, причетності до України. Відбувалося два процеси. Етнічно люди русифікувалися, а свідомість ставала українською.

Діалектологічна карта України із брошури Всеволода Ганцова «Діалектична класифікація українських говорів» 1923 року. Джерело: infodon.org.ua
Діалектологічна карта України із брошури Всеволода Ганцова «Діалектична класифікація українських говорів» 1923 року. Джерело: infodon.org.ua

– Зараз у Донецьку, у Луганську говорять про «народ Донбасу», маючи на увазі певну культуру, ідентичність, традиції. Чи можна говорити про народ на території історичного регіону Донбас?

Олег Калакура: Це штучне утворення. На початку 90-х був такий народ «новороси». Пройшло 20 років і до цієї ідеї повернулися у 2013 році. Цей народ повенен був мешкати біля Одеси й тягнутися, мабуть, до Донбасу. Але його не відбулося ні тоді, ні зараз. Так само у Криму пропагувалася ідея якогось кримського народу. Народ прив'язувався до території, а все ж таки він прив'язується до походження. Відповідно, на Донбасі мешкають представники багатьох народів. Але найбільше – це українці та росіяни.

  • 16x9 Image

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс у Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – з 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – з січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

XS
SM
MD
LG