«У Криму ціни будуть вищі»: проблеми торгівлі на півострові

Російська влада Криму зверталася до керівництва великих торгових мереж, щоб ті зайшли на територію півострова, проте остаточне рішення з цього питання досі не ухвалене. Про це на пресконференції в Сімферополі розповів підконтрольний Росії заступник міністра промислової політики Криму Ян Латишев.

Ян Латишев стверджує, якщо великі мережі почнуть працювати на півострові і знижувати ціни, щоб заманити покупців, то місцеві магазини будуть програвати їм у конкурентній боротьбі. На думку заступника міністра, це негативно позначиться на кількості робочих місць. Латишев також спрогнозував, що запуск залізничного сполучення через Керченський міст наприкінці 2019-го ‒ початку 2020 року знизить ціни в Криму, але «не миттєво». Для економії на продуктах чиновник порадив кримчанам відвідувати ярмарки. Про торгові мережі й ціни йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Керівний партнер компанії Management Development Group Inc Дмитро Потапенко пояснив Крим.Реалії, чому на півострові не вигідно працювати великим ритейлерам.

– Усі великі торгові мережі є міжнародними консорціумами. Жодна з них не зайде на територію Криму, тому що їх акції котируються на біржах. Таким чином вхід на незначну, низькодохідну територію, яка має величезні проблеми з логістикою всередині, спричинить трильйонні збитки при падінні акцій, причому саме в доларовому вираженні. У Криму зараз мереж немає. Набір нерухомості, оформлений на одну юридичну особу, з вивіскою «У Васі» до мереж не має жодного стосунку. Це поняття визначається внутрішнім технологічним облаштуванням, а якщо у них один логотип, це будуть просто крамнички. Причина, чому в Криму не може бути мереж, у тому, що для цього потрібна концентрація населення. Якщо у вас величезний приватний сектор і дуже мала кількість висоток, мережа сюди не піде чисто технологічно. Це окрім біржі.

Дмитро Потапенко вважає, що в Криму можна створити невеликі регіональні мережі.

‒ Але для цього потрібно знати торгову справу, багато вкладати в себе ‒ не обладнання купувати, не обробку дорого-багато робити, а розуміти, як відбувається формування асортименту й сконцентруватися на основних унікальних торгових пропозиціях. Це будується на маркетингу. Хто його добре знає з підприємців? Тому територія так і буде неосвоєна, нікому не потрібна.

• Александра Ефименко
• Крым. Реалии

Економічний оглядач, колишній президент Торгово-промислової палати Криму Олександр Басов розмірковує про співвідношення ціни та якості місцевих кримських і завезених російських продуктів.

– Щодо абсолютної більшості продуктів, зокрема й овочів, у Краснодарському краї продукція значно дешевша, ніж у Криму. Це підтверджується тим, що жителі Керченського півострова активно виїжджають на материк за покупками, користуючись мостом. Там продукція не просто дешевша, а на третину, на половину, і для кожного господарства це суттєва економія. Якщо я правильно зрозумів Латишева на тій пресконференції, то він також сказав, що російські торговельні мережі бояться конкуренції від місцевих магазинів у Криму, оскільки кримський споживач дуже вимогливий до якості продукції. Тут я готовий йому аплодувати, бо він сказав чисту правду: кримчани звикли до якісної української продукції, а також до європейської. В останні п'ять років на півострів надходить переважно російська продукція, і ми тут вже істотно програємо в якості.

Олександр Басов вважає, що в решті решт від заходу великих російських мереж у Крим програють не тільки місцеві магазини, але й самі виробники.

– Російський ритейл ‒ це страшний чорний ринок, абсолютно непрозорий, з гігантськими поборами власників цих мереж щодо виробників, постачальників. Вони вимагають вхідні ціни вдвічі менші, ніж та, за якою товар потім продається. Виробник завжди у програші. Природно, кримський виробник, який не може виготовляти великі партії продукції, не буде цікавий великому російському ритейлу. Все це теоретично, а практично я вважаю, що боятися приходу великих мереж нам не варто. Вони все ж зареєстровані переважно в європейській юрисдикції, найчастіше в Нідерландах. Невже їх власники ‒ заможні люди з паспортами Євросоюзу ‒ заради того, щоб розмістити в Криму десять своїх магазинів, ризикуватимуть втратити всі зручності, свободу пересування на ринку? Цього ніколи не буде.

На думку Олександра Басова, російська влада Криму не стали б виділяти цінну місцеву землю під супермаркети федеральних торгових мереж.

Член українського Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин переконаний, що умови, які склалися навколо анексованого Криму, сприяють вищим цінами, ніж у сусідніх російських регіонах.

– З моєї точки зору, основна причина відмови великих мереж від приходу в Крим ‒ це їхнє занепокоєння щодо подальшої неможливості співпрацювати з великими імпортерами, які постачають товар. Водночас обсяг локального кримського ринку невеликий і не настільки цікавий великим російським мережам, щоб заради цього ризикувати своїми прибутками та потрапляти під санкції. Якщо говорити про локальні кримські мережі, вони потраплять у ту ж ситуацію ‒ під західні обмеження. До того ж ми маємо пам'ятати, що це курортна зона. У сезон населення півострова різко збільшується, і торгових точок все одно буде не вистачати, якщо активність курортників висока. Щодо цін, вартість логістики в Крим досі немаленька. Відповідно, ціни в довколишніх російських регіонах і на півострові будуть відрізнятися на цю величину. Тобто в Криму ціни спочатку будуть вищими, як не крути.

Тим часом, як з'ясували в спільному розслідуванні російський громадський антикорупційний проєкт «Муніципальний сканер» і телеканал «Настоящее время», литовська компанія Novus, щоб зберегти свої супермаркети в Криму після анексії, перереєстровувала їх через ланцюжок російських і європейських офшорних компаній у порушення санкцій Євросоюзу. Навіть більше, Novus співпрацював з підсанкційними російськими підприємствами за державними контрактами ‒ це також забороняють санкції ЄС. Однак ні Литва, ні Кіпр не побачили порушень у діяльності компанії.

(Текст підготував Владислав Ленцев)