Доступність посилання

ТОП новини

«Не бізнес, а базар-вокзал»: чому готелі в Криму відмовляють туристам з раннім бронюванням


Селище Курортне під Феодосією, літо 2020 року
Селище Курортне під Феодосією, літо 2020 року

Власники низки готелів та інших засобів розміщення в Криму почали в односторонньому порядку анулювати бронювання, оформлені на початку року, ‒ про це повідомив сервіс tvil.tu. За його інформацією, готельєри пояснили це тим, що їм невигідно обслуговувати клієнтів за цінами зими й початку весни поточного року в умовах нинішнього ажіотажу.​

Ціни на розміщення у кримських готелях істотно зросли після обмеження авіасполучення між Росією та Туреччиною, хоча раніше в російському Мінкурортів Криму запевняли, що вартість відпочинку підніметься лише незначно. Видання РБК з посиланням на аналітичний сервіс «Авіто Нерухомість» підрахувало, що подобова оренда житла в Криму, в порівнянні з минулим роком, подорожчала на 20-25% за містом і на 36% у межах міста. Про непередбачені проблеми відпочинку в Криму в сезон 2021 року йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Російські чиновники в Криму, враховуючи ажіотажний попит, раніше говорили про готовність зустріти на півострові у 2021 році 10 мільйонів туристів. Голова громадської організації «Курортний Крим», творець сайту kurortexpert.com Олександр Бурдонов висловив Крим.Реалії думку, що реальна статистика приблизно вдвічі менша.

Олександр Бурдонов
Олександр Бурдонов

‒ Місткість всього Криму, включаючи приватний сектор і квартири ‒ 850 тисяч ліжко-місць. Люди приїжджають на 10 днів ‒ на скільки треба помножити це, щоб було 10 мільйонів? Виходить 10 разів по 10 днів ‒ це стовідсоткове завантаження всього узбережжя Криму, включаючи Схід, Захід та абсолютно весь приватний сектор. Звідки цьому взятися? Говорити можна хоч про 20 мільйонів, нехай розрахунки покажуть. За нашою, апробованою з 1995 року методикою, видно, що є чотири-п'ять мільйонів туристів щорічно. В середньому витрати туристів на відпочинок, якщо ми не беремо ВІП-рівень ‒ приблизно 500 доларів за 10-12 днів. Що стосується рівня сервісу готелів, він як був у нас у середньому три зірки, три зірки плюс, так і залишився. П'ятизіркових готелів з десяток, чотиризіркових ‒ з пів сотні.

Колишній головний спеціаліст відділу курортів і туризму Євпаторійської міської ради Сергій Вікарчук, з одного боку, називає скасування бронювання в готелях через подорожчання несправедливим, з іншого, знаходить цій тактиці деякі виправдання.

Я підтримую наших кримчан, які зараз заробляють на росіянах. Нехай вони платять удвічі!
Сергій Вікарчук

‒ У Криму дуже слабко з орієнтованістю на клієнта, дуже слабке розуміння, що таке сервіс, як він має виглядати, що таке зберігати обличчя. Якщо ти вже продав бронь за однією ціною, ти не можеш її змінювати постфактум. Безумовно, це несправедливо і неправильно щодо клієнта, але якщо є попит, то чому б не зіграти на цьому ринку. Я б назвав це жадібністю, проте, з іншого боку, я підтримую наших кримчан, які зараз заробляють на росіянах. Нехай вони платять удвічі! Звичайно, клієнти, з якими таке сталося, внесуть ці готелі в чорний список і матимуть рацію ‒ але в Криму це було присутнє завжди. Коли видавався хороший сезон, ціни завжди підіймали несправедливо. Особливо я помітив це, коли заснував свою компанію і побачив, як працює сфера туризму в інших країнах ‒ Хорватії, Чорногорії, Греції, Туреччині тощо.

Сергій Вікарчук
Сергій Вікарчук

Щодо параметрів подорожчання відпочинку в Криму, Сергій Вікарчук вважає, що все залежить від індивідуальних параметрів туристичного продукту.

‒ Є презентабельні готелі, які можуть накрутити хоч 100% ‒ і клієнти приїдуть. Є об'єкти розміщення, які можуть додати тільки 5-10%. У кожного є своя клієнтська база та показники попиту, так що не можна сказати, що, наприклад, подорожчання на 10% це багато чи мало. Якщо в готелі, скажімо, 200 з гаком номерів і на них 500 заявок, ціну можна підіймати хоч удвічі. Якщо ж попит падає, то й ціна вслід за ним. Я вважаю, що клієнт має міркувати раціонально: якщо вартість кримського туру виходить за межі, наприклад, півтори тисячі доларів на тиждень на двох осіб, значить йому легше вибрати той же Єгипет ‒ він скоро відкриється для росіян ‒ де відпочинок вийде набагато дешевшим. Є й інші напрямки. Зараз у мене є тур на двох у хороший п'ятизірковий готель у Туреччині, з перельотом, все включене, зі страхуванням на випадок захворювання ‒ всього 500 доларів.

Проте російська тревел-консультантка Світлана Щипанова переконана, що туристичний сезон 2021 року в Криму відбудеться, незважаючи на високі ціни.

Номер за 50 тисяч на двох на добу без сніданків. Звідки такі ціни, хлопці?
Світлана Щипанова

‒ Все вже завантажене, розкуплене, мені вже зараз дуже складно щось запропонувати туристам. Плюс ще оголосили кешбек, завдяки чому у нас ціни спокійно підскочили на 20%. При цьому я не вважаю, що закрита Туреччина вплинула на кримський попит: коли оголосили про це і зависло багато турів, я пропонувала засмученим клієнтам замість них путівки на наше узбережжя, і ніхто не погодився. Хто міг дозволити собі доплату, погодився тільки змінити Туреччину на Арабські Емірати. Конкретний приклад: сім'я з чотирьох осіб заплатила 250 тисяч рублів за 12 ночей у Туреччині на ультра-«все включене» в розкішному готелі. Ну, може бути, «Мрія» або «Ялта-Інтурист» у Криму можна порівняти з цим з великою натяжкою ‒ але там номер 50 тисяч на двох на добу без сніданків. Звідки такі ціни, хлопці? Щоправда, це хвороба не тільки Криму, але й нашого Чорноморського узбережжя загалом.

Світлана Щипанова стверджує, що особисто зіткнулася зі скасуванням раннього бронювання через збільшення цін у цьому сезоні.

Я бронюю готель взимку, мені його підтверджують – а зараз відмовляють, бо ціна змінилася і вони не хочуть продавати номер за старою. У будь-якій країні їх би покарали за це
Світлана Щипанова

‒ Мені як турагенту складно працювати з нашим Чорноморським узбережжям. Це абсолютна непередбачуваність партнерів. Я бронюю готель взимку, мені його підтверджують ‒ а зараз відмовляють, бо ціна змінилася і вони не хочуть продавати номер за старою. У будь-якій країні їх би покарали за це, так не робиться бізнес. Це не бізнес, а базар-вокзал якийсь. Зараз їм клієнти не потрібні, а далі вони що будуть робити?

Україна зі свого боку вважає Крим своєю окупованою територією і закликає своїх громадян не їздити на відпочинок на острів, а росіян, які прибувають літаками в аеропорт «Сімферополь» або Керченським мостом, розцінює як порушників державного кордону.

Тим часом президент Росії Володимир Путін доручив уряду Росії та органам вищої виконавчої влади до 15 грудня 2021 року подати пропозиції про створення механізмів, спрямованих на підвищення туристичного потенціалу Криму, а також малих міст Росії, «передбачивши серед іншого використання бюджетних інфраструктурних кредитів».

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

XS
SM
MD
LG