Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Російський миротворець вигукує «Не знімати!» на КПП на околиці Степанакерта в Нагірному Карабасі. 13 листопада 2020 року
Том де Ваал вважається одним з найбільших авторитетів на Заході щодо Нагірного Карабаху і є автором кількох книжок про Кавказ. В інтерв’ю Азербайджанській редакції Радіо Свобода де Ваал, який є експертом Міжнародного Центру Карнеґі, проаналізував угоду щодо Нагірного Карабаху, що її підписали цього тижня лідери Вірменії, Азербайджану та Росії. Угода передбачає розташування в Карабасі майже двох тисяч російських миротворців, які вже прибули до регіону.
– Ваше враження від угоди?
Угода повністю переписує карту Кавказу
– Це надзвичайно важлива угода, це повністю переписує карту Кавказу. Це найбільша угода від 1994 року. Азербайджан виграє колосально, звичайно, від цієї угоди. А також виграють Росія, Туреччина. Вірменія, я гадаю, найбільше втратила.
– Чи азербайджанські біженці зможуть тепер повернутися в райони, звідки вони раніше змушені були втекти?
– Звичайно, азербайджанські внутрішньо-переміщені особи будуть святкувати, що тепер можуть повернутися додому у південні райони і також до міста Шуша. Але, ясна річ, є й велике питання щодо того, яким буде співіснування між вірменами та азербайджанцями у майбутньому і також питання: чи вірмени повністю погодяться з умовами підписаної угоди?
Том де Ваал
– Що має бути зроблено для примирення?
Багато зробити треба для замирення, для нагадування вірменам та азербайджанцям, що вони мають багато спільного
– Багато зробити треба для замирення, для нагадування вірменам та азербайджанцям, що вони мають багато спільного. Але це буде дуже важка справа. Я не думаю, що конфлікт вже завершився – я думаю, що його ще раз заморозили, але все ж таки це дає нагоду для нового старту.
– Чи зможуть вірмени, які мешкали в Азербайджані, повернутися, чи азербайджанці – до Вірменії, як було колись?
– Я думаю, що буде неможливо для будь-кого взяти все, що прагнеш, від цього конфлікту. Я не думаю, що ми побачимо повернення азербайджанців до Вірменії чи повернення вірмен до міст на кшталт Баку чи Ганджи. Я думаю, що не всі повернуться і до Карабаху, але якщо ми побачимо, що 80 чи 90 відсотків людей повернуться – це вже буде гарним початком.
UKRAINE -- NK -- infogr
– Чи вирішує угода майбутній статус Нагірного Карабаху?
За 5 років можуть бути нові переговори щодо статусу Карабаху
– Немає нічого в цій угоді про майбутній статус Нагірного Карабаху і, думаю, це мудро, ймовірно. Не переконаний, що це питання може бути вирішене. Ясно, що позиція Азербайджану є набагато сильнішою і, зрозуміло, що вірменам мають дозволити залишитись. Але пріоритетом зараз є відбудова, відновлення окупованих територій, повернення людей, і щоб настала хоч якась стабільність. Можливо, це займе п’ять років, і потім – за п’ять років – можуть бути нові переговори щодо співіснування і переговори щодо статусу Карабаху.
– Що думаєте про російських миротворців?
– Я особисто радий, що конфлікт завершено, що люди більше не гинуть, що люди можуть повернутися до своїх домівок, що люди зараз у безпеці. Але також, ясна річ, маю побоювання – ми знаємо, що російські миротворці, як тільки вони прибувають, мають звичку не залишати потім регіон. Але всі ці питання, прогнозую, на завтра.
Вони залишаться чи підуть? Миротворці Росії на пострадянському просторі (фотогалерея)
1/10Учасник російських миротворчих сил стоїть поруч із танком неподалік від кордону з Вірменією після підписання угоди про припинення збройного протистояння між Азербайджаном і вірменами в Нагірному Карабасі.
Понад 400 російських військовослужбовців із запланованих 2000 вже прибули на місце 11 листопада в рамках п’ятирічної миротворчої місії
Після перемир’я, підписаного за посередництва Росії між Вірменією і Азербайджаном, Москва направляє своїх військових для спостереження за дотриманням миру
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
2/10Військова техніка поруч із літаком під час прибуття російських миротворців в аеропорт під Єреваном 11 листопада.
Оголошення про припинення вогню викликало святкування в Азербайджані, а у Вірменії – гнівні протести, демонстранти штурмували урядові будівлі і парламент
Після перемир’я, підписаного за посередництва Росії між Вірменією і Азербайджаном, Москва направляє своїх військових для спостереження за дотриманням миру
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
3/10Перемир’я було підписане після того, як азербайджанські сили досягли значних успіхів на полі бою, включно із наближенням до головного міста Нагірного Карабаху Степанакерту після взяття сусіднього стратегічного міста Шуші, відомого як Шуша азербайджанською мовою
Після перемир’я, підписаного за посередництва Росії між Вірменією і Азербайджаном, Москва направляє своїх військових для спостереження за дотриманням миру
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
4/10У червні 1992 року президенти Росії Борис Єльцин (праворуч) і Грузії Едуард Шеварднадзе зустрілися в Сочі і підписали угоду, яка поклала кінець спорадичним бойовим діям у Південній Осетії, в результаті яких за попередні кілька років загинуло до 1000 осіб. Були створені тристоронні спільні миротворчі сили у складі 500 миротворців із Росії, Грузії і Північної Осетії, а також комісію, яка спостерігала за ними
Після перемир’я, підписаного за посередництва Росії між Вірменією і Азербайджаном, Москва направляє своїх військових для спостереження за дотриманням миру
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
5/10Російські миротворці охороняють контрольно-пропускний пункт у Південній Осетії.
Мир тримався до 2004 року, коли до влади в Грузії прийшов Міхеїл Саакашвілі. Між бажанням знищити транскордонну контрабанду і прихованою невдалою спробою відвоювати регіон силою, напруженість зростала, й комісія з підтримання миру не збиралася взагалі, бо кожна зі сторін висловлювала свої застереження
Після перемир’я, підписаного за посередництва Росії між Вірменією і Азербайджаном, Москва направляє своїх військових для спостереження за дотриманням миру
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
6/10Російські танки рухаються через Цхінвалі в серпні 2008 року.
На початку серпня 2008 року збройні підрозділи в Південній Осетії почали обстріли грузинських сіл, а грузинські війська завдали удару у відповідь. Кожна із сторін звинуватила іншу в ініціюванні насильства. 7 серпня Грузія здійснила введення військ і намагалася відновити контроль над Південною Осетією. Але Москва вдалася до воєнної операції, використавши велику кількість танків і військ, змогла відкинути грузинські війська назад і окупувала низку населених пунктів, що тривало до припинення вогню 12 серпня
Після перемир’я, підписаного за посередництва Росії між Вірменією і Азербайджаном, Москва направляє своїх військових для спостереження за дотриманням миру
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
7/10Російський миротворець охороняє блокпост на річці Інгурі в Абхазії 14 серпня 2008 року
В іншому сепаратистському регіоні Грузії, Абхазії, з 1994 року російські миротворці дислокувалися разом із неозброєними спостерігачами ООН, щоб зупинити воєнні сутички й етнічні чистки, що почалися в 1992 році. Ці російські сили час від часу воювали з місцевими грузинськими бойовиками, а також з бойовиками із сусіднього Північного Кавказу. Коли в серпні 2008 року в Південній Осетії почалися бойові дії, російські й абхазькі війська атакували грузинські підрозділи в Кодорському міжгір’ї, а потім вторглися в Грузію
Після перемир’я, підписаного за посередництва Росії між Вірменією і Азербайджаном, Москва направляє своїх військових для спостереження за дотриманням миру
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
8/10Президент Росії Дмитро Медведєв (у центрі) тисне руку лідерам Південної Осетії і Абхазії Едуардові Кокойти (праворуч) і Сергієві Багапшу в Москві у вересні 2008 року
26 серпня 2008 року Росія визнала ці два грузинські регіони «незалежними державами». Росія зберегла війська в обох регіонах, які теж були визнані «незалежними» лише кількома іншими країнами, включаючи Сирію в 2018 році
Після перемир’я, підписаного за посередництва Росії між Вірменією і Азербайджаном, Москва направляє своїх військових для спостереження за дотриманням миру
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
9/10Колона російської бронетехніки рухається через село Рухі, Грузія, на шляху до Абхазії в жовтні 2008 року
Після визнання Абхазії і Південної Осетії «незалежними» Росія побудувала низку військових баз у цих двох регіонах, а також захищає їхні межі і надає фінансову підтримку обом регіонам. Абхазія і Південна Осетія фактично стали залежними від Росії
Після перемир’я, підписаного за посередництва Росії між Вірменією і Азербайджаном, Москва направляє своїх військових для спостереження за дотриманням миру
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
10/10Російські військові охороняють контрольно-пропускний пункт у Придністров’ї, сепаратистському регіоні Молдови, січень 2012 року
Сили, до складу яких увійшли військові з Молдови, Росії і сепаратистського Придністров’я, були створені після перемир’я в 1992 році, щоб зупинити бойові дії між молдовськими силами і силами Придністров’я за підтримки «казаків» і російських військ, дислокованих в анклаві. Відтоді мир зберігається, але проголошена Придністров’ям «незалежність» не визнається жодною країною. Росія відхилила неодноразові вимоги молдовського уряду сприяти заміщенню російських військ міжнародно визнаними миротворцями і зберігає сильний вплив у Молдові загалом
Після перемир’я, підписаного за посередництва Росії між Вірменією і Азербайджаном, Москва направляє своїх військових для спостереження за дотриманням миру
