«Це дешева вистава»: експерти ‒ про відкриття «почесного консульства» Нікарагуа в Криму

В окупованому Криму 10 листопада відкрилося перше іноземне представництво ‒ в усякому разі, так стверджує російська влада. У цей день півострів відвідала посол Республіки Нікарагуа в Росії Альба Торрес. Під час візиту вона призначила почесним консулом своєї країни учасника російської анексії Криму Олега Белавенцева.

З 2014 до 2016 року він був повноважним представником президента Російської Федерації в «Кримському федеральному окрузі». Отримавши статус почесного консула, Белавенцев зазначив, що це «суттєве зміцнення позицій російського Криму».

Міністерство закордонних справ України висловило протест і назвало це недружнім кроком з боку Нікарагуа. Водночас уряд України звернувся до Ради національної безпеки та оборони з пропозицією запровадити санкції проти цієї країни.

Про те, що означає рішення Нікарагуа для статусу півострова та міжнародних відносин, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Журналісти Крим.Реалії звернулися за коментарями до посольства Республіки Нікарагуа, проте там навідріз відмовилися давати будь-які пояснення з приводу призначення нового почесного консула.

За даними Міжнародного Центру з дослідження корупції та організованої злочинності, Олег Белавенцев давно має зв'язки в цій центральноамериканській країні. Журналісти-розслідувачі дійшли висновку, що величезні суми з російського бюджету, які направлялися як гуманітарна допомога на програми з розмінування, зокрема в Нікарагуа, насправді переходили в розпорядження компаній Олега Бєлавенцева.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Нікарагуа підготували кримську «підставу» з Росії?

Росія також допомогла Нікарагуа створити національну систему запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій за 26 мільйонів доларів. Пізніше президент Нікарагуа Даніель Ортега попросив додаткову допомогу, і Москва надала йому пожежні машини й польові госпіталі на суму 26,5 мільйона доларів.

У Міжнародному Центрі з дослідження корупції та організованої злочинності стверджують, що гроші врешті-решт також прямо потрапили до Олега Белавенцева. Щодо самої Росії, саме у його компаній МНС закуповує продовольство для гуманітарних конвоїв, які потім відсилають у тимчасово непідконтрольні Україні райони Донбасу на кордоні з Росією.

Кореспондент кримського Центру журналістських розслідувань Микита Панасенко розповів Крим.Реалії, за що Олега Белавенцева заочно судили в Києві.

‒ Святошинський районний суд Києва 18 березня 2019 року засудив Белавенцева до 13 років позбавлення волі, проте вирок ще не набув чинності. За події 2014 року в Криму йому інкримінують посягання на територіальну цілісність України, схиляння українських військовослужбовців до державної зради та участь в агресивній війні проти України. Адвокатка за призначенням подала апеляцію на вирок, і він досі розглядається в Київському апеляційному суді. Насправді засідання не проводяться, і там, судячи з офіційного сайту, навіть не знають, що та адвокатка більше не захищає інтереси Белавенцева. Так що невідомо, коли буде ухвалений остаточний вирок. Поки найближче засідання призначене на 22 листопада.

Сам Олег Белавенцев ніяк не коментував цю кримінальну справу, зв'язатися з ним редакції Крим.Реалії також не вдалося.

Тим часом постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич переконаний, що відкриття консульства Нікарагуа на окупованій території не матиме жодних наслідків поза межами самого півострова та сусідньої Росії.

‒ Це грубе порушення міжнародного права ‒ резолюції Генасамблеї ООН щодо територіальної цілісності України ‒ а також національного законодавства. Зокрема, це порушення правил в'їзду-виїзду на окуповану територію з боку посла Нікарагуа в Росії. Безумовно, це недружній акт з боку Республіки Нікарагуа, й Україна вже розпочинає опрацювання відповідного санкційного пакета щодо цієї держави. Безумовно, сам акт відкриття почесного консульства на окупованій території не має будь-яких правових наслідків. Ми сподіваємося, що ніякого продовження у цієї історії не буде, і це залишиться маргінальним випадком. Водночас ми бачимо, що Російська Федерація активізується у спробах легітимізувати спробу анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Кримська пастка

Антон Кориневич підкреслює, що міжнародне товариство залишається на колишніх позиціях і поважає суверенітет і територіальну цілісність України. Водночас він вказує на те, що Республіка Нікарагуа давно співпрацює з Росією на міжнародній арені, зокрема, визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії після війни в Грузії.

Український політолог Олексій Кафтан пояснює, чому невеликій центральноамериканській країні вигідно вплутуватися в міжнародні конфлікти.

‒ Деякі малі бідні країни, такі як Нікарагуа, Вануату, Науру вже давно засвоїли, що дипломатичні акції ‒ це високоліквідний товар. Тобто на них можна заробляти гроші, причому товар не обов'язково продавати ‒ досить здавати його в оренду. Як водиться в бідних країнах, Республіка Нікарагуа вражена корупцією і займає останні місця в міжнародних рейтингах. Вона сидить на гачку російської допомоги ‒ як гуманітарної, так і військової. У 2016 році Манагуа та Москва уклали контракт на постачання пів сотні танків Т-72, можна також згадати про проєкт станції ГЛОНАСС, яка за сумісництвом була б і станцією радіолокаційної розвідки. У 2014 році Республіка Нікарагуа займала перше місце за обсягами російської гуманітарної допомоги і таким чином змушена грати в цій виставі.

Олексій Кафтан зазначає, що посада почесного консула, яка дісталася Олегу Белавенцеву, має вкрай обмежені повноваження, а його робота не оплачується.

‒ Почесними консулами часто стають бізнесмени з інтересами в державі, яка його призначає. При цьому такого статусу досить легко позбутися, подібні прецеденти бували неодноразово. Так що в разі несприятливої кон'юнктури Нікарагуа легко відкличе почесного консула, і вистава закінчиться до кращих часів. Ми маємо справу з досить дешевою спробою створити видимість міжнародного визнання прориву міжнародної ізоляції. Водночас слідом за Нікарагуа можуть піти й інші держави з когорти малих і бідних. Такі факти розхитують систему міжнародних відносин, і ставитися до них треба досить жорстко. Втім, вже не раз бувало, що такі держави, отримавши гроші та допомогу, відмовлялися від подібних рішень.

На думку Олексія Кафтана, завдання України та її зовнішньополітичного відомства ‒ створити для Республіки Нікарагуа несприятливу ситуацію, що змусить цю державу відмовитися від почесного консула на території тимчасово окупованого Криму. Згідно з постановою Кабінету міністрів України, до санкційного пакета мають увійти обмеження на торгівлю, валютні операції, інвестиції тощо.

(Текст підготував Владислав Ленцев)