Доступність посилання

ТОП новини

Траса «Таврида» для Путіна? Кому від будівництва жити добре


Траса «Таврида» ‒ один із наймасштабніших проєктів, який реалізує Росія в анексованому Криму. Полотно автомобільної магістралі має з'єднати Керч та Севастополь, як продовження мосту через Керченську протоку. Проєкт вихваляють у кримських ЗМІ. Але які насправді наслідки для місцевих жителів від траси? Навіщо такий проєкт знадобився Росії, з'ясовували журналісти телепроєкту Крим.Реалії.​

Це величезний пропагандистський проєкт: багато пафосу, крику, а в дійсності ‒ це й заробляння грошей, і політика, і військова стратегія
Тарас Загородній

Будівництво траси «Таврида» в Криму експерти порівнюють із радянським проєктом БАМ (Байкало-Амурська магістраль): більше політики та військової стратегії, ніж користі населенню.

«Зрозуміло, що це величезний пропагандистський проєкт: багато пафосу, крику, а в дійсності ‒ це й заробляння грошей, і політика, і військова стратегія», ‒ говорить керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

Російський глава Криму Сергій Аксенов запевняв, що після запуску «Тавриди» усі товари на півострів перевозити стане легше, що дозволить уникнути перебоїв із постачанням і порожніх полиць у магазинах.

«Після будівництва дороги понад 50 тисяч одиниць на добу проходитиме цією «дорогою життя», все навантаження ляже на цю трасу. Тобто трасою повезуть усе без винятку: від найнеобхідніших ліків, продуктів, будматеріалів...», ‒ зазначав Аксенов.

Політика та економіка

Траса «Таврида» будується як продовження Керченського мосту, для Росії вона має геополітичне значення, так вважає політолог із Криму Євгенія Горюнова.

«Півострів був пов'язаний «пуповиною» з Україною природними умовами. Росія сьогодні намагається цю «пуповину» перерізати і створити новий штучний зв'язок. Таким чином у Росії намагаються показати, що Крим приєднаний навічно. Навіть більше, вже деякі кримські вчені намагаються доводити, що Крим завжди був частиною тієї «російської материкової платформи», ‒ зазначає політолог.

Іншу стратегічну вигоду для Росії в будівництві «Тавриди» бачить Тарас Загородній. За словами експерта, траса ‒ це швидкісний шлях із Керчі до Севастополя для військових.

Трасса «Таврида» – це швидкісний шлях із Керчі до Севастополя для військових
Тарас Загородній

«Мета ‒ мати можливість швидко перекинути війська до Севастополя або вглиб Криму без логістичних обмежень. Для Росії Крим ‒ це в першу чергу військова база», ‒ зазначає керівний партнер Національної антикризової групи.

Ще одна стратегічна мета для Кремля ‒ дати можливість заробити оточенню нинішнього президента Росії Володимира Путіна, яке потрапило під санкції через анексію Криму, вважають українські політологи.

Фірма-підрядник «ВАД», яка займається будівництвом головної транспортної артерії півострова, належить Валерію Абрамову та Віктору Перевалову, їх російські ЗМІ називають «людьми Ротенбергів».

Самі брати Борис та Аркадій (друг дитинства Путіна) Ротенберги займаються іншим російським проєктом ‒ Керченським мостом. За версією журналу Forbes, брати Ротенберги чотири роки поспіль посідають друге місце в рейтингу найбагатших сімей Росії, у 2018 році їхні статки оцінені у 4,85 мільярда доларів.

У 2016 році той же Forbes назвав Ротенбергів, Абрамова та Перевалова одними з найбагатших підрядників у Росії.

На підтвердження своєї теорії експерти зазначають, що вартість траси «Таврида» у порівнянні з початковими розрахунками зросла мало не вдвічі ‒ майже до 150 мільярдів рублів (2,2 мільярда євро).

«Щороку, точніше двічі на рік, вартість траси зростає, щоб близькі люди з оточення Путіна могли на цьому заробити, що вони й роблять. Придумують якесь нове відгалуження, якусь нову діляночку, щось ще, щоб вартість зросла, щоб можна було вирішити свої фінансові питання», ‒ вважає Євгенія Горюнова.

Двічі на рік вартість траси зростає, щоб близькі люди з оточення Путіна могли на цьому заробити
Євгенія Горюнова

Тим часом в економічну вигоду після повноцінного запуску траси для себе кримчани не вірять. Про зниження цін на продукти не говорить навіть Сергій Аксенов, він очікує тільки стабільного постачання товарів і відсутності заторів на дорогах півострова.

«Двадцять днів на рік поромна переправа (через Керченську протоку, єдина до запуску мосту транспортна артерія, що зв'язувала Росію з Кримом ‒ КР) не працювала. Виникали затримки з постачанням палива, лікарських препаратів, продовольства. Траса «Таврида» будується згідно з термінами... на мій погляд, це вирішить транспортну проблему», ‒ зазначає Аксенов.

Політолог із Криму Євгенія Горюнова називає низку причин, чому кримчанам не варто чекати дешевих товарів, які повезуть до Криму трасою «Таврида».

Дані станом на січень 2018 року
Дані станом на січень 2018 року

«Це пов'язано з великими російськими торговими мережами, яких немає в Криму. Це пов'язано зі складськими приміщеннями для мереж, яких немає в Криму. Перевізники, які везуть товари до Криму, працюють в односторонньому напрямку ‒ тільки на півострів ‒ із Криму практично нічого не везуть. Відповідно, одна поїздка не приносить їм ніякого прибутку», ‒ зазначає Горюнова.

Компанія «ВАД» продовжить заробляти в Криму й після будівництва «Тавриди», її обрали єдиним виконавцем ремонту доріг на півострові, кримські ж компанії зможуть лише отримувати від неї субпідряди.

Історія та культура

Про культурне «збагачення цілої нації» завдяки археологічним знахідкам, зокрема зробленим під час будівництва траси «Таврида», говорять російські вчені.

«З усіх кінців країни надходять звістки про видатні відкриття російських вчених. Всесвітню популярність отримали знахідки, виявлені на території Криму в останні п'ять років після возз'єднання Криму та Севастополя з Росією», ‒ хвалиться журналістам знахідками на анексованій території голова Служби зовнішньої розвідки Росії, одночасно керівник російського історичного товариства Сергій Наришкін на конференції в Москві.

У столицю сусідньої Росії вивезли золото та посуд, знайдені біля Севастополя в могильнику пізньоскіфського періоду. Про те, чи повернули їх після виставки в музей заповідника «Херсонес Таврійський», де вони мали зберігатися, інформація відсутня.

Керує розкопками в Криму російська академія наук, роботи масштабні, іноді на об'єктах залучені до тисячі осіб.

«Використання величезної кількості людей, які не є фахівцями в археології Криму, але прийшли проводити такі масштабні роботи з іншого регіону, з іншого методикою археологічних досліджень, яка у Криму не може застосовуватися... фактично банальним чином вони знищують пам'ятки, які мають досліджувати», ‒ говорить голова Кримського осередку Спілки археологів України В'ячеслав Баранов.

Наукові установи та музеї Росії, задіяні в цьому процесі, потрапили під українські санкції.

«Щоб проводити археологічні дослідження на території України, виконавцю таких досліджень необхідно мати дозвіл Міністерства культури України. Відповідно, всі дослідження, які проводяться без такого дозволу ‒ незаконні. Виконавці таких робіт на території Криму прирівнюються до так званих чорних археологів», ‒ розповів член правління Спілки археологів України Антон Корвін-Піотровський.

Як «тирять» археологічні знахідки у Криму? (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:21 0:00
Завантажити на комп'ютер

До анексії археологічні дослідження в Криму мали право проводити тільки державні організації, Росія ж залучає до розкопок волонтерів і приватні археологічні фірми.

«Багато дослідників, які працювали зокрема на трасі «Таврида», усвідомлюють те, що вони займаються знищенням цих пам'яток. Ми розмовляли з людьми, які копали там, вони кажуть: «Так, ми знищили ці пам'ятки, тому що ми не розуміємо, що ми копаємо, ми не розуміємо, що ми досліджуємо, але треба», ‒ говорить В'ячеслав Баранов.

Чи всі артефакти після таких розкопок потраплять до музеїв ‒ перевірити неможливо. Так, згідно зі звітом археологів, у могильнику пізньоскіфського періоду вони знайшли 4678 артефактів. Через рік, за інформацією ЗМІ, реставраторам музею «Херсонес Таврійський» передали вшестеро менше знахідок. Де зараз перебувають ще 3000 артефактів, російські ЗМІ не пояснюють, можливо, їх усе ще досліджують, але не в Криму.

Вчених хвилює і те, що пам'ятки на шляху траси «Таврида» досліджували лише кілька місяців, тоді як на це потрібні роки.

«Звісно ж ми знаємо, як проводяться дослідження одного шматочка або городища, або могильника ‒ десятиліттями досліджуються пам'ятки. Тут у нас кілька місяців на такий же обсяг дослідження. Звісно ж, це шкодить якості роботи, але пам'ятки стали відомими, звісно, якийсь плюс є», ‒ зазначає науковий співробітник Науково-дослідного центру історії та археології Криму Сергій Мульд.

Якщо дослідники щось пропустили або забули, повернутися до розкопок неможливо, багато місць знахідок уже закатані в асфальт.

«Практично всі пам'ятки, які ми досліджуємо, перебувають у створі прямо під трасою, і технічне завдання наше передбачає, що ми здаємо чисті площі. Ми все маємо розібрати й віддати будівельникам чисте місце», ‒ розповідає в ЗМІ Сергій Внуков.

На трасі «Таврида» зберегли тільки чотири пам'ятки, але й збережені об'єкти не всі доступні. Наприклад, біля Керчі довелося тимчасово засипати давню садибу боспорського періоду, щоб не пограбували.

Більше пощастило давній печері біля селища Зуя, над нею кладуть залізне перекриття, а входи відкриють в інших місцях. Тут хочуть облаштувати музей і ландшафтний парк.

Генпідрядник «Тавриди» вже пообіцяв, що у вересні 2020 року рух трасою відкриють повністю, а це означає, що всі роботи археологів мають завершитися до цього терміну.

Траса «Таврида» в Криму

Про початок будівництва чотирисмугової автомобільної дороги «Таврида» (від Керчі до Севастополя) в Криму повідомили у травні 2017 року. Здати в експлуатацію трасу спочатку планували в 2018 році, проте пізніше терміни будівництва зрушили на два роки.

У серпні 2019 року підконтрольний Москві глава Криму Сергій Аксенов під час зустрічі з Володимиром Путіним пообіцяв російському президенту завершити будівництво траси «Таврида» до 2020 року.

Наприкінці 2018 року було відкрито рух по 190-кілометровій ділянці траси «Таврида» від Сімферополя до Керчі. Він здійснюється по двох смугах – по одній в кожному напрямку, діє обмеження в 60 км/год через будівельні роботи.

Для будівництва «Тавриди» були вилучені тисячі земельних ділянок.

За прогнозами російського Мінтрансу Криму, проїзд по «Тавриді» від Керчі до Сімферополя займе близько двох годин, а від Керчі до Севастополя – менше трьох.

За роки будівництва траси «Таврида» її вартість неодноразово змінювалася.

Нову трасу «Таврида» в Криму називають «дорогою смерті» через часті ДТП.

  • 16x9 Image

    Алексіна Дорогань

    Кримська тележурналістка. Працювала на провідних кримських телеканалах, була кримським власкором центральних телеканалів України. Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року.

XS
SM
MD
LG