Російська православна церква розриває зв’язки з Константинополем через українську автокефалію

За підсумками засідання у Мінську синоду Російської православної церкви митрополит Волоколамський Іларіон, вікарій патріарха Московського, заявив про повний розрив євхаристичного спілкування РПЦ з Константинопольським патріархатом.

Причиною такого рішення митрополит Іларіон назвав те, що РПЦ не визнала відновлення у сані патріарха Філарета (УПЦ КП) та митрополита Макарія (главу УАПЦ), а також рішення Вселенського патріархату про скасування акту 1686 року, який, як стверджують в РПЦ, нібито підпорядковував Київську митрополію Москві (насправді там ішлося про передоручення Московському патріархові обов’язку висвячувати Київських митрополитів, які при цьому залишалися б підпорядковані Константинополю) та заснування ставропігії (безпосередньо підпорядкованої церковної структури) Вселенського патріархату в Україні.

«Всі ці рішення, з точки зору РПЦ, є незаконними та канонічно нікчемними. РПЦ не приймає цих рішень і не буде їх виконувати. Розкол залишається розколом, лідери розколу залишаються ними. А та церква, яка їх визнала та включила у спілкування, виключила себе з канонічного поля православної церкви», – заявив Іларіон.

Ці рішення Константинополя він назвав незаконними та «канонічними злочинами».

Іларіон порівняв ці події з наданням Естонській церкві автокефалії 1996 року та іншими історичними подіями.

У практичному плані це рішення означає, що далі не може буде спільних служінь РПЦ із Константинопольською церквою, не буде спільної літургії священиків двох церков, а вірні РПЦ не зможуть причащатися у храмах Вселенського патріархату (зокрема, це стосується монастирів на горі Афон у Греції, популярних серед можновладців-вірян РПЦ і її структур).

Митрополит Іларіон повідомив, що глава УПЦ (МП) Онуфрій підтримав це рішення. Білоруська православна церква (Московського патріархату) також підтримала це рішення. Про рішення повідомлять усім іншим помісним церквам.

РПЦ висловила сподівання, що Константинопольська церква змінить свої рішення, а до цього євхаристичне спілкування з нею РПЦ буде зупинено, заявив митрополит Іларіон.

Хто ухвалював рішення

Священний синод – один із найвищих органів церковного управління. Він складається з голови, патріарха Московського, дев’яти постійних і п’яти тимчасових членів – єпархіальних архієреїв. Постійними членами є: за кафедрою – митрополити Київський і всієї України; Санкт-Петербурзький і Ладозький; Крутицький і Коломенський; Мінський і Заславський, патріарший екзарх усієї Білорусі; Кишинівський і всієї Молдови; Астанайський і Казахстанський, глава Митрополичого округу в Казахстані; Ташкентський і Узбекистанський, глава Середньоазійського митрополичого округу; за посадою – голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків і керівник справ Московської патріархії.

Позиція патріарха Кирила

Після засідання синоду патріарх Московський Кирило наразі нічого не заявляв.

А перед самим засіданням у Мінську він казав: «Це буде дуже важлива зустріч, під час якої будуть ухвалені певні рішення стосовно ситуації в Україні. Я сподіваюсь, що православна церква знайде сили для подолання кризи та збереження єдності».

Чому засідали у Мінську

Вперше в історії засідання синоду РПЦ відбулося у Мінську. Це має символічне значення. Білоруська православна церква входить до Московського патріархату, з того часу, як у 1686 році білоруські єпархії «передав» Москві Вселенський патріархат разом із Київською митрополією, до якої вони належали. Нині керує нею поставлений Москвою митрополит Павло, який не має білоруського громадянства. Альтернативи БПЦ (МП) серед православних вірян у Білорусі фактично немає.

Та після рішення синоду Вселенського патріархату, який минулого тижня скасував своє рішення 17-го століття, що передавало обов’язок висвячувати главу Київської митрополії до Москви, Білоруська церква канонічно опинилася у підвішеному стані.

Ось Московський патріархат і зібрав свій синод у Мінську, щоб іще раз підтвердити, що він тут надалі керує, вважають експерти у Мінську.

Хто представляв Україну

Україну на засіданні синоду у Мінську представляли глава УПЦ (МП) митрополит Онуфрій, а також митрополит Запорізький та Мелітопольський Лука, повідомив Радіо Свобода речник Білоруської православної церкви Московського патріархату Сергій Лепін.

Перед засіданням синоду патріарха Кирила та членів синоду прийняв президент Білорусі Олександр Лукашенко. З повідомлень його прес-служби зрозуміло, що вони, серед іншого, говорили про автокефалію української церкви.

«На жаль, наша церква дуже часто в історії ставала заручницею міждержавних відносин. Часом наших неправильних вчинків. Ви повинні знати нашу непохитну державницьку позицію, що розкол – це завжди погано. І це погані наслідки. Наслідки найнебезпечніші. Тому ми дуже болісно ставимося до того, що відбувається сьогодні в православ’ї», – сказав Лукашенко.

Автокефалія – це нормальний стан церкви – білоруський теолог

Білоруський православний теолог Наталка Василевич із приводу останніх подій та суперечок щодо автокефалії Української церкви заявила Радіо Свобода: «У канонічних питаннях ніхто не розбирається точно. Корпус канонів у Православної церкви дуже великий, і наразі мова йде не про самі правила, а про імплементацію канонів. І це більше пов’язано з тим суб’єктом, який бере на себе відповідальність і може це рішення реалізувати. Зараз Константинопольський патріархат і особисто Варфоломій взяли на себе цю функцію і намагаються через ті канони, які дають їм це право, рішення реалізувати і якось організувати життя православної церкви в Україні».​

Щодо самої церковної автокефалії, то Василевич каже, що вона сприймається як атрибут держави, народу.

«На мій погляд, автокефалія – це нормальний стан, нормальний спосіб управління місцевою церквою. Питання в тому, наскільки церква в своїй свідомості, своєю структурою дозріла для того, щоб самостійно ухвалювати рішення. Але це важко визначити, тому що немає ніяких однозначних критеріїв. Тому це питання дуже болюче для православ’я. На даний момент це питання більше політичне, ніж церковне», – каже вона.

Що стосується Білорусі, то Наталка Василевич не впевнена, що нинішній синод, церковна громада, священицький корпус БПЦ можуть ухвалювати адекватні рішення.

«Можливо, на сьогоднішній момент автокефалія означала б іще більшу залежність Білоруської церкви від політичної влади, від режиму Лукашенка», – зауважує вона.

Білоруська церква мала свій досвід автокефалії

У 1920-і роки і під час Другої світової війни Білоруська православна церква оголошувала автокефалію, але утримати її з різних причин не вдалося.

Білоруська автокефальна православна церква (БАПЦ) була зареєстрована в 1922 році і офіційно діяла до 1927 року, а потім поступово перейшла в підпілля, зазнала репресій. Була відновлена на території окупованої Білорусі у 1942 році і після звільнення від нацистів знову перейшла в підпілля. У 1990-х роках у Білорусі почали відновлюватися громади БАПЦ. Однією з перших з’явилася парафія святої Єфросинії Полоцької у Мінську, в якому парохом є отець Леонід Акалович.

«Але парафії БАПЦ не реєструють, вірним не дозволяють будувати церкви, переслідують за богослужіння. Ми п’ять разів подавали на реєстрацію, але кожного разу відмовляють», – сказав Радіо Свобода отець Леонід Акалович.

Він вітав українців з «довгоочікуваним поворотом до повної самостійності».

«Більше ніж 300 років вони страждали від московських царів і імператорів, за радянських часів, а тепер і за путінських часів, і ось дійсно наблизилися до автокефалії», – сказав Леонід Акалович.

За його словами, рішення, оголошені у Стамбулі, додають сил білоруським православним вірним в боротьбі за свою незалежність від Російської православної церкви.

«Те, що називається Білоруською православною церквою, насправді є філією Московського патріархату, тому білоруським вірянам томос про автокефалію потрібен так само, як і українським. Ми тільки на початку цього шляху, може, ще сто років будемо по ньому йти, але шлях визначений, є приклад, і полегшення обов’язково буде», – каже отець Леонід Акалович.

Вселенський патріарх Варфоломій, який вважається лідером світового православ’я, 11 жовтня підтвердив позицію щодо майбутнього визнання незалежності єдиної помісної української православної церкви.

Це рішення у Москві різко критикують, називаючи «катастрофічним» для православ’я.

У Києві 14 жовтня тисячі людей взяли участь у молитві подяки за рішення Вселенського патріарха Варфоломія про початок процесу надання незалежності Українській православній церкві.