Перше, що відразу ж впадає в око разом із відчуттям легкого першіння в горлі та носі після приїзду до містечка хіміків Армянська, ‒ велика кількість дерев, що частково або навіть повністю скинули листя. Немов на вулиці не початок осені, а, щонайменше, друга половина жовтня.
У незвичайному листопаді спостерігається якась особливість: оскільки оголили свою крону всі абрикоси, повністю в золотому вбранні берези, є бура облямівка на ще зеленому листі шовковиці, рум'янець на листі клена.
І ще така деталь: форсоване в'янення природи більш помітне переважно на відкритих ділянках, в оточених із усіх боків житловими будинками дворах зелені більше.
Самі жителі пов'язують таку вибірковість «розфарбовування» з токсичними вітрами, випарами з боку їхнього рідного заводу «Кримський титан» (вони називають його за звичкою просто «Титан»). Мовляв, там, де на їхньому шляху стали стіни міських багатоповерхівок, рослинність більш-менш вижила.
А взагалі версії, припущення про причини та наслідки «кислотних викидів» в останній декаді серпня висуваються найрізноманітніші. Причому, небезпідставні, підкріплені особистим досвідом ‒ на головному бюджетотвірному підприємстві 22-тисячного міста працювали або продовжують заробляти на хліб насущний цілими сімейними династіями. Тому тут мало вірять усьому, чим від самого початку їх дозовано пригощали місцеві та російські медіа. І якщо треба, самі зі знанням справи розтлумачать приїжджому суть того, що відбувається.
Цілий спектр одкровень деяких колишніх і нинішніх фахівців «Титана» довелося вислухати перед входом до центральної міської лікарні, точніше ‒ її педіатричного відділення.
Сюди на прийом до лікаря вони привезли своїх маленьких онуків, дітей.
На перший погляд, тут нічого не натякало про несприятливу екологічну ситуацію в місті. За винятком хіба того, що прибиральниця в медичній масці ретельно вимивала сходинки стаціонарного відділення лікарні.
До речі, момент фотографування цього епізоду викликав стурбованість лише в головлікаря лікарні Тетяни Райкової. «Що ви все тут фотографуєте, ‒ трохи роздратовано відреагувала Райкова. ‒ Все в нас під контролем, ніяких переповнених, як тут пишуть у газетах, у нашій лікарні немає. Самі зайдіть до стаціонарного відділення ‒ і переконайтеся».
При цьому від нормального коментаря вона відмовилася, пославшись на зайнятість. Її приклад наслідувала й заступник головлікаря в поліклініці Наталія Петухова. Не дала вона також дозволу на відвідування стаціонару, порадивши лише дочекатися головлікаря.
«Це за України можна було підняти кіпіш, перекрити дорогу, а зараз це, самі розумієте, не дозволено. Поліція моментально приїде та скрутить»
Натомість самі жителі нічого не приховували, щоправда, не на камеру та анонімно. «Це за України можна було підняти кіпіш, перекрити дорогу, а зараз це, самі розумієте, не дозволено. Поліція моментально приїде та скрутить», ‒ пояснила одна з моїх співрозмовниць.
«За останні п'ятдесят років, повірте, такого на «Титані» не було, ‒ розповіла Ніна Іванівна (назвемо її так), яка привезла до лікарні з підвищеною температурою двох своїх онуків. ‒ Я там сорок років працювала технологом, а тепер десять років на пенсії. Усі зливи з виробничих цехів із рідкими, серед них і сірчаною кислотою, і твердими речовинами, йшли до відстійника. Зверху все це заливалося водою, вода надходила Північно-Кримським каналом. Такого ніколи не було, щоб вода в відстійнику висихала. Все це контролювалося. П'ятий рік вода з каналу не надходить, сонце пече. Не знаю точно, що могло там статися».
«За останні п'ятдесят років, повірте, такого на «Титані» не було»
А ось ще один колишній фахівець заводу Світлана вважає, що причина кислотних випарів в іншому, мовляв, джерело загрози ‒ заводський цех кислоти. «Раніше, за України, в цеху стояли фільтри, а тепер їх із якоїсь причини немає», ‒ розмірковує жінка.
В Армянську зараз можна зустріти пішоходів у медичних масках.
Окремі торговці перед центральним ринком також почули рекомендації міжрегіонального управління Росспоживнадзору та для проформи все ж одягнули маски. Але таких у місті одиниці.
А ось у школах і дитсадках офіційними рекомендаціями 3 вересня не нехтували. Усі масові вуличні заходи там не проводилися.
За всім, що відбувається в місті хіміків, безмовно спостерігав лише «творець першої у світі соціалістичної держави», як було виведено на постаменті, ‒ Ленін. Але «хіматаки» йому не вдалося уникнути, про що свідчать зелені плями на його чи то бронзовому, то чи мідному «обличчі».
Максим Денисов, кримський блогер
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції