Доступність посилання

ТОП новини

«Росія свідомо ризикує життями людей»: друга хвиля коронавірусу у Криму


Чоловік у масці в Севастополі, ілюстративне фото
Чоловік у масці в Севастополі, ілюстративне фото

У Криму продовжують зростати темпи захворюваності на коронавірусну інфекцію. За добу 9 жовтня зареєстровані 157 випадків ‒ це черговий рекордний показник. Загальна кількість заражень перевищила за 5,5 тисячі. При цьому, за інформацією Роспотребнадзору, у вересні на півострові було зафіксовано понад 40% випадків COVID-19 за весь час спостереження.

На тлі цього спалаху російська влада повертає обмеження, які були скасовані на початку курортного сезону в липні. Так, носіння масок у транспорті та в магазинах знову стало обов'язковим, і російський глава Криму Сергій Аксенов закликав кримчан бути свідомими. При цьому інформація російської влади про захворюваність коронавірусом не підтверджена міжнародними організаціями та іншими незалежними джерелами. Українські правозахисники вважають кримську статистику COVID-19 заниженою. Про те, як на півострові проходить друга хвиля епідемії, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Медпрацівниця з Криму Ганна погодилася дати Крим.Реалії коментар, не наводячи своє повне ім'я з міркувань безпеки. Вона вважає, що насправді ситуація з захворюваністю коронавірусом – набагато серйозніша, ніж випливає зі звітів чиновників.

Пацієнтів тестують тільки у крайніх випадках, коли симптоми наявні. Тому ми не можемо сказати, скільки зараз хворих реально
Медпрацівниця з Криму Ганна

– Дійсно, дуже помітно, що новий сплеск почався саме у вересні. Не можна сказати, що хворих було мало влітку, тому що в лікарнях насправді нікого не тестували. У нашій лікарні так і донині. Мене як медпрацівника перевіряли всього двічі, і це було влітку. Пацієнтів тестують тільки у крайніх випадках, коли симптоми наявні. Тому ми не можемо сказати, скільки зараз хворих реально. Восени заразилося багато моїх колег, і таке відчуття, що вірус став підступнішим. При цьому наша лікарня не перепрофільована під ковідний госпіталь і отримує на добову зміну всього дві маски на людину! А має бути 12 масок, тому що їх треба змінювати кожні дві години. Головлікар доповідає Аксенову, що все укомплектоване. Фактично ці маски взагалі ні від чого не захищають, а спеціалізованих костюмів у нас всього декілька.

Окрім того, за словами Ганни, медпрацівники у Криму взагалі не отримують додаткові виплати, передбачені розпорядженням уряду на період епідемії. Раніше голова російського Міністерства охорони здоров'я Криму Ігор Чемоданов запевняв, що кримським медикам виплатили понад 59 мільйонів рублів надбавок за роботу з зараженими коронавірусом пацієнтами. На початку жовтня чиновник втратив свою посаду, а перевірками щодо виплат зайнявся Слідчий комітет.

Українські правозахисники з початку епідемії ведуть власний моніторинг кількості хворих COVID-19 у Криму. Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, посилаючись на слова кримських медиків, стверджує, що російська влада намагається приховати справжні показники смертності від коронавірусної інфекції.

‒ У нас є джерела серед медичних працівників ‒ це лікарі «швидкої допомоги», лікарень у різних містах і навіть моргів. Вони не можуть розкривати свої імена публічно, оскільки бояться тиску на роботі та кримінального переслідування. Нещодавно вони незалежно один від одного розповіли про негласне розпорядження зверху приховувати реальну смертність, тобто вказувати причиною смерті не COVID-19, а інше захворювання, яке було у пацієнта. Один зі співробітників моргу сказав, що попри те, що ця інформація приховується, насправді померлих від коронавірусної інфекції до нього надходить усе більше. За його інформацією, у цьому місті до моргу щодня надходить одна чи дві людини. Досить одного погляду на кримську офіційну статистику, щоб зрозуміти, що цих відомостей у ній немає ‒ мабуть, саме через те, що у причинах смерті вказують щось інше.

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

На думку Ольги Скрипник, при цьому російська влада додатково піддає життя кримчан небезпеці.

‒ Проводяться публічні заходи, в яких немає особливого сенсу ‒ військові паради тощо. Росія свідомо ризикує життями людей. Ми вважаємо, що про це має говорити не тільки Україна, але й уся міжнародна спільнота. Ми звернулися в наше Міністерство закордонних справ і ведемо консультації з місіями різних країн про те, щоб питання COVID-19 у Криму і те, що Росія не захищає місцевих жителів від пандемії, розглянули на Генеральній Асамблеї ООН та ухвалили резолюцію. На мій погляд, те, як Росія поводиться з цивільним населенням Криму, яке вона зобов'язана захищати як держава-окупант, має бути предметом нового пакету санкцій.

Тим часом російський глава Криму Сергій Аксенов на нараді з боротьби з коронавірусом розкритикував кримчан за проведення весіль, похорону, днів народження тощо:

Сергій Аксенов
Сергій Аксенов

«Ми бачимо тенденцію, що практично всі останні зараження відбуваються після проведень масових заходів. Утримайтеся, будь ласка, шановні кримчани! У кожного народу в Криму є свої традиції, зокрема й щодо проведення урочистих і сумних заходів, усе зрозуміло ‒ але треба пам'ятати про здоров'я близьких. Ось у низці районів відбулося весілля або похорон ‒ і тут же масове зараження. Велика частина заходів тут залежить тільки від нас із вами, а не від органів влади та від кількості виписаних штрафів. Приймімо вже той факт, що коронавірус є, і буде і друга, і третя хвиля. Головний спосіб захисту від нього ‒ дотримання соціальної дистанції, а вимоги носити маски у громадських місцях навіть не обговорюються».

Утім, відразу після цієї наради Сергій Аксенов вирушив на фестиваль «Дитяча Нова хвиля» в «Артеку», де весь час був без маски, а також вітався за руку та обіймався з артистами.

Ігор Крутой, Сергій Аксенов і Філіп Кіркоров у «Артеку», 7 жовтня 2020 року
Ігор Крутой, Сергій Аксенов і Філіп Кіркоров у «Артеку», 7 жовтня 2020 року

Засновниця Canli Radio Наджиє Фемі вважає, що, спостерігаючи за такою поведінкою чиновників, кримчани також не схильні дотримуватися запобіжних заходів.

Кримчани досі дуже безтурботно ставляться до елементарних вимог щодо профілактики
Наджиє Фемі

– Щодня ми бачимо антирекорди зростання захворюваності та кількості померлих від коронавірусу, але це наче просто тло ‒ як погані новини, які можна перемкнути, натиснувши кнопку на пульті. Кримчани досі дуже безтурботно ставляться до елементарних вимог щодо профілактики ‒ носіння масок, соціальна дистанція, обробка рук антисептиком, уникнення масових скупчень людей. Я знаю, що у кримськотатарському середовищі кожен день проводяться весілля, і традиційно там велика кількість гостей ‒ до 200-300 осіб. У підсумку саме серед кримських татар сьогодні мало не найбільші цифри хворих на COVID-19. Однак те, як поводяться кримські чиновники, теж не вселяє довіри, і люди, напевно, намагаються скопіювати це: ходять із натягнутими на підборіддя масками тощо.

За спостереженнями Наджиє Фемі, у магазинах носять маски тільки охоронці, продавці та лише деякі покупці.

‒ Люди чомусь постійно намагаються обдурити систему і всі ці вимоги, довіри до карантинних заходів немає. Але ситуація з захворюваністю на COVID-19 уже дуже загрозлива. Ми на радіостанції намагаємося своїми скромними силами знайти ті слова, щоб достукатися до людей. Стали робити маленькі анімаційні ролики, де персонажі ‒ кримські татари різного віку, які дають актуальні рекомендації. Наприклад, бабуся просить не цілувати їй руку при зустрічі згідно з давньою традицією ‒ мовляв, нічого страшного, вона потерпить. Зараз саме той час, коли треба змінити звички.

Завідувач лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Вадим Васютинський пояснює, чому люди можуть поводити себе ірраціонально перед обличчям реальної загрози.

Чим більше ми боїмося чогось, тим більше схильні психологічно ігнорувати це
Вадим Васютинський

– Хтось звик дотримуватися правил і вимагає того ж від інших, а хтось ні. Що стосується оцінки поведінки представників влади, тут усе залежить від того, як людина до неї ставиться. Якщо це влада, яку вона обирала і любить, то готова йти на поступки та не помічати недоліків. Якщо ж це влада, яку вона терпіти не може, тоді будь-які її промахи фіксуватиме та обговорюватиме. З коронавірусом загалом ми спостерігаємо дещо абсурдну динаміку: у перші місяці, коли хворих було мало, страхів і переживань було багато, і люди поводились обережніше. Коли ж ситуація серйозно погіршилася, усі, навпаки, поводяться легковажно. Є таке явище: чим більше ми боїмося чогось, тим більше схильні психологічно ігнорувати це. У підсумку це призводить до ірраціональної поведінки.

У разі, коли близькі люди не вірять у небезпеку коронавірусної інфекції, Вадим Васютинський радить не виявляти до них агресії в переконуванні, а спробувати м'яко й наполегливо скорегувати їхню поведінку упродовж якогось часу.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Коронавірусна інфекція COVID-19

Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.

Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG