Український режисер і колишній бранець Кремля Олег Сенцов анонсував створення платформи звільнення політв'язнів. За його словами, у майбутній платформі вже погодилися взяти участь Володимир Балух та Олександр Шумков. Сам Сенцов закликав приєднатися до ініціативи всіх охочих.
Останній обмін утримуваними особами відбувся 16 квітня 2020 року: номінально в ньому брали участь Україна та керівництво угруповань «ДНР» і «ЛНР». Тоді проросійські бойовики звільнили та передали Києву 20 осіб.
У перший і останній раз кримчани брали участь в обміні між Росією та Україною у вересні 2019 року, коли на свободу вийшли Олег Сенцов, Едем Бекіров та інші політв'язні Кремля. У списку Кримськотатарського ресурсного центру зараз 86 кримських політичних в'язнів.
Про те, чи допоможе їм ініціатива Олега Сенцова, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Український режисер, колишній політв'язень Кремля Олег Сенцов розповів Крим.Реалії, чому, на його думку, знадобилося створювати нову платформу зі звільнення політв'язнів.
Від наших партнерів дуже сильно залежить, буде чи не буде тиск на Володимира Путіна в питанні політв'язнівОлег Сенцов
‒ У 2020 році це питання відійшло на другий-третій-четвертий план, про нього мало говорять. Усіх відомих політв'язнів уже звільнили, залишилися тільки невідомі, але кількість їх збільшується. Я беру участь у всіх заходах, присвячених цій проблематиці, але у нас не було об'єднання колишніх політв'язнів, які разом з іншими організаціями займалися б цим. Тому ми вирішили зробити платформу, де будемо спільно з іншими активістами проводити якісь акції і постійно висвітлювати це питання ‒ і всередині порядку денного України, і за кордоном.
Від наших партнерів дуже сильно залежить, буде чи не буде тиск на Володимира Путіна в питанні політв'язнів. Головний фактор якраз сидить у Кремлі ‒ від його рішень залежить доля людей, яких він вважає пішаками. Треба зробити все, щоб політв'язні, які залишилися, стали для Путіна проблемою.
Олег Сенцов нарікає на те, що список політв'язнів Кремля може в будь-який момент збільшитися за бажанням російської сторони.
Робота зі звільнення політв'язнів ‒ лише частина боротьби зі звільнення наших територій і боротьби з ПутінимОлег Сенцов
‒ Путін може набрати собі ще. Безліч українців їздять у Росію до своїх родичів, на роботу, їх можуть взяти тільки за українські паспорти. Багато хто відвідує окуповану територію, там їх теж можуть затримати. Ну і в самому Криму перебувають 300 тисяч потенційних заручників ‒ кримських татар, яких можна заарештувати за липовими звинуваченнями в будь-який момент. До речі, ми хочемо займатися не тільки в'язнями в Росії, а й тими, хто перебуває в полоні в окремих районах Донецької та Луганської областей ‒ тобто всіма українцями, які перебувають у в'язниці через свої політичні переконання. Ця робота зі звільнення політв'язнів ‒ лише частина боротьби зі звільнення наших територій і боротьби з Путіним. Політв'язні ‒ лише наслідок окупації, і в жодному разі не можна розділяти це на різні категорії.
«Досить обіцянок»: сім'ї політв'язнів провели акцію під Офісом президента України (фоторепортаж)
11 червня 2017 року російські силовики затримали його під час перетину адмінкордону і звинуватили в перевезенні наркотиків. Дружина Якименка в ефірі «Громадського радіо» заявила, що чоловіка катували, вимагаючи розповісти про розташування українських військ поблизу анексованого півострова. Якименка засудили до 15,5 років колонії та етапували з Криму в колонію в Пугачов Саратовської області Росії, де він відбуває покарання сьогодні.
Постійне представництво України при ООН публікувало ім'я Якименка в списку кримчан, чиї права, на думку української дипмісії, грубо порушує Росія
Кіяшка звинуватили в «шпигунстві і спробі контрабанди частин двигуна військового літака». Нижегородський обласний суд Росії засудив українця до восьми років колонії суворого режиму. Сам Кияшко всі звинувачення проти себе заперечує. Національна асоціація адвокатів України заявляла, що «докладатиме всіх зусиль для захисту Кияшка»
Родичі Лимешка розповідали, що до арешту чоловік жив і працював в Маріуполі, перед тим з сім'єю жив у Харкові. А його дружина Ірина говорила, що Геннадій поїхав до Криму на роботу: сім'ї потрібні були гроші на лікування доньки.
Підконтрольний Кремлю Судацький міський суду 10 травня визнав Лимешка винним у «незаконному придбанні, зберіганні та носінні вибухових речовин» і засудив до 8 років позбавлення волі
Кримчанин Узеїр Абдуллаєв був фігурантом «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). У Росії його засудили до 12 років 6 місяців позбавлення волі. Сейран Салієв і Сервер Мустафаєв є фігурантами другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
У Росії організацію вважають «терористичної», а всіх підозрюваних у причетності до організації звинувачують в «тероризмі». Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою
Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Дудку політичним в’язнем
Переселенець Олександр Марченко в лютому 2019 року поїхав до окупованого Донецька, щоб забрати свій автомобіль. Представники угруповання «ДНР» затримали його і силою вивезли до Росії за звинуваченням у нібито контрабанді. Зараз Марченко перебуває в СІЗО Краснодарського краю. Крім статті про контрабанду, йому інкримінують шпигунство – стаття передбачає до 20 років позбавлення волі. Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Марченка політв'язнем
За російського версією слідства, 26 лютого 2014 року Шиптур знайшов на майдані Незалежності в Києві пістолет марки «Макарова» і з ним вирушив до Криму ‒ нібито перешкоджати «волевиявленню» кримчан на «референдумі».
У травні 2015 року підконтрольний Кремлю суд у Севастополі засудив його до 10 років позбавлення волі. Після апеляції термін ув'язнення зменшили до 9 років. МЗС України включив Миколу Шиптура до списку українських громадян, яких російська влада незаконно тримає в Криму
Марлена Асанова затримали в жовтні 2017 року. Він фігурує в другій бахчисарайській «справі «Хізб ут-Тахрір». Суд у Ростові-на-Дону розглядає цю справу по суті з листопада 2019 року. Захист Асанова та інших кримчан, яких притягнуто до відповідальності нібито за участь у забороненій на території Росії ісламській організації, наголошує, що переслідування базується на релігійних мотивах
Тим часом Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова називає останні відомості української влади щодо політв'язнів.
Мало що відбувається в цьому процесі ‒ немає ні обміну, ні звільненняЛюдмила Денісова
‒ Безумовно, кількість політв'язнів збільшується, незважаючи на те, що у вересні 2019 року 35 людей нам повернули. Сьогодні 109 осіб перебувають у місцях несвободи, з них 33 ‒ в окупованому Криму: двоє відбувають покарання, 31 ‒ у слідчому ізоляторі. Із загальної кількості 75 ‒ це кримські татари. На жаль, мало що відбувається в цьому процесі ‒ немає ні обміну, ні звільнення. Річ у тім, що Російська Федерація та окупаційні адміністрації Донецької та Луганської областей серед іншого пов'язали питання звільнення заарештованих громадян з Мінським процесом. Як я розумію, він застопорився. Думаю, що процес все ж налагодиться, тому що переговори з обміну проводяться на всіх рівнях.
Журналісти Крим.Реалії з цього приводу звернулися із запитом до російської Уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової, однак, як і раніше, не отримали жодної відповіді.
Втім, Людмила Денісова зазначає, що її російська колега не займається безпосередньо переговорами з обміну або звільнення.
Я через день, якщо не кожен день, пишу листи Тетяні Москальковій, ми зідзвонюємося, щоб вирішити питання умов утримання, медичного обстеженняЛюдмила Денісова
‒ Її мандат поширюється на гуманітарні питання. Я через день, якщо не кожен день, пишу листи Тетяні Москальковій, ми зідзвонюємося, щоб вирішити питання умов утримання, медичного обстеження тощо. На жаль, як я думаю, її пошту перевіряють певні органи ‒ відповіді приходять із затримкою. Проте ми встановили контакти та працюємо безпосередньо через уповноважених конкретних областей, пишемо зокрема й керівникам виправних колоній, і вони дають нам докладні відповіді, звіти ‒ хоча вірити цьому складно. Вони кажуть, що все добре, адвокати не підтверджують. Боремося далі, чекаємо кожного вдома.
«Порожні стільці»: у Києві чекають на «бранців Кремля» (фоторепортаж)
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
«Прокидаюся. Камаз працює. Навкруги люди у формі. Нас вивели. Поклали на землю обличчям. Люди говорили з кавказьким акцентом. Били по голові. У декого знайшли чорно-червоний прапор. Кричали або говорили російською мовою. Я згадав молитви, які ніколи до цього не знав. Нас повезли в ізолятор. А за тиждень – до СІЗО. 30 жовтня 2019 року відбувся так званий суд над полоненими. Представники незаконних збройних формувань звинуватили Юрія у тероризмі заклику до повалення влади у «ДНР» і винесли вирок українському військовому – 17 років колонії. Зараз Юрій перебуває у Макіївській колонії №32. Українська сторона внесла його у списки (на обмін, – ред.), однак угруповання «ДНР» поки його не підтверджує», – зачитала акторка театру та кіно Хижняк біля пустого стільця Юрія Гордійчука
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
16 вересня Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок Тимуру Ібрагімову – йому присудили 17 років колонії суворого режиму та півтора роки обмежень.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
це не просто унеможливлення наступних репресій проти українців. Це покарання тих ворогів, які зробили все, щоб війна прийшла на нашу землю», – сказав перед стільцем Тимура Ібрагімова історик, журналіст Вахтанг Кіпіані
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Сеітаблаєв перед порожнім стільцем Аріфмеметова
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Член Ради правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс стверджує, що кількість політв'язнів у Росії у 2020 році зросла.
Тепер у наших списках уже 359 політв'язнів. При цьому вони неповніСергій Давідіс
‒ Так відбувається вже який рік поспіль. Їх стало більше приблизно на 50 осіб: було близько 300, а тепер у наших списках уже 359 політв'язнів. При цьому вони неповні й лише відображають тенденції: багатьох людей у нас немає просто через нестачу інформації. Важливі будь-які ініціативи з підтримки політв'язнів та їх звільнення. Врешті-решт все залежить від волі Кремля та його готовності реагувати на тиск: який міжнародний контекст, чи хоче він справити враження, продемонструвати добру волю? Але навіть якщо зусилля зі звільнення не приносять негайного результату, суспільна увага до цих людей, демонстрація солідарності в будь-якому випадку корисні ‒ хоча б тим, що допомагають захистити їхні права у місцях позбавлення волі. Тут теж багато порушень: умови утримання, ненадання медичної допомоги тощо.
Журналісти Крим.Реалії також звернулися за коментарями з приводу процесу звільнення українських політв'язнів до Офісу президента України, проте на момент публікації матеріалу відповіді не отримали. Редакція готова розмістити її в цьому або в наступних матеріалах.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Крым, читай нас в Google News
Подписаться
-
Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації.