Заарештований у Криму фрілансер Крим.Реалії Владислав Єсипенко 6 квітня в підконтрольному Росії Верховному суді Криму повідомив, що співробітники ФСБ катували його після затримання 10 березня. Про це Крим.Реалії розповів адвокат Олексій Ладін, який був присутній на закритому засіданні в Сімферополі. Також у розпорядженні редакції є письмова заява арештованого.
ФСБ Росії звинувачує Владислава Єсипенка в тому, що він нібито збирав інформацію «в інтересах спецслужб України». Окрім того, за версією ФСБ, в його автомобілі виявили предмет «із зовнішніми ознаками саморобного вибухового пристрою». У Службі зовнішньої розвідки України назвали версію російської спецслужби «пропагандистською акцією напередодні річниці окупації Криму». Від моменту затримання в березні до Владислава Єсипенка не могли потрапити незалежні адвокати, при цьому телеканал «Крым 24» опублікував інтерв'ю, де журналіст зізнається у шпигунстві на користь України. Пізніше з'явилися перші повідомлення про можливі катування затриманого. Про нові подробиці у справі Єсипенка йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Російський адвокат Олексій Ладін розповів Крим.Реалії, що саме говорив Владислав Єсипенко на судовому засіданні 6 квітня.
Співробітники ФСБ сказали, якщо він відмовиться від своїх свідчень, то його можуть знайти повішеним у камеріОлексій Ладін
‒ Перше, що він зробив ‒ відмовився від адвоката за призначенням. Він сказав, що довіряє адвокатам за угодою, укладеною з дружиною. Владислав пояснив, що після затримання його дві доби тримали в якомусь підвалі ‒ він припускає, що це було десь поблизу Балаклави ‒ й катували електричним струмом, приставляючи контакти до мочок вух і до голови, а також били ногами по тулубу, по ногах, примушуючи до самообмови й дачі так званих свідчень. Зараз Владислав почувається більш-менш. Наскільки мені вдалося дізнатися, зараз щодо нього застосовується лише психологічний тиск, але йому погрожують фізичною розправою. Співробітники ФСБ сказали, якщо він відмовиться від своїх свідчень, то його можуть знайти повішеним у камері. Владислав у суді наголосив, що накладати на себе руки не збирається.
Олексій Ладін зазначає, що збирається докладніше розпитати Владислава Єсипенка вже під час зустрічей у слідчому ізоляторі.
Владислав пояснив, що його так звані відмови від адвокатів за угодою були також вимушенимиОлексій Ладін
‒ Плюс я вже раніше надіслав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Також повідомив слідчого, що вступив у справу як захисник, проте якої-небудь відповіді до сьогодні не отримав. Владислав пояснив, що його так звані відмови від адвокатів за угодою були також вимушеними. Тепер ми будемо вибудовувати з ним тактику та стратегію захисту. Наскільки мені відомо, його звинувачують у зберіганні вибухових речовин, але він стверджує, що гранату, яку знайшли в його автомобілі, підкинули співробітники ФСБ. Версію слідства Владислав заперечує.
Журналісти Крим.Реалії спробували зв'язатися з підконтрольним Росії кримським омбудсменом Ларисою Опанасюк, однак упродовж дня перед виходом цього матеріалу зробити це не вдалося.
Ще 28 березня дружина затриманого журналіста Катерина Єсипенко оприлюднила звернення до президента України Володимира Зеленського, в якому закликала главу держави втрутитися в цю справу, зокрема посприяти внесенню журналіста у список на обмін. Вона переконана, що російські силовики карають її чоловіка за професійну діяльність на території Криму.
Затримання мого чоловіка ‒ це класичний приклад замаху на свободу словаКатерина Єсипенко
‒ Пояснення тільки одне: затримання мого чоловіка ‒ це класичний приклад замаху на свободу слова. Я вірю тільки Владиславу, а після того, як він передав адвокатам свідчення про тортури, звичайно, вважаю всі його попередні зізнання примусово вибитими з нього. Сподіваюся, після сьогоднішнього засідання буде можливість через адвокатів підтримувати якийсь зв'язок, якщо не буде сюрпризів від ФСБ. Я вже двічі зверталася до російського омбудсмена Тетяни Москалькової, але відповідей не було. Звичайно, працюватимуть адвокати від Кримської правозахисної групи, вони будуть фіксувати всі порушення, подавати скарги, щоб потім ми могли звертатися й до комісара Ради Європи з прав людини, і до іноземних політиків, відомих дипломатів, в усі структури та європейські суди.
Катерина Єсипенко також нарікає на те, що упродовж тижня не отримала відповіді від Офісу президента України, до якого наприкінці березня звернулася відкрито, у Facebook, а також за допомогою приватного листа.
Заступниця представника президента України в Автономній Республіці Крим Дар'я Свиридова не відповіла на запитання про реакцію Офісу президента на звернення Катерини Єсипенко. Під час ефіру Радіо Крим.Реалії не вдалося зв'язатися телефоном із прессекретаркою президента України Юлією Мендель.
Водночас Дар'я Свиридова вважає, що незаконне переслідування журналіста в Криму має стати одним з основних питань для роботи офіційного Києва на міжнародних майданчиках.
Я думаю, що це буде одне з важливих питань і в роботі у форматі «Кримської платформи»Дар'я Свиридова
‒ Безумовно, цей факт на контролі у нашого відомства, ми досить чітко озвучили свою позицію щодо незаконного затримання нашого громадянина та журналіста. На жаль, звільнення наших незаконно позбавлених волі громадян на окупованій території повністю перебуває в зоні відповідальності Російської Федерації, а ми зі свого боку маємо зробити все, щоб підтримати цих людей і винести питання їх негайного звільнення на всі міжнародні майданчики. Я думаю, що це буде одне з важливих питань і в роботі у форматі «Кримської платформи», за яку відповідає Міністерство закордонних справ. Звичайно, ми проінформували Офіс президента про кейс Владислава Єсипенка в межах нашої щоденної роботи з висвітлення ситуації з правами людини в Криму.
Дар'я Свиридова підкреслює, що представництво президента України в АРК допомагає документувати подібні випадки переслідувань у Криму, які можуть бути розцінені міжнародними судовими органами як воєнні злочини без терміну давності.
Керівниця Центру громадських свобод Олександра Матвійчук називає переслідування Владислава Єсипенка російськими силовиками типовим для анексованого Криму.
‒ У мене відчуття дежавю, тому що йде вже сьомий рік окупації, і ми стаємо свідками все нових і нових арештів. Незважаючи на те, що кожна історія має свої особливості, певні технології та схеми вже виглядають універсальними. Наприклад, застосування тортур і недопуск незалежного адвоката, поява у справі однієї й тієї ж адвокатки за призначенням ‒ Віолетти Синєглазової. Це вже символічне ім'я: вона легітимізує так званий правовий захист, якого насправді позбавлені затримані у Криму. Мене радує, що до Єсипенка отримав доступ незалежний адвокат Ладін. Щодо звернення дружини Владислава в Офіс президента, я вважаю, що Володимир Зеленський має відповісти на цей лист. Він часто у своїх промовах говорить про важливість звільнення всіх політичних в'язнів, полонених ‒ значить, треба якось комунікувати з рідними.
При цьому Олександра Матвійчук вказує на те, що наразі для кримських політв'язнів не існує майданчика, де можна було б порушувати питання про їх звільнення.
Надо раскручивать всю цепочку приказов и выходить на тех людей, по которым эти санкции реально ударятАлександра Матвийчук
‒ Коли в Мінську українська делегація намагається говорити про список політв'язнів Росії в Криму, російська делегація каже, що це жодним чином не стосується війни на Донбасі, мовляв, Крим ‒ це зовсім інша ситуація тощо. Якщо говорити про санкції за подібні переслідування, то вони мають бути спрямовані не проти так званого адвоката за призначенням, не проти слідчого, який там щось підписує чи одягає затриманому пакет на голову ‒ навряд чи у них є активи в Євросоюзі, навряд чи їхні діти там навчаються. Це виконавці дуже низького рівня ‒ шістки, іншими словами. Треба розкручувати весь ланцюжок наказів і виходити на тих людей, по яких ці санкції реально вдарять. Люди, які ведуть цю політику, перебувають у Москві.
Редакція Крим.Реалії надсилає свої запити на адресу Офісу президента України щодо реакції на переслідування Владислава Єсипенка в анексованому Криму та на звернення його дружини. Відповідь, якщо така надійде, буде опублікована в цьому або наступних матеріалах.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
