Доступність посилання

ТОП новини

Українська як іноземна. М'яка сила України – від престижу до прибутку


Українська не була мовою імперій, але і так входить до 10 найвживаніших мов Європи

Чим більше мов знає людина, тим краще вона усвідомлює важливість знання її рідної мови іноземцями. Адже дипломат, який приїжджає працювати в Україну, і знає лише російську, буде дивитися на Українську державу крізь окуляри російської культури і політики. Студент, який приїде вчитися в Україну, не підтримає своїм гаманцем українську освіту, книговидавництво, кінематограф, а врешті і бізнес. А без них і українському дипломату, митцю чи бізнесмену буде важче розвивати контакти за кордоном, бо кожне знайомство доведеться розпочинати з того, що Кyiv – це не Kiev, а Ukraine – це не «the Ukraine».

Для того, щоб зрушити цю справу з мертвої точки, Український інститут спільно з Національною комісією зі стандартів державної мови у Києві організували конференцію «Перспективи викладання та вивчення української мови як іноземної» і запросили на неї причетних до викладання української мови чиновниць з інших відомств. Модерував зустріч в Українському кризовому медіа-центрі відомий український журналіст Юрій Макаров.

Українська мова

  • є однією з 10 найбільш вживаних мов у Європі, а у світі – на 26-му місці
  • її викладають на 69 факультетах 25 країн світу
  • та у 193 суботніх/недільних школах у 42 країнах
  • поза Україною немає жодної школи, де навчання велося б лише українською мовою
  • найкращий досвід з інтегрування вивчення української мови в освітній процес демонструє Канада, найгірший – Росія.

Українську мову за кордоном вивчають переважно самі українці

За словами Алли Польової, директорки Департаменту комунікацій та публічної дипломатії в МЗС, переважно українську викладають на факультетах славістики і в дуже рідкісних випадках – на спеціалізованих факультетах україністики.

А найбільше, за словами представниці міністерства, українську мову вивчають у суботніх та недільних школах вихідці з України. Для більшості викладачів – це волонтерська праця, яка або не оплачується зовсім, або суто символічно. Так, як сказала Польова, «за покликанням» поза Україною працює 193 суботні або недільні школи у 42 країнах світу. І розвиток викладання української мови за кордоном українське МЗС зараз пов’язує з підтримкою роботи цих шкіл – передусім, забезпечення їх підручниками, бо, за даними МЗС, у більшості країн приміщення для навчань безкоштовно або майже безкоштовно надає країна перебування.

Найбільше навчальних закладів, де викладається українська мова, не в Канаді, а в Румунії
Алла Польова

«Найбільше навчальних закладів, де викладається українська мова, не в Канаді, а в Румунії», – поділилася неочікуваною навіть для неї самої статистикою Алла Польова. У шести країнах світу діють курси з вивчення української мови. А от української школи, де все викладання велося б лише українською мовою, поза Україною, за даними МЗС, немає жодної.

Міжнародна українська школа, підрозділ Міністерства освіти, що надає можливість українським дітям учитися дистанційно за кордоном за програмою української школи, це, на думку дипломатки, яка щойно повернулася з п’ятилітнього закордонного відрядження, – це не той напрямок, який потрібно розвивати. Бо ця школа означає подвійне навантаження для дітей, які ходять до звичайних шкіл за кордоном, і таким чином, змушені вчитися у двох школах одночасно. Якщо ж вони обирають лише домашнє навчання, то позбавляються дитячого спілкування.

Студентам потрібен міжнародний сертифікат про знання мови

Українську мову за кордоном вивчають переважно українські діти, та і вони, досягнувши підліткового віку, розуміють, що отримати залік її як іноземної мови для подальшого навчання у виші, чи для прийому на роботу, вони не зможуть, бо в Україні немає сертифікату, що засвідчував би знання української як іноземної. І в цей момент, каже Польова, мотивація для вивчення мови падає.

Тож для того, щоб вивчення української вийшло за межі української громади, потрібна система сертифікації. І вироблення цієї системи ставить собі за мету новостворена Національна комісія зі стандартів державної мови, зазначає її голова Орися Демська.

«Наша амбітна мета – стати членами ALTE – Асоціації укладачів мовних тестів, що об’єднує національні організації, що розробляють тести на рівень знання мови як іноземної. Коли держава стане членом ALTE, то вона зможе видавати сертифікат міжнародного зразка, який засвідчить рівень володіння українською як іноземною. На сьогодні в ALTE є 25 держав і Україна має бути 26-ю», – розповіла про свої плани Орися Демська, наголошуючи на тому, що мова є інструментом м’якої сили, привабливості та культурного впливу держави.

Комісія співпрацює з викладачами української мови як іноземної, які працювали досі, не маючи державних стандартів. І значну роботу в дослідженні та організації цього вчительського досвіду провів львівський Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК), який, за словами його директорки Ірини Ключковської, втілював «агресивну», наступальну стратегію розвитку.

Не чекаючи на рішення влади, МІОК провів численні конференції, літні школи, розробив власні підручники, посібники, диски, орієнтуючись на міжнародні стандарти сертифікації від А1 до С2. Інститут створив перший міжнародний портал із вивчення української мови як іноземної та нині працює над створенням онланй-курсу для початківців.

За словами Ключковської, крім дітей українських трудових мігрантів, у вивченні української мови зацікавлені іноземні студенти, які приїхали здобувати вищу освіту в Україну, які через мову потім стають «носіями правдивих знань про Україну та про її культуру», також хочуть вивчати українську мову дипломати, які працюють в Україні, та іноземці, які живуть в Україні. Але, як каже Ключковська, для викладання української як іноземної бракує вчителів, а виші не готують викладачів із такою спеціалізацією.

На закінчення Орися Демська сказала, що популяризація вивчення української мови за кордоном має великий економічний потенціал для України і навела таку цифру: у 2018 році Українська держава заробила на освіті іноземних студентів близько 9 мільярдів гривень.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондентка, ведуча, авторка програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Проводила тренінги для регіональних журналістів.

XS
SM
MD
LG