Доступність посилання

ТОП новини

Історія політв'язня: Микола Семена


Микола Семена

Рівно рік тому, 22 вересня 2017 року, підконтрольний Росії суд на півострові виніс вирок кримському журналісту Миколі Семені. Його засудили до 2,5 років тюремного ув'язнення умовно з випробувальним терміном і забороною займатися публічною діяльністю на три роки (пізніше дію цієї заборони скоротили до двох років). Крим.Реалії згадують, чим відомий Микола Семена та як розвивалася його справа. Вперше цей матеріал був опублікований на сайті 4 червня 2018 року.

Колеги та учні називають його метром. Микола Семена ‒ один з найяскравіших і досвідчених кримських журналістів. Заслужений журналіст України, автор кількох книг і тисяч статей для багатьох видань. Але російський суд заборонив йому писати, знімати та вести будь-яку публічну діяльність.

«Я не знаю, чи є ще десь у світі така санкція як заборона на професію, яка застосована тут відносно мене. Я думаю це така досить дурна дикість, яка свідчить швидше про рівень держави, про рівень її законодавства й про рівень правосуддя», ‒ сказав Микола після одного з судових засідань у Сімферополі.

19 квітня 2016 року о 7 ранку ФСБ прийшла з обшуками відразу до семи кримських журналістів та фотографів, зокрема й до Миколи Семени. У нього вилучили всю техніку та 900 ГБ архівних матеріалів, які він збирав не один десяток років. Проти нього порушили кримінальну справу й звинуватили в закликах до порушення територіальної цілісності Росії. За статтю під назвою «Блокада ‒ необхідний перший крок до звільнення Криму», яка опублікована на сайті Крим.Реалії. Але ще задовго до обшуку він відчував за собою стеження: «Я бачив агентів, які стежили за мною при пересуваннях. Я вимикав телефони, але це ніяк не допомагало».

Метр кримської журналістики Микола Семена. Історія політв'язня (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:14 0:00
Завантажити на комп'ютер

Понад шість місяців у його комп'ютері була встановлена шпигунська програма ‒ співробітники ФСБ реєстрували все, що відбувалося на екрані Семени ‒ як збирав інформацію, що та як писав. Почалося це, як вважає сам Микола, в той день, коли на його комп'ютері перестав працювати інтернет, і він викликав технічну службу.

«Запросив від провайдера фахівця. Їх приїхало двоє. І мені здається, що тоді вони встановили на комп'ютер якусь програму, яка допомагала їм все відстежувати», ‒ розповідав він журналістам.

Почалося це, коли на його комп'ютері перестав працювати інтернет, і він викликав технічну службу

Півтора року тривали слідство та складний судовий процес. У підсумку ‒ вирок у вигляді двох з половиною років умовно та заборона займатися публічною діяльністю на два роки.

Ось що говорив Микола Семена, виступаючи з останнім словом у суді:

«Це вирок не стільки мені, українському журналісту, скільки всій журналістиці в Росії. Бо якщо не буде свободи слова для всіх, не буде свободи вираження думок для всіх ‒ то не буде взагалі й журналістики як такої, не буде свободи слова ‒ не буде громадянського суспільства, не буде чесного правосуддя ‒ не буде правового суспільства, тоді й громадяни перестануть бути громадянами, а будуть васалами. Потрібно тільки одне ‒ щоб для цього в усіх була політична воля. І вона, я вірю, скоро буде».

Думки під забороною. За що покарали кримського журналіста? (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:15:18 0:00
Завантажити на комп'ютер

Микола народився в 1950-му році в Чернігівській області. Там минуло його дитинство та юність. Свою першу замітку в газеті він опублікував, будучи школярем, в 1967-му році. Після закінчення школи відслужив в армії, а коли повернувся ‒ влаштувався працювати в одну з чернігівських газет. Потім навчався на журналістському факультеті в Києві. Пізніше працював кореспондентом у Запорізькій області. А в 80-х переїхав до Криму.

«Я дуже люблю Крим, дуже люблю Сімферополь. Він за цей час став мені рідним. Я цінував, що тут в будь-який час можна було фотографувати, можна було дуже комфортно працювати журналістом, власним кореспондентом багатьох видань. Але зараз це стало неможливим», ‒ каже Микола.

Перший фотоапарат Миколі подарувала сестра, коли йому було 15 років

Перший фотоапарат Миколі подарувала сестра, коли йому було 15 років. Тоді він знімав в основному пейзажі рідної Чернігівщини. Але до душі йому завжди були репортажі. Він вважає, що гарне репортажне фото часто несе навіть більше інформації, ніж текст:

«Я люблю знімати репортажі про події. Розкривати людей як учасників цих подій, їхні емоції, їхні наміри. Показувати це за допомогою фотографії. Це дуже важливо для глядача».

Але зараз, згідно з вироком, Микола не має права займатися улюбленою справою. Єдине, що залишилося ‒ знімати кримські пейзажі. Він часто ходить з фотоапаратом вздовж Салгира в Сімферополі, і скаржиться тільки на те, що стало дуже багато сміття. Як він каже ‒ природа стала нефотогенічною.

«Так що ми періодично перетворюємося на людей, які знімають качок», ‒ сміється він.

Під час процесу у справі Семени на його захист виступила вся журналістська та правозахисна спільнота України. Його нагородили орденом «За мужність» імені Андрія Сахарова, який присуджують «сучасним публіцистам, які стоять на стороні правди». Колеги Миколи проводили виставки його фоторобіт, видали та презентували збірку його статей «Кримський репортаж» ‒ книгу на тисячу сторінок про життя в Криму з березня 2014 року.

Він часто ходить з фотоапаратом вздовж Салгира в Сімферополі, і скаржиться тільки на те, що стало багато сміття

Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв написав передмову до видання й назвав його «Енциклопедією окупації Криму»:

«Цю книгу можна було назвати «Енциклопедією окупації Криму». Тут охоплюються всі аспекти: і військові, і з правами людини, і стан охорони здоров'я, й економіка. Одним словом ‒ все. Якщо людина повністю прочитає цю книгу, більше їй нічого не потрібно. Тут все зрозуміло, що відбувається в Криму», ‒ говорив Джемілєв під час презентації книги в Києві.

Мустафа Джемілєв на презентації книги Миколи Семени
Мустафа Джемілєв на презентації книги Миколи Семени

Зараз 68-річний Микола змушений випробовувати себе в ролі пенсіонера, яким він ніколи не був. Але після закінчення терміну планує продовжувати писати й залишитися вірним собі й журналістиці.

XS
SM
MD
LG