У Криму упродовж листопада українські правозахисники зафіксували два нові вироки та три нові кримінальні справи за ухилення від служби у Збройних силах Росії, ‒ про це йдеться у звіті Кримської правозахисної групи. Представники цієї організації вважають, що у цих діях російської влади є склад військового злочину.
Згідно з положеннями Женевської конвенції, Росія як держава-окупант не має права призивати на службу до своєї армії жителів тимчасово окупованого Криму. Однак російська влада відкидає ці претензії, оскільки вважає півострів своєю територією. Раніше в Міністерстві оборони повідомили, що у межах осінньої кампанії 2020 року на військову службу планують призвати близько трьох тисяч кримчан. Тим часом підконтрольні Росії кримські суди та силовики продовжують переслідування кримчан, які відмовляються брати участь у призові. Про це йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов розповів Крим.Реалії, що упродовж грудня аналітики виявили ще більше прикладів переслідування кримчан за ухилення від служби в російській армії.
‒ Ми знайшли ще дев'ять нових справ, і загалом, починаючи з 2017 року, це тепер 156 справ. У 147 з них ухвалений вирок. Щоб зрозуміти ступінь зростання: у 2019 році в суди передали 34 справи, а у 2020-му ‒ вже 76, тобто приблизно удвічі більше. Окупаційна влада говорить, що дуже мало кримчан використовують право проходити альтернативну цивільну службу, тобто не брати до рук зброї, але, на наш погляд, це пов'язано з тим, що військкоми максимально ставлять їм палиці в колеса. Насправді для того, щоб повідомити про свої переконання, які не дозволяють служити в армії, потрібна тільки заява, але військкоми вимагають довідки, якісь свідчення родичів, знайомих, колег щодо того, що у людини були ці переконання. Закони Росії не передбачає нічого такого.
Олександр Сєдов зазначає, що в одному з випадків кримчанина відіслали проходити альтернативну службу в Нижній Новгород, проте умови там виявилися нестерпними, і він повернувся до Криму.
У 2019 році до 80% кримчан стали незаконно відсилати служити на територію Росії, а у 2020-му військком сказав, що їх близько 30%Олександр Сєдов
‒ Подав скаргу, але щодо нього порушили кримінальну справу за ухилення від служби. Як покарання призначили не штраф, а примусові роботи. У 2019 році до 80% кримчан стали незаконно відсилати служити на територію Росії, а у 2020-му військком сказав, що їх близько 30%. Загалом же, починаючи з 2019 року, росіяни призивають від 2500 до 3000 кримчан за одну кампанію: це від 400 до 600 осіб з Севастополя і 2600-2800 осіб з решти території півострова. Як ви знаєте, у грудні Міжнародний кримінальний суд закінчив попереднє вивчення ситуації в Україні, зокрема і в Криму ‒ і згодом може ухвалити рішення щодо конкретних осіб, які брали участь у військових злочинах: починаючи від головнокомандувача збройних сил Володимира Путіна та міністра оборони, закінчуючи російським військкомом Криму.
Олександр Сєдов підкреслює, що українські правоохоронні органи можуть паралельно порушувати кримінальні справи щодо всіх, хто причетний до проведення призову на окупованій території, і вимагати їх видачі.
Заступник начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим Ігор Корженко наводить приклад одного такого переслідування.
Мы стремимся собрать материалы по всем ответственным за незаконный призыв, но на практике информация с оккупированной территории дается тяжелоИгорь Корженко
‒ Буквально місяць тому ми зареєстрували нове кримінальне провадження і вже висунули підозри військовому комісару Роздольненського та Чорноморського районів Артуру Саруханяну за частиною першою статті 438 ‒ це порушення законів і звичаїв війни за фактом примусу до служби. Санкція передбачає від 8 до 12 років в'язниці. Ця людина оголошена в розшук, зібрана хороша доказова база: оригінал військового квитка кримчанина, який там відслужив, його листи, повістки, а також допити свідків, які перебувають зараз на материковій частині України. Сам Саруханян раніше служив у Збройних силах України в Криму, але перейшов на бік окупантів. Звичайно, ми прагнемо зібрати матеріали щодо всіх відповідальних за незаконний призов, але на практиці інформація з окупованої території дається важко, процес довгий. Втім, результати вже є.
Ігор Корженко підкреслює, що, з точки зору української влади, кримчани, які відслужили в російській армії, не несуть за це відповідальності. Навпаки, він закликає їх звертатися до прокуратури АРК у Києві та розповідати свої історії, які надалі можуть лягти в основу кримінальних справ проти організаторів російського призову в Криму.
У березні 2020 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини прямо вказало, що Росія порушує 51-шу статтю Четвертої Женевської конвенції від 1949 року. У «Доповіді про ситуацію з правами людини в Україні 16 листопада 2019 року ‒ 15 лютого 2020 року» йдеться: «Російська Федерація як держава-окупант згідно з міжнародним гуманітарним правом має утримуватися від примушування осіб, якими опікується, до служби в її збройних або допоміжних силах.
Окрім того, будь-який тиск або пропаганда на користь добровільного вступу в армію забороняється. Примусовий призов також негативно впливає на реалізацію призовниками прав людини, обмежуючи їхню свободу пересування і доступ до освіти і зайнятості».
Координатор російської правозахисної ініціативи «Громадянин та армія» Сергій Кривенко вважає, хоча проблема переслідування тих, хто ухиляється, в сусідній Росії є, вона не така значна, як інші порушення прав військовослужбовців.
Для проходження альтернативної цивільної служби перешкоди, звичайно, є, але наполегливий призовник може на неї претендуватиСергій Кривенко
‒ За статистикою минулих років ми зафіксували декілька тисяч адміністративних і декілька сотень кримінальних проваджень. У Кодексі адміністративних правопорушень за ухилення від служби передбачені штрафи, у Кримінальному ‒ теж штрафи та санкції аж до позбавлення волі. Як правило, до останнього вже давно не вдаються, переважно штрафують. У цілому декілька сотень переслідувань на 300-тисячний призов ‒ це досить мало, десяті частки відсотка. У Росії призивають не всіх ‒ приблизно третину, оскільки армія переходить на контракт. Для проходження альтернативної цивільної служби перешкоди, звичайно, є, але наполегливий призовник може на неї претендувати. Є формальне правило: він має подати заяву про проходження альтернативної служби за пів року до початку призову. Його порушення може бути підставою для відмови.
У матеріалі «Настоящего времени» про російський призов у Криму Ліля Гемеджи вказує, на що можуть послатися кримські татари ‒ мусульмани за віросповіданням ‒ для проходження альтернативної служби:
«Будучи мусульманином, ти не можеш їсти їжу, яка дається в армії. Там подається і свинина. По-друге, ти не зможеш виконувати релігійні обряди через особливий розпорядок в армії. Тобто, виконуючи п'ятикратний намаз, ти станеш порушником режиму. Обов'язковий п'ятничний намаз, він проводиться тільки в мечеті ‒ мечеть людина не зможе відвідувати... Нам зустрічалися в комісіях жінки-мусульманки, вони запитували, що призовник знає з Корану. У нас був хлопчик, він читав одну з сур, це стало підтвердженням».
За словами Лілі Гемеджи, щоб захистити право призовника на альтернативну службу, юристи беруть довідку з релігійної громади, документи з духовної школи ‒ медресе, можуть привести імама та інших вірян як свідків.
Як уже говорив експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов, усі ці вимоги не передбачені в російському законодавстві, яке де-факто застосовується на півострові.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Призов кримчан і севастопольців до російської армії
Після анексії Криму Росія здійснює призов жителів півострова в лави своїх збройних сил. За даними Міністерства закордонних справ України, за останні шість років близько 25 тисяч кримчан і севастопольців відправили служити до російської армії.
У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch повідомляли, що близько 85% кримчан, призваних на військову службу навесні 2019 року, відправили на бази до сусідньої Росії.
В ООН неодноразово наполягали на тому, щоб Росія припинила призов жителів Криму до своїх збройних сил. В організації закликають Москву дотримуватися міжнародного права.
Росія ігнорує заклики України та міжнародних організацій і продовжує призовну кампанію на півострові. При цьому Росія переслідує тих жителів Криму, які відмовляються служити в армії. За даними «Кримської правозахисної групи», станом на липень 2020 року зафіксовано 125 кримінальних справ за ухилення від служби в Збройних силах Росії, які передані на розгляд до судів Криму. Щодо 113 з них вже винесено вироки, ще 12 перебувають на стадії розгляду.
Прокурор Автономної Республіки Крим і міста Севастополя Ігор Поночовний повідомив, що жителі Криму, яких призвали до російської армії, не можуть зазнавати кримінального переслідування на материковій частині України. Також відомство просить кримчан звертатися телефоном або на електронну пошту в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.
