Гучна критика на адресу знімальної групи фільму про українського поета, радянського дисидента Васила Стуса закінчилась тим, що сцени про Віктора Медведчука, нині відомого українського політика, лідера організації «Український вибір», в художню кінострічку вирішили повернути. Тепер вже у відповідь адвокат Медведчука заявив, що може подати до суду на творців фільму «Стус». Ігор Кириленко заявив, що Міністерство культури України і Держкіно повинні перевірити, чи правдиво розказана історія про суд над поетом, і «в разі виходу в прокат фільму з недостовірною інформацією про Віктора Медведчука» він через суд домагатиметься заборони прокату фільму. Від себе Медведчук досі не робив заяв про цей скандал. Однак в інтерв'ю Радіо Свобода 2013 року Віктор Медведчук пояснював свою роль у процесі над Стусом. Наводимо фрагменти цієї розмови.
Теза 1. Медведчук вважає, що Стус, відповідно до законів СРСР, був винен, інакше як його можна назвати борцем із радянською владою
«Василь Стус був засуджений за антирадянську агітацію і пропаганду. Якщо ви скажете, що це було зроблено незаконно, то я вам не повірю. Тому що тоді вам треба зробити висновок, що Стус не боровся з радянською владою, – вважає Медведчук. – А ви, я думаю, знаєте, як і багато інших наших слухачів, що Василь Стус боровся з радянською владою, і закони радянські робили так, що він повинен був відповідати за цю діяльність.
Я вам наведу приклад одного з сучасників Стуса Левка Лук’яненка, якого запитали: як ви вважаєте, а Стуса радянські суди незаконно засудили? Він каже: не можна так говорити, що незаконно, тому що діяли закони, які Стус порушував, інакше він не був би борцем за незалежність України.
Розмова про Стуса – з 20-ї хвилини
Так от, я вам можу сказати, що він був засуджений за радянськими законами, відбував покарання, на жаль, помер, але він був реабілітований тільки у 1989-1991 роках, коли скасували цю статтю. Не тому, що в його діях не було складу злочину на той час, а тому, що скасували статтю 1989 року, ще за часів перебудови Горбачова, і він перестав бути засудженим. От вам історія цього питання».
Теза 2. Медведчук вважає, що у тодішніх реаліях те, що він робив, було адвокатським захистом
«Я захищав у відповідності з тими законами, які діяли на той час. Я не порушував адвокатських норм діяльності й адвокатської етики.
Я можу дивитися в очі і говорити про те, що стосовно Василя Стуса ніякої вини: ні внутрішньої, ні зовнішньої я не відчуваю і ніколи не відчував», – вважає політик.
Що залишається без відповіді?
У різних інтерв'ю Віктор Медведчук повторював, що як адвокат зробив усе, що потрібно було, згідно із законом, та свій адвокатський обов'язок виконав. Однак він жодного разу не конкретизував, як саме вибудовував адвокатський захист та що саме зробив або намагався зробити для свого підзахисного, і які його спроби були безрезультатними.
В іншому інтерв'ю Медведчук заперечував, що суворий вирок Стус отримав через свого адвоката, і запевняв, що Стус не мав до нього претензій. Він також казав, що на той час категорично не поділяв поглядів Стуса.
Радіо Свобода запитало дисидента Василя Овсієнка про роль адвоката Медведчука (сам Овсієнко відмовився свідчити у справі Стуса). За словами Овсієнка, адвокат не намагався навіть мінімально захистити підсудного. «Таких речей не слід забувати. Якби Медведчук зараз працював якимось сторожем і не втручався у політику держави, то можна було б його якось і забути, але ж він намагається і надалі зберігати свій політичний вплив. І тому українцям неодмінно треба нагадувати, що це за діяч», – вважає він.
А адвокати Роман Титикало та Ілля Костін, проаналізувавши справу, зробили такий висновок про якість захисту: «Від адвоката Медведчука не вимагалося ставати дисидентом, як його підзахисний, робити гучні заяви, проголошувати промови, конфліктувати з репресивним імперським апаратом. Його професійним обов’язком було робити свою роботу – якісно, професійно, згідно з вимогами чинного законодавства. Вже це – як підтвердив згодом суд вищої інстанції – могло б призвести до виправдання Василя Стуса або ж хоча б до призначення йому більш м’якого покарання. На шальках терезів було життя людини. На жаль, адвокат зі своїм обов’язком не впорався. Більше того, захисник Медведчук фактично став пособником сторони обвинувачення, діяв усупереч і нормам права, і вимогам професійної етики», – роблять висновок юристи.
Продюсер фільму Артем Денисов запевнив, що сцена з Віктором Медведчуком зникла звідти лише через питання хронометражу фільму, це не цензура. Однак режисер-постановник Роман Бровко пояснив, що хоча й скорочення було зумовлене хронометражем кінострічки, все ж не згадувати Медведчука в фільмі просив син Стуса Дмитро. Наразі автори фільму вирішили сцену з Медведчуком повернути.
Художня кінострічка «Стус» про життя українського поета, радянського дисидента Василя Стуса має вийти в прокат 28 лютого 2019 року.
