«Чинити тиск на Путіна»: Олег Сенцов про нову ініціативу щодо звільнення політв'язнів

Сергій Мокрушин

03 лютий 2021, 13:00

Акція «Нагадай про в'язня» на підтримку українських політв'язнів у Росії. Львів, 10 жовтня 2020 року

Український режисер і колишній бранець Кремля Олег Сенцов анонсував створення платформи звільнення політв'язнів. За його словами, у майбутній платформі вже погодилися взяти участь Володимир Балух та Олександр Шумков. Сам Сенцов закликав приєднатися до ініціативи всіх охочих.

Останній обмін утримуваними особами відбувся 16 квітня 2020 року: номінально в ньому брали участь Україна та керівництво угруповань «ДНР» і «ЛНР». Тоді проросійські бойовики звільнили та передали Києву 20 осіб.

У перший і останній раз кримчани брали участь в обміні між Росією та Україною у вересні 2019 року, коли на свободу вийшли Олег Сенцов, Едем Бекіров та інші політв'язні Кремля. У списку Кримськотатарського ресурсного центру зараз 86 кримських політичних в'язнів.

Про те, чи допоможе їм ініціатива Олега Сенцова, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Український режисер, колишній політв'язень Кремля Олег Сенцов розповів Крим.Реалії, чому, на його думку, знадобилося створювати нову платформу зі звільнення політв'язнів.

Від наших партнерів дуже сильно залежить, буде чи не буде тиск на Володимира Путіна в питанні політв'язнів

Олег Сенцов

‒ У 2020 році це питання відійшло на другий-третій-четвертий план, про нього мало говорять. Усіх відомих політв'язнів уже звільнили, залишилися тільки невідомі, але кількість їх збільшується. Я беру участь у всіх заходах, присвячених цій проблематиці, але у нас не було об'єднання колишніх політв'язнів, які разом з іншими організаціями займалися б цим. Тому ми вирішили зробити платформу, де будемо спільно з іншими активістами проводити якісь акції і постійно висвітлювати це питання ‒ і всередині порядку денного України, і за кордоном.

Акція на підтримку громадянського журналіста з Криму Нарімана Мемедемінова. Київ, 1 жовтня 2019 року

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Підтримка ззовні дуже важлива»

Від наших партнерів дуже сильно залежить, буде чи не буде тиск на Володимира Путіна в питанні політв'язнів. Головний фактор якраз сидить у Кремлі ‒ від його рішень залежить доля людей, яких він вважає пішаками. Треба зробити все, щоб політв'язні, які залишилися, стали для Путіна проблемою.

Олег Сенцов нарікає на те, що список політв'язнів Кремля може в будь-який момент збільшитися за бажанням російської сторони.

Робота зі звільнення політв'язнів ‒ лише частина боротьби зі звільнення наших територій і боротьби з Путіним

Олег Сенцов

‒ Путін може набрати собі ще. Безліч українців їздять у Росію до своїх родичів, на роботу, їх можуть взяти тільки за українські паспорти. Багато хто відвідує окуповану територію, там їх теж можуть затримати. Ну і в самому Криму перебувають 300 тисяч потенційних заручників ‒ кримських татар, яких можна заарештувати за липовими звинуваченнями в будь-який момент. До речі, ми хочемо займатися не тільки в'язнями в Росії, а й тими, хто перебуває в полоні в окремих районах Донецької та Луганської областей ‒ тобто всіма українцями, які перебувають у в'язниці через свої політичні переконання. Ця робота зі звільнення політв'язнів ‒ лише частина боротьби зі звільнення наших територій і боротьби з Путіним. Політв'язні ‒ лише наслідок окупації, і в жодному разі не можна розділяти це на різні категорії.

«Досить обіцянок»: сім'ї політв'язнів провели акцію під Офісом президента України (фоторепортаж)

Більше Show less

Таксист і активіст «Автомайдану»<strong> Володимир Якименко</strong> з села Чаплинка Херсонської області займався тим, що перевозив кримчан, які виїжджали з території анексованого півострова на материк України.<br />
<br />
11 червня 2017 року російські силовики затримали його під час перетину адмінкордону і звинуватили в перевезенні наркотиків. Дружина Якименка в ефірі «Громадського радіо» заявила, що чоловіка катували, вимагаючи розповісти про розташування українських військ поблизу анексованого півострова. Якименка засудили до 15,5 років колонії та етапували з Криму в колонію в Пугачов Саратовської області Росії, де він відбуває покарання сьогодні.<br />
<br />
Постійне представництво України при ООН публікувало ім'я Якименка в списку кримчан, чиї права, на думку української дипмісії, грубо порушує Росія — 2/15 Таксист і активіст «Автомайдану» **Володимир Якименко** з села Чаплинка Херсонської області займався тим, що перевозив кримчан, які виїжджали з території анексованого півострова на материк України.

11 червня 2017 року російські силовики затримали його під час перетину адмінкордону і звинуватили в перевезенні наркотиків. Дружина Якименка в ефірі «Громадського радіо» заявила, що чоловіка катували, вимагаючи розповісти про розташування українських військ поблизу анексованого півострова. Якименка засудили до 15,5 років колонії та етапували з Криму в колонію в Пугачов Саратовської області Росії, де він відбуває покарання сьогодні.

Постійне представництво України при ООН публікувало ім'я Якименка в списку кримчан, чиї права, на думку української дипмісії, грубо порушує Росія

Більше Show less

Більше Show less

Жителя міста Лубни Полтавської області, юриста <strong>Ігоря Кияшка </strong>затримали 10 квітня 2018 року в Нижньому Новгороді, коли той приїхав туди за ліками для свого сина. У цьому російському місті розташований фармацевтичний завод, що випускає потрібний препарат.<br />
<br />
Кіяшка звинуватили в «шпигунстві і спробі контрабанди частин двигуна військового літака». Нижегородський обласний суд Росії засудив українця до восьми років колонії суворого режиму. Сам Кияшко всі звинувачення проти себе заперечує. Національна асоціація адвокатів України заявляла, що «докладатиме всіх зусиль для захисту Кияшка» — 4/15 Жителя міста Лубни Полтавської області, юриста **Ігоря Кияшка** затримали 10 квітня 2018 року в Нижньому Новгороді, коли той приїхав туди за ліками для свого сина. У цьому російському місті розташований фармацевтичний завод, що випускає потрібний препарат.

Кіяшка звинуватили в «шпигунстві і спробі контрабанди частин двигуна військового літака». Нижегородський обласний суд Росії засудив українця до восьми років колонії суворого режиму. Сам Кияшко всі звинувачення проти себе заперечує. Національна асоціація адвокатів України заявляла, що «докладатиме всіх зусиль для захисту Кияшка»

Більше Show less

<strong>Геннадія Лимешка</strong> затримали в анексованому Криму 12 серпня 2017 року. ФСБ Росії назвала його «агентом СБУ» і звинуватила в підготовці диверсій на півострові. Служба безпеки України спростувала причетність затриманого до органів держбезпеки.<br />
<br />
Родичі Лимешка розповідали, що до арешту чоловік жив і працював в Маріуполі, перед тим з сім'єю жив у Харкові. А його дружина Ірина говорила, що Геннадій поїхав до Криму на роботу: сім'ї потрібні були гроші на лікування доньки.<br />
<br />
Підконтрольний Кремлю Судацький міський суду 10 травня визнав Лимешка винним у «незаконному придбанні, зберіганні та носінні вибухових речовин» і засудив до 8 років позбавлення волі — 5/15 **Геннадія Лимешка** затримали в анексованому Криму 12 серпня 2017 року. ФСБ Росії назвала його «агентом СБУ» і звинуватила в підготовці диверсій на півострові. Служба безпеки України спростувала причетність затриманого до органів держбезпеки.

Родичі Лимешка розповідали, що до арешту чоловік жив і працював в Маріуполі, перед тим з сім'єю жив у Харкові. А його дружина Ірина говорила, що Геннадій поїхав до Криму на роботу: сім'ї потрібні були гроші на лікування доньки.

Підконтрольний Кремлю Судацький міський суду 10 травня визнав Лимешка винним у «незаконному придбанні, зберіганні та носінні вибухових речовин» і засудив до 8 років позбавлення волі

Більше Show less

Чернігівця <strong>Віктора Шура</strong>, який працював у Росії, затримали в грудні 2014-го нібито за образу міліціонера. У жовтні 2015 року Брянський обласний суд Віктора Шура визнав винним у шпигунстві на користь України і засудив його до 12 років ув'язнення. Українська сторона вважає цю справу політично мотивованою.<br />
<br />
Кримчанин <strong>Узеїр Абдуллаєв</strong> був фігурантом «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). У Росії його засудили до 12 років 6 місяців позбавлення волі. <strong>Сейран Салієв </strong>і<strong> Сервер Мустафаєв</strong> є фігурантами другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».<br />
<br />
У Росії організацію вважають «терористичної», а всіх підозрюваних у причетності до організації звинувачують в «тероризмі». Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою — 6/15 Чернігівця **Віктора Шура**, який працював у Росії, затримали в грудні 2014-го нібито за образу міліціонера. У жовтні 2015 року Брянський обласний суд Віктора Шура визнав винним у шпигунстві на користь України і засудив його до 12 років ув'язнення. Українська сторона вважає цю справу політично мотивованою.

Кримчанин **Узеїр Абдуллаєв** був фігурантом «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). У Росії його засудили до 12 років 6 місяців позбавлення волі. **Сейран Салієв** і **Сервер Мустафаєв** є фігурантами другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

У Росії організацію вважають «терористичної», а всіх підозрюваних у причетності до організації звинувачують в «тероризмі». Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою

Більше Show less

Капітан другого рангу запасу із Севастополя <strong>Володимир Дудка</strong> був фігурантом так званої «справи «українських диверсантів». У квітні 2019 року підконтрольний Росії Севастопольський міський суд засудив його до 14 років в’язниці.<br />
<br />
Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Дудку політичним в’язнем — 7/15 Капітан другого рангу запасу із Севастополя **Володимир Дудка** був фігурантом так званої «справи «українських диверсантів». У квітні 2019 року підконтрольний Росії Севастопольський міський суд засудив його до 14 років в’язниці.

Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Дудку політичним в’язнем

Більше Show less

<strong>Тимур Ібрагімов</strong> є фігурантом другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Російські силовики заарештували його в жовтні 2017 року. Захисники кримчан, яких обвинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської організації, вважають справи мотивованими за релігійною ознакою.<br />
<br />
Переселенець <strong>Олександр Марченко</strong> в лютому 2019 року поїхав до окупованого Донецька, щоб забрати свій автомобіль. Представники угруповання «ДНР» затримали його і силою вивезли до Росії за звинуваченням у нібито контрабанді. Зараз Марченко перебуває в СІЗО Краснодарського краю. Крім статті про контрабанду, йому інкримінують шпигунство – стаття передбачає до 20 років позбавлення волі. Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Марченка політв'язнем — 8/15 **Тимур Ібрагімов** є фігурантом другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Російські силовики заарештували його в жовтні 2017 року. Захисники кримчан, яких обвинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської організації, вважають справи мотивованими за релігійною ознакою.

Переселенець **Олександр Марченко** в лютому 2019 року поїхав до окупованого Донецька, щоб забрати свій автомобіль. Представники угруповання «ДНР» затримали його і силою вивезли до Росії за звинуваченням у нібито контрабанді. Зараз Марченко перебуває в СІЗО Краснодарського краю. Крім статті про контрабанду, йому інкримінують шпигунство – стаття передбачає до 20 років позбавлення волі. Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Марченка політв'язнем

Більше Show less

<strong>Микола Шиптур</strong> жив у Івано-Франківську, але з розвитком протестів у Києві приїхав на Майдан, брав участь у демонстраціях, охороняв КМДА. У березні 2014-го він разом із трьома іншими євромайданівцями поїхав до Криму на підтримку мирних проукраїнських акцій до 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка.<br />
<br />
За російського версією слідства, 26 лютого 2014 року Шиптур знайшов на майдані Незалежності в Києві пістолет марки «Макарова» і з ним вирушив до Криму ‒ нібито перешкоджати «волевиявленню» кримчан на «референдумі».<br />
<br />
У травні 2015 року підконтрольний Кремлю суд у Севастополі засудив його до 10 років позбавлення волі. Після апеляції термін ув'язнення зменшили до 9 років. МЗС України включив Миколу Шиптура до списку українських громадян, яких російська влада незаконно тримає в Криму — 9/15 **Микола Шиптур** жив у Івано-Франківську, але з розвитком протестів у Києві приїхав на Майдан, брав участь у демонстраціях, охороняв КМДА. У березні 2014-го він разом із трьома іншими євромайданівцями поїхав до Криму на підтримку мирних проукраїнських акцій до 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка.

За російського версією слідства, 26 лютого 2014 року Шиптур знайшов на майдані Незалежності в Києві пістолет марки «Макарова» і з ним вирушив до Криму ‒ нібито перешкоджати «волевиявленню» кримчан на «референдумі».

У травні 2015 року підконтрольний Кремлю суд у Севастополі засудив його до 10 років позбавлення волі. Після апеляції термін ув'язнення зменшили до 9 років. МЗС України включив Миколу Шиптура до списку українських громадян, яких російська влада незаконно тримає в Криму

Більше Show less

Кримчанина <strong>Ельдара Кантимирова</strong> затримали під час масових обшуків у Білогірському районі 10 червня 2019 року. Зараз він проходить як фігурант бахчисарайської «справи «Хізб ут-Тахрір», російські силовики переслідують його нібито за участь у діяльності терористичної організації. Захисники кримчан, яких обвинувачують у причетності до «Хізб ут-Тахрір», вважають справи мотивованим за релігійною ознакою — 10/15 Кримчанина **Ельдара Кантимирова** затримали під час масових обшуків у Білогірському районі 10 червня 2019 року. Зараз він проходить як фігурант бахчисарайської «справи «Хізб ут-Тахрір», російські силовики переслідують його нібито за участь у діяльності терористичної організації. Захисники кримчан, яких обвинувачують у причетності до «Хізб ут-Тахрір», вважають справи мотивованим за релігійною ознакою

Більше Show less

Уродженця села Войкове Первомайського району Криму <strong>Івана Яцкіна</strong> затримали 16 жовтня 2019 року в Криму. Російські силовики звинувачують його в державній зраді, нібито Яцкін передавав СБУ відомості, що «становлять державну таємницю Росії». У Службі безпеки України інформацію про співпрацю з кримчанином назвали безпідставною. Зараз Яцкін перебуває в московському СІЗО «Лефортово» — 11/15 Уродженця села Войкове Первомайського району Криму **Івана Яцкіна** затримали 16 жовтня 2019 року в Криму. Російські силовики звинувачують його в державній зраді, нібито Яцкін передавав СБУ відомості, що «становлять державну таємницю Росії». У Службі безпеки України інформацію про співпрацю з кримчанином назвали безпідставною. Зараз Яцкін перебуває в московському СІЗО «Лефортово»

Більше Show less

Більше Show less

Севастопольця <strong>Руслана Зейтуллаєва</strong> російські силовики заарештували взимку 2015 року. Рік по тому Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону назвав його організатором севастопольського осередку забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір» і засудив до семи років позбавлення волі. У 2017 році російський суд двічі переглядав вирок Зейтуллаєву. І якщо спочатку покарання севастопольцеві збільшили до 12 років, то згодом додали до нього ще три роки.<br />
<br />
<strong>Марлена Асанова</strong> затримали в жовтні 2017 року. Він фігурує в другій бахчисарайській «справі «Хізб ут-Тахрір». Суд у Ростові-на-Дону розглядає цю справу по суті з листопада 2019 року. Захист Асанова та інших кримчан, яких притягнуто до відповідальності нібито за участь у забороненій на території Росії ісламській організації, наголошує, що переслідування базується на релігійних мотивах — 13/15 Севастопольця **Руслана Зейтуллаєва** російські силовики заарештували взимку 2015 року. Рік по тому Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону назвав його організатором севастопольського осередку забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір» і засудив до семи років позбавлення волі. У 2017 році російський суд двічі переглядав вирок Зейтуллаєву. І якщо спочатку покарання севастопольцеві збільшили до 12 років, то згодом додали до нього ще три роки.

**Марлена Асанова** затримали в жовтні 2017 року. Він фігурує в другій бахчисарайській «справі «Хізб ут-Тахрір». Суд у Ростові-на-Дону розглядає цю справу по суті з листопада 2019 року. Захист Асанова та інших кримчан, яких притягнуто до відповідальності нібито за участь у забороненій на території Росії ісламській організації, наголошує, що переслідування базується на релігійних мотивах

Більше Show less

Більше Show less

Більше Show less

Тим часом Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова називає останні відомості української влади щодо політв'язнів.

Мало що відбувається в цьому процесі ‒ немає ні обміну, ні звільнення

Людмила Денісова

‒ Безумовно, кількість політв'язнів збільшується, незважаючи на те, що у вересні 2019 року 35 людей нам повернули. Сьогодні 109 осіб перебувають у місцях несвободи, з них 33 ‒ в окупованому Криму: двоє відбувають покарання, 31 ‒ у слідчому ізоляторі. Із загальної кількості 75 ‒ це кримські татари. На жаль, мало що відбувається в цьому процесі ‒ немає ні обміну, ні звільнення. Річ у тім, що Російська Федерація та окупаційні адміністрації Донецької та Луганської областей серед іншого пов'язали питання звільнення заарештованих громадян з Мінським процесом. Як я розумію, він застопорився. Думаю, що процес все ж налагодиться, тому що переговори з обміну проводяться на всіх рівнях.

Журналісти Крим.Реалії з цього приводу звернулися із запитом до російської Уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової, однак, як і раніше, не отримали жодної відповіді.

Втім, Людмила Денісова зазначає, що її російська колега не займається безпосередньо переговорами з обміну або звільнення.

Я через день, якщо не кожен день, пишу листи Тетяні Москальковій, ми зідзвонюємося, щоб вирішити питання умов утримання, медичного обстеження

Людмила Денісова

‒ Її мандат поширюється на гуманітарні питання. Я через день, якщо не кожен день, пишу листи Тетяні Москальковій, ми зідзвонюємося, щоб вирішити питання умов утримання, медичного обстеження тощо. На жаль, як я думаю, її пошту перевіряють певні органи ‒ відповіді приходять із затримкою. Проте ми встановили контакти та працюємо безпосередньо через уповноважених конкретних областей, пишемо зокрема й керівникам виправних колоній, і вони дають нам докладні відповіді, звіти ‒ хоча вірити цьому складно. Вони кажуть, що все добре, адвокати не підтверджують. Боремося далі, чекаємо кожного вдома.

«Порожні стільці»: у Києві чекають на «бранців Кремля» (фоторепортаж)

1/11 Юрій Гордійчук. Боєць 53-ої окремої мотопіхотної бригади. Разом з іще шістьма побратимами військовий потрапив у полон угрупування «ДНР» у травні 2019 року. Спрацювала людська помилка – їх автіка заїхала на блокпост противника під час виконання бойового завдання. Нині разом із Гордійчуком у полоні перебуває Павло Корсун. Вдома на чоловіків чекають родини. Наприклад, Юрій Гордійчук – батько-одинак. Він виховує 11-річного сина

Більше Show less

Акторка Антоніна Хижняк зачитала спогади звільненого із полону побратима Гордійчука Максима Горяїнова.<br />
«Прокидаюся. Камаз працює. Навкруги люди у формі. Нас вивели. Поклали на землю обличчям. Люди говорили з кавказьким акцентом. Били по голові. У декого знайшли чорно-червоний прапор. Кричали або говорили російською мовою. Я згадав молитви, які ніколи до цього не знав. Нас повезли в ізолятор. А за тиждень – до СІЗО. 30 жовтня 2019 року відбувся так званий суд над полоненими. Представники незаконних збройних формувань звинуватили Юрія у тероризмі заклику до повалення влади у «ДНР» і винесли вирок українському військовому – 17 років колонії. Зараз Юрій перебуває у Макіївській колонії №32. Українська сторона внесла його у списки (на обмін, – ред.), однак угруповання «ДНР» поки його не підтверджує», – зачитала акторка театру та кіно Хижняк біля пустого стільця Юрія Гордійчука — 2/11 Акторка Антоніна Хижняк зачитала спогади звільненого із полону побратима Гордійчука Максима Горяїнова.
«Прокидаюся. Камаз працює. Навкруги люди у формі. Нас вивели. Поклали на землю обличчям. Люди говорили з кавказьким акцентом. Били по голові. У декого знайшли чорно-червоний прапор. Кричали або говорили російською мовою. Я згадав молитви, які ніколи до цього не знав. Нас повезли в ізолятор. А за тиждень – до СІЗО. 30 жовтня 2019 року відбувся так званий суд над полоненими. Представники незаконних збройних формувань звинуватили Юрія у тероризмі заклику до повалення влади у «ДНР» і винесли вирок українському військовому – 17 років колонії. Зараз Юрій перебуває у Макіївській колонії №32. Українська сторона внесла його у списки (на обмін, – ред.), однак угруповання «ДНР» поки його не підтверджує», – зачитала акторка театру та кіно Хижняк біля пустого стільця Юрія Гордійчука

Більше Show less

Більше Show less

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яєв та Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».<br />
16 вересня Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок Тимуру Ібрагімову – йому присудили 17 років колонії суворого режиму та півтора роки обмежень.<br />
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта. — 4/11 У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яєв та Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
16 вересня Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок Тимуру Ібрагімову – йому присудили 17 років колонії суворого режиму та півтора роки обмежень.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

Більше Show less

«Ми маємо розуміти, що зло, яке не карається – воно завжди повертається. Російська імперія, не будучи покараною у 91-му році, вона повернеться на нашу землю ще не раз. Проблема не тільки в Путіні. Проблема на тільки в 11 чи 11 тисяч в’язнів, бранців і жертвах Кремля. Проблема в тому, що вони будуть знову. Повернення Криму, повернення Донбасу –<br />
це не просто унеможливлення наступних репресій проти українців. Це покарання тих ворогів, які зробили все, щоб війна прийшла на нашу землю», – сказав перед стільцем Тимура Ібрагімова історик, журналіст Вахтанг Кіпіані — 5/11 «Ми маємо розуміти, що зло, яке не карається – воно завжди повертається. Російська імперія, не будучи покараною у 91-му році, вона повернеться на нашу землю ще не раз. Проблема не тільки в Путіні. Проблема на тільки в 11 чи 11 тисяч в’язнів, бранців і жертвах Кремля. Проблема в тому, що вони будуть знову. Повернення Криму, повернення Донбасу –
це не просто унеможливлення наступних репресій проти українців. Це покарання тих ворогів, які зробили все, щоб війна прийшла на нашу землю», – сказав перед стільцем Тимура Ібрагімова історик, журналіст Вахтанг Кіпіані

Більше Show less

Більше Show less

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність». Усього було затримано 24 активіста за звинуваченням в участі в забороненій у Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Серед них і громадянський журналіст Осман Аріфмеметов. Едем Яячиков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний – Раїм Айвазов. Актор Ахтем<br />
Сеітаблаєв перед порожнім стільцем Аріфмеметова — 7/11 27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність». Усього було затримано 24 активіста за звинуваченням в участі в забороненій у Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Серед них і громадянський журналіст Осман Аріфмеметов. Едем Яячиков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний – Раїм Айвазов. Актор Ахтем
Сеітаблаєв перед порожнім стільцем Аріфмеметова

Більше Show less

8/11 Валерій Матюшенко, підприємць з Кальміуського (Комсомольська) – тимчасово непідконтрольної Києву території, який не приховував проукраїнські погляди. Його схопили просто посеред міста в липні 2017 року. Після катувань «правосуддя» угруповання «ДНР» незаконно засудило Матюшенка до 10 років ув’язнення. Наразі важко хворий перебуває у 32-й колонії в Макіївці. «У Валерія погіршився стан здоров’я. У колонії, де він перебуває, йому не надають допомоги. Його потрібно терміново міняти», – сказав біля порожнього стільця Матюшенка музикант Олександр «Фоззі» Сидоренко.

Більше Show less

«Визнав провину через страх за рідних», – напишуть про Дениса Кашука. У грудні 2019 року російські силовики затримали Кашука. ФСБ інкримінує йому дві статті – 222 і 222.1 Кримінального кодексу Росії («незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів»). Суддя підконтрольного Росії Армянського міського суду Лариса Лихачова засудила сімферопольця Дениса Кашука до трьох років і восьми місяців колонії загального режиму. Вирок набере чинності протягом 10 днів. Біля стільця Кашука стоїть український письменник, журналіст та кіносценарист Андрій Курков. — 9/11 «Визнав провину через страх за рідних», – напишуть про Дениса Кашука. У грудні 2019 року російські силовики затримали Кашука. ФСБ інкримінує йому дві статті – 222 і 222.1 Кримінального кодексу Росії («незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів»). Суддя підконтрольного Росії Армянського міського суду Лариса Лихачова засудила сімферопольця Дениса Кашука до трьох років і восьми місяців колонії загального режиму. Вирок набере чинності протягом 10 днів. Біля стільця Кашука стоїть український письменник, журналіст та кіносценарист Андрій Курков.

Більше Show less

Більше Show less

11/11 Раніше в секретаріаті уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомили, що станом на листопад 2020 року кількість громадян України, переслідуваних Росією за політичними мотивами, становить 130 осіб.

Більше Show less

Член Ради правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс стверджує, що кількість політв'язнів у Росії у 2020 році зросла.

Тепер у наших списках уже 359 політв'язнів. При цьому вони неповні

Сергій Давідіс

‒ Так відбувається вже який рік поспіль. Їх стало більше приблизно на 50 осіб: було близько 300, а тепер у наших списках уже 359 політв'язнів. При цьому вони неповні й лише відображають тенденції: багатьох людей у нас немає просто через нестачу інформації. Важливі будь-які ініціативи з підтримки політв'язнів та їх звільнення. Врешті-решт все залежить від волі Кремля та його готовності реагувати на тиск: який міжнародний контекст, чи хоче він справити враження, продемонструвати добру волю? Але навіть якщо зусилля зі звільнення не приносять негайного результату, суспільна увага до цих людей, демонстрація солідарності в будь-якому випадку корисні ‒ хоча б тим, що допомагають захистити їхні права у місцях позбавлення волі. Тут теж багато порушень: умови утримання, ненадання медичної допомоги тощо.

Журналісти Крим.Реалії також звернулися за коментарями з приводу процесу звільнення українських політв'язнів до Офісу президента України, проте на момент публікації матеріалу відповіді не отримали. Редакція готова розмістити її в цьому або в наступних матеріалах.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Обмін в'язнями: «Обговорюємо все, окрім Криму»

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Кримчани в російському ув'язненні

Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.

Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.

Сергій Мокрушин

Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації.

«Чинити тиск на Путіна»: Олег Сенцов про нову ініціативу щодо звільнення політв'язнів

«Досить обіцянок»: сім'ї політв'язнів провели акцію під Офісом президента України (фоторепортаж)

«Порожні стільці»: у Києві чекають на «бранців Кремля» (фоторепортаж)

Крым, читай нас в Google News