Захист природи чи «хрест на туризмі»? Російська пропускна система у кримських заповідниках

У ліси та гори Південного узбережжя Криму тепер можна пройти тільки з перепустками, порушникам погрожують штрафами, ‒ з такою скаргою до редакції Крим.Реалії звернувся кримчанин, який звик гуляти у цих місцях. За його словами, російська влада таким чином ставить хрест на багатьох видах туризму, який процвітав у Криму раніше.

У вересні уряд Росії опублікував постанову про стягування плати за відвідування особливо охоронюваних природних територій. Ще у листопаді 2019 року в анексованому Криму була утворена федеральна установа «Заповідний Крим», і в її управління передали заповідники «Казантипський», «Опуцький», «Ялтинський гірсько-лісовий», «Лебедині острови», а також державні природні заказники федерального значення «Каркінітський» та «Мале філофорне поле». Чиновники пояснюють обмежувальні заходи необхідністю ефективнішої охорони природи. Про те, що це означає для кримчан, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Про пропуски для заповідників Крим.Реалії повідомив кримчанин Геннадій ‒ його повне ім'я редакція не наводить із міркувань безпеки. Він розповів, на скільки тепер можуть оштрафувати туриста, який зайшов до лісу без перепустки.

– Я вже 20 років займаюся туризмом у Криму. Ця заборона готувалася давно: на дорогах стояли люди та попереджали, що восени все буде оформлене документально й будуть закриті основні проходи в «Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник». Мовляв, виділять якісь маршрути ‒ зараз їх три ‒ і ними можна буде гуляти тільки при оформленні перепустки. Я пояснював лісникам, що наступним кроком заженуть у стійло їх самих ‒ і в підсумку їх усіх звільнили. Мого друга теж зупинили й запитали у нього перепустку, але вперше у людей просто переписують відомості та попереджають. Якщо вдруге опинишся там без дозволу, оштрафують на 3-4 тисячі рублів. Потрібно або зареєструватися на сайті та отримати перепустку в електронному вигляді, або звернутися в управління заповідника. Це все для обивателів, але явно не для мене і не для тих, хто водив туристів гірськими маршрутами.

На думку Геннадія, ця заборона торкнеться безлічі людей, які звикли відпочивати у кримських горах.

– Багато хто просто відразу не розуміє, наскільки це серйозно. Навіть із перепусткою офіційно не можна ночувати в горах із наметами ‒ можна лише відвідати декілька дозволених стежок. Це поставить хрест на туризмі. Раніше за перепустками працював тільки «Кримський природний заповідник», туди можна було в'їхати з гідом автівкою. Ялтинський заповідник ‒ це весь південний схил гір від Алушти до Севастополя. Там постійно тренувалися альпіністи, скелелази. Наприклад, моя дочка разом із секцією зі скелелазіння в теплу пору року виїжджала на Нікітські скелі за сотню метрів від траси Ялта – Сімферополь. Зараз вони не можуть там займатися. Я читав, що якісь севастопольські клуби та спортсменів поки не чіпають, просто просять показати документи, але це до пори до часу. Жаба вариться в теплій воді й нічого не відчуває ‒ закінчиться це все концтабором.

• Анатолій Кримський

Журналісти Крим.Реалії запросили до обговорення директора підприємства «Заповідний Крим» Андрія Бородіна, однак той відмовився, пославшись на зайнятість. Однак пропозиція редакції прокоментувати ситуацію з доступом до кримських лісів залишається чинною. Згідно з інформацією з відкритих джерел, раніше Андрій Бородін працював у декількох заповідниках сусідньої Росії, зокрема в «Природному парку «Вулкани Камчатки».

Тим часом активіст із Судака, інженер лісового господарства Дмитро Демчук підтримує обмежувальні заходи у кримських заповідниках.

– Новий директор почав наводити лад, бо до цього було просто беззаконня: безконтрольні екскурсії, наметові містечка в заповідниках, мисливство та багато іншого. За російським законодавством, усі федеральні особливо охоронювані природні території перебувають під сильнішим захистом, до них більше уваги, у них більше фінансування. Загалом, я швидше за наведення ладу і хотів би, щоб усі заповідні об'єкти Криму передали в федеральне користування. Про Андрія Бородіна дуже хороші відгуки, і він збирає колектив справжніх лісників. Йому зараз вставляють палиці в колеса, урізують фінансування: на шість заповідників дали всього двадцять інспекторів. Це взагалі ніщо, має бути в десятки разів більше. На жаль, на тих об'єктах, які не увійшли до «Заповідного Криму», все дуже сумно ‒ в тому числі на мисі Меганом під Судаком.

Нагадаємо, підконтрольна Росії міська рада Судака у травні 2020 року постановила передати в російську федеральну власність частину території мису Меганом для організації молодіжного форуму «Таврида». Після ухвалення російського генерального плану Судака охоронна зона на цьому об'єкті помітно змістилася, у порівнянні з відповідним українським документом, а на кадастровій карті з'явилися зони під забудову. Місцеві активісти виступили проти цих рішень, однак на мисі Меганом цієї осені вже розгорнулося будівництво об'єктів для арт-кластеру «Таврида».

Щодо туристичних прогулянок заповідниками, Дмитро Демчук вважає, що пропускна система в цьому випадку виправдана.

– Це не щось нове: ще при Україні туристичні групи мали повідомляти про маршрут МНС і брати дозволи в лісгоспі. Просто багато хто не дотримувався цього порядку, і люди ходили, де хотіли. Як зараз двадцять інспекторів виловлять порушників у шести заповідниках? Якщо почнеться лісова пожежа, правоохоронні органи бачитимуть, що згідно з перепусткою такий громадянин перебував у такій місцевості та міг бути свідком того, як все почалося. Порядок потрібний. Зараз розмічають маршрути, встановлюють знаки, приводять усе до цивілізованішої форми, щоб люди не бродили лісом просто так.

Голова російської регіональної організації «Зелена ліга» у Краснодарському краї Євген Вітішко вважає, що практика відвідування заповідників за перепустками добре зарекомендувала себе в сусідній Росії.

– Ми живемо в такому режимі досить давно. Для відвідування Кавказького біосферного заповідника необхідно отримати перепустку в дирекції заповідника або Мінприроди. Система досить налагоджена, у багатьох місцях є пропускні пункти, де можна оплатити відвідування заповідника на місці. Люди вже звикли до цих механізмів. Музеї ж ми відвідуємо не безкоштовно, а заповідники за російським законодавством ‒ музеї просто неба. Тут необхідно регулювати антропогенне навантаження та фінансувати діяльність співробітників. Думаю, що кримчани теж звикнуть. Інше питання, що я спеціально спробував віддалено оформити перепустку в Ялтинський заповідник, але не зміг нічого знайти. Мабуть, цей механізм у Криму перебуває на стадії формування. У такому випадку штрафувати людей без перепусток за адміністративним кодексом неправомірно.

За оцінкою Євгена Вітішка, подібні обмеження мають незначні корупційні ризики та водночас необхідні для ефективної охорони природи.

Тим часом українська держава не визнає законність новостворених у Криму російських підприємств та органів влади й, відповідно, правила, які вони встановлюють на тимчасово окупованому півострові.

(Текст підготував Владислав Ленцев)