Міжнародний день корінних народів світу відзначається 9 серпня. У Криму проживає три таких народи: кримські татари, караїми та кримчаки. Після анексії Криму Росією 20 березня 2014 року, Верховна Рада України визнала статус кримськотатарського народу як корінного та приєдналася до Декларації про права корінних народів ООН 2007 року.
Зараз у Криму проживає, за різними оцінками, понад 200 тисяч кримських татар, із урахуванням того, що близько 20 тисяч виїхали після російської анексії півострова. До того ж, у Криму проживають також караїми та кримчаки. Згідно з всеукраїнським переписом населення 2001 року, караїмами називали себе близько 1200 осіб. Кримчаків же на півострові менш ніж 200 людей.
Експерт Естонського інституту з прав людини, колишній член постійного Форуму ООН із питань корінних народів Олівер Лооде зазначає, що чіткого визначення терміна «корінний народ» не існує.
‒ Це свідомо зроблено так. Але є загальні принципи, характеристики. Найважливіше, що народ визначає себе корінним, але потрібні й деякі об'єктивні критерії. В першу чергу ‒ тривалий зв'язок між народом і територією, де він живе. Це можуть бути століття, тисячоліття. Також можна бачити зв'язок між їхньою культурою, традиціями, мовою народу на цій території тоді й зараз, вони зберегли щось із тих часів. До того ж, вони хочуть залишитися окремими від домінантного етносу на цій території і не асимілюватися. Корінний народ не може бути домінантним у цій державі ‒ не в плані кількості, але в політичному та економічному плані. Тобто українців в Україні немає сенсу називати корінним народом у міжнародному праві ‒ вони вже мають свою національну державу, а корінні народи не мають.
Олівер Лооде підкреслює, що корінному народу потрібні інструменти для реалізації свого права на самовизначення в межах іншої держави.
‒ Одне з основних ‒ це можливість створити свою автономію політичну, економічну, культурну на багатонаціональній території проживання. Наприклад, найкраще забезпечені права корінного народу саамі на території Норвегії ‒ в першу чергу це культурно-мовні права. Саамська мова вважається офіційною на традиційній території, виділяються ресурси на те, щоб забезпечувати державні послуги, освіту саамською мовою... Україні саме час починати реалізувати принципи цієї Декларації про права корінних народів ООН, тобто створювати умови або передумови, щоб у разі якщо, або коли деокупація відбудеться, то кримські татари опинилися в принципово нових відносинах із державою. Тобто щоб не було повернення до періоду до окупації, коли все не так уже й добре було для кримських татар.
Олівер Лооде переконаний, що в умовах анексії Криму Росією кримські татари не зможуть реалізувати свої права як корінного народу.
Це саме питання України, а не Росії ‒ створити законодавчу базу, яка вселяла б якусь упевненість кримським татарамОлівер Лооде
‒ Я дуже песимістичний у цьому плані. Я думаю, що Росія робить те, що їй хочеться, ‒ її в принципі не цікавить міжнародне право, норми, не цікавлять права людини в контексті Криму. Це саме питання України, а не Росії ‒ створити законодавчу базу, яка вселяла б якусь упевненість кримським татарам. Росія не визнає кримських татар корінним народом, оскільки у них регламентований статус нечисленних корінних народів ‒ тих, кого менше ніж 50 тисяч осіб ‒ а кримських татар більше.
Варто відзначити, що після 2014 року російська влада Криму створила громадську організацію «Регіональна національно-культурна автономія кримських татар Республіки Крим» і наполягає на тому, що така структура повністю задовольняє потреби кримських татар у культурній самореалізації. Водночас російські суди офіційно заборонили діяльність головного представницького органу кримських татар ‒ Меджлісу ‒ і Росія досі не виконала вимогу Міжнародного суду ООН щодо скасування цієї заборони.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Ахтем Чийгоз нагадує, що за останні роки спеціальна комісія розробила проєкт змін до Конституції України, який передбачає статус Криму як національно-територіальної автономії кримських татар.
‒ Після ухвалення постанови Верховною Радою пішли серйозні дискусії щодо зміни статусу Автономної Республіки Крим. Це кропіткий юридичний процес, паралельно йшло бурхливе громадське обговорення. В принципі, ми всі ці етапи пройшли, а найголовнішим було те, що за останніми статистичними відомостями більш ніж половина українців позитивно оцінювали зміни до Конституції щодо кримських татар. А ось Верховна Рада, на жаль, свою роль не виконала. Торік уже подали законопроєкт про статус корінного народу, і його теж не встигли розглянути через певні проблеми. Зараз, як уже сказав Мустафа Джемілєв після зустрічі з президентом, будемо розраховувати, що буде достатньо політичної волі в таких серйозних, принципових питаннях. Ось і перевіримо відповідальність нової Верховної Ради.
Ахтем Чийгоз вважає, що визначення статусу кримськотатарського народу як корінного на півострові допоможе активізувати боротьбу за його права на міжнародних майданчиках.
Більшість репресій і терору здійснюється Росією проти корінного народу ‒ кримських татарАхтем Чийгоз
‒ Розраховувати на якусь позитивну та ефективну реакцію з боку країни-окупанта було б дуже ілюзорно. Більшість репресій і терору здійснюється Росією проти корінного народу ‒ кримських татар.
Експерт Кримськотатарського ресурсного центру, експредставник президента України в АРК Борис Бабін переконаний, що подібні документи потрібно розробляти у суворій відповідності до міжнародних норм, із залученням міжнародних експертів.
‒ Є забезпечення міжнародних стандартів, тієї самої декларації, яка містить дуже багато прав ‒ це одне. Абсолютно інше ‒ це її розуміння в нашій пострадянській реальності, коли пропонують якісь проєкти, які часто не відображають міжнародних стандартів прав людини, не відповідають основам конституційного ладу. Такі проєкти пропонуються, ніким насправді не обговорюються, але при цьому є вимога, щоб тут і зараз їх ухвалили. Я думаю, що в демократичних країнах це неприйнятно. Основною умовою для будь-якої роботи в цій сфері я бачу повну відповідність таких проєктів Декларації з прав корінних народів. По-друге, треба залучати експертів до оцінки цих проєктів ‒ не якихось фейкових людей чи просто активістів, які дуже неякісні юристи, на жаль.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
