Доступність посилання

ТОП новини

«Небезпечне» неросійське слово: чому зі шкіл Криму зникають українська та кримськотатарська мови


У Криму зберігається складна ситуація з освітою українською та кримськотатарською мовами. За повідомленнями російського Міністерства освіти Криму, з 16 шкіл із кримськотатарською мовою навчання залишилося тільки в семи. За інформацією активістів Українського культурного центру Криму, з семи українських шкіл, що працювали тут до 2014 року, не залишилося жодної.

Усі українські школи перевели на російську або на змішану мову навчання, де є українські класи, але пріоритет зберігається за російською мовою. При цьому стаття 10 «Конституції Республіки Крим», ухваленої після анексії, гарантує кримськотатарській, українській та російській мовам статус державних.

Член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв раніше в ефірі Радіо Крим.Реалії розповідав про ставлення російської влади півострова до кримських татар та українців:

«Російська Федерація навіть в офіційних документах часто називає кримських татар «татарською діаспорою», не називає корінним народом, прирівнює до національних меншин. Це говорить про те, яке ставлення до народу. Де-юре було оголошено про три державні мови, але при цьому використовується тільки російська ‒ в діловодстві, у навчальних закладах та в інших напрямках... Були спроби закриття шкіл із поглибленим вивченням кримськотатарської мови, були закриті школи з вивченням української мови».

Координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров пояснює, як російська влада Криму витісняє всі мови навчання, окрім російської.

‒ Вони змінили всіх директорів шкіл і підбирають при цьому людей без будь-якої ініціативи, без всякого креативу, які просто допрацьовують свої роки до пенсії. Зрозуміло, що в таких школах немає позакласної творчості, адже вони ще і не допускають ініціативи. В таких умовах розвитку очікувати важко. І потім, дуже низькі заробітні плати, а в школах з іншою мовою навчання стимулювальних виплат немає, і вчителі просто йдуть. Ось тут у нас неподалік Білогірська школа №4 ‒ тут не вистачає низки вчителів. У школах із кримськотатарською мовою це навчання має малу кількість годин: у російської мови ‒ 4 години, у кримськотатарської ‒ 2-3. Потім запроваджують ще одну іноземну мову, експериментують ‒ і теж за рахунок годин кримськотатарської. При цьому з точки зору закону все підводиться так, ніби все добре.

Абдурешит Джеппаров
Абдурешит Джеппаров

Фактично домогтися відкриття класу з іншою мовою навчання вкрай складно, стверджує правозахисник.

Батьків відмовляють, шантажують, лякають, що в дітей не буде жодної перспективи

– Якщо раптом хтось із батьків хоче перевести свою дитину або наполягає на створенні класу з національною мовою навчання ‒ вчителі, завучі, директори відмовляють, шантажують, лякають і по-всякому доводять, що це буде неякісне навчання: там не вистачає викладацького складу, там ‒ учнів, там ‒ щось іще, нібито у дітей не буде жодної перспективи ‒ і в батьків відпадає бажання віддавати своїх дітей у ці класи. Викручуються так, що начебто закон є, все дозволяє, але при цьому роблять все, щоб цього не відбувалося. Батькам можу рекомендувати тільки наполегливість: усім відомі інстанції, куди звертатися, методи та шляхи. Все це цілком досяжне, але потрібно бути наполегливим і принциповим.

Абдурешит Джеппаров також рекомендує звертатися до нещодавно створеної громадської організації «Батьківська ініціатива», де допомагають відстоювати права дитини, зокрема на національну мову навчання.

Активіст Українського культурного центру в Криму Леонід Кузьмін зазначає, що втручання російської влади не дозволяє відкривати національні класи.

‒ Формально кримськотатарська та українська мови користуються підтримкою держави, але необхідно враховувати, яка це підтримка. Якщо це проведення культурно-мистецьких заходів із піснями й танцями, то так, такі заходи проводять 1-2 рази на рік. Може бути, на думку російської влади, це підтримка. У вигаданих ними українців була ідея створити українською мовою, але це не реалізоване. Підтримки української у сфері освіти просто немає. У 2014-2015 і 2015-2016 навчальних роках російське Міністерство освіти Криму давало рекомендації керівництву шкіл при переведенні дітей із молодшої до середньої школи переходити на російську мову навчання. Зрозуміло, що адміністрація шкіл це так завзято намагалася виконати, даючи вчителям різні рекомендації, як спілкуватися з батьками.

За інформацією Леоніда Кузьміна, директори шкіл відмовлялися брати у батьків заяви на відкриття класів з українською або кримськотатарською мовою навчання, мотивуючи це тим, що заяв нібито недостатньо.

Елементарно просувати українське слово в Криму небезпечно
Леонід Кузьмін

– У старшій школі після дев'ятого класу навчання ведеться російською мовою ‒ в законі це пояснюється тим, що єдиний державний іспит школярі складатимуть винятково російською, а не якоюсь іншою. З наступного року класи з українською мовою можна буде на пальцях перерахувати, їх і сьогодні не так вже й багато ‒ 5 або 6 в усьому Криму. Уже кілька років немає набору до перших класів з українською мовою. Так що тенденція дуже сумна. Елементарно просувати українське слово в Криму небезпечно. Щось можуть робити тільки підконтрольні російській владі структури.

Директор департаменту середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти України Юрій Кононенко розповідає про можливості для навчання кримськотатарською мовою на материковій частині країни.

‒ В Україні є значний досвід підготовки програм, підручників кримськотатарською мовою, і ця робота триває постійно. 2015 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову про те, що незалежно від кількості дітей, які хочуть навчатися цією мовою, підручники друкуються тиражем не менше 300 примірників. Такі підручники для 2018 навчального року були видані для першого, п'ятого та десятого класів. У Херсонській області є одна школа, де навчання ведеться кримськотатарською мовою. До того ж, було вирішено, що Міжнародна українська школа надаватиме освіту зокрема й дітям у Криму та Севастополі. В принципі, вони можуть отримати дистанційну освіту в будь-якому навчальному закладі, який спеціально визначений Міносвіти.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG