У листопаді платформі Q-hub виповнилося 5 років. Її засновники – представники кримськотатарської молоді. Мета кримської проєктно-освітньої платформи – стійке громадянське суспільство в Україні, що допомагає розвитку правової та демократичної держави з гарантіями захисту всіх прав кримськотатарського народу та громадян України, а також сприяє забезпеченню мультикультурної політики.
Які можливості є для кримських абітурієнтів в українських вишах? Які освітні проєкти та сфери діяльності цікавлять кримську молодь? Які складнощі виникають у неї під час вступу до українських вишів? Ці теми в студії Радіо Крим.Реалії, у ток-шоу «Кримський вечір», ведуча Катерина Некреча обговорила зі своїми співрозмовниками: керівником освітнього проекту Q-Hub Емілем Ібрагімовим та менеджером проєкту Unitour Муслімом Умеровим.
Q-hub створює культурні та соціальні ініціативи, освітні тренінги і майстер-класи. Загалом резидентами Кримської проєктно-освітньої платформи Q-hub є 18 осіб.
Один із проєктів платформи – тревел-шоу UniTour, створене для покоління майбутніх студентів. Головний герой шоу Гірей Люманов розповідає глядачам про алгоритм вступу до вишів України, а також про активне життя і професійні можливості.
Читачі, слухачі та глядачі Крим.Реалії ставлять питання про процедуру вступу до українських вишів та про шанси кримчан на безкоштовну вищу освіту на материковій Україні. За останні роки у кримчан з'явилося більше можливостей для здобуття освіти на материковій Україні, зокрема стала ще доступнішою спрощена процедура вступу до інститутів та університетів.
Q-hub заявляє про себе як проєктно-освітня платформа для розвитку соціального, культурного, професійного та особистісного зростання. Керівник Q-Hub Еміль Ібрагімов зазначає, що цільова аудиторія організації – кримські переселенці, а її пріоритет – реалізація прав кримськотатарського народу.
За його словами, організація допомагає проводити освітні стажування, тренінги на материковій частині України та в інших країнах, а також надає консультації про те, як вступити до навчальних закладів України та розвинути професійні компетенції.
На думку Ібрагімова, у Криму існує «вакуум у питаннях реалізації кримської молоді», який «заповнюється популістами». З цієї причини він закликає активних кримчан виїжджати за межі півострова, розвиватися, отримувати прогресивний досвід і повертатися додому більш компетентними та з більшими можливостями для власної реалізації.
Потрібно виїжджати, розвиватися та повертатися, щоб щось робити для своєї батьківщиниЕміль Ібрагімов
– Ми говоримо про критичне мислення та необхідність постійного розвитку. Ми говоримо, що Крим – це маленький острів і батьківщина кримських татар. Але насамперед потрібно виїжджати, розвиватися та повертатися, щоб щось робити для своєї батьківщини. Є багато прикладів в історії кримськотатарського народу: лідери – від Ісмаїла Гаспринського до Номана Челебіджихана – навчалися по всьому світу і, повертаючись, робили набагато більше, ніж ті, хто постійно перебував у Криму.
Керівник Q-Hub зазначає, що виші України «дають своїм студентам набагато більше, ніж кримські та російські», оскільки в останніх відсутні прогресивні освітні програми, що застосовуються в розвинених країнах.
Наразі російські освітні заклади максимально капсулюються від усіх змін, що відбуваються у науковому світіМуслім Умеров
Цьогоріч в Україні з'явилося студентське тревел-шоу Unitour для кримських абітурієнтів. Його герой, 17-річний кримчанин Гірей Люманов, на своєму прикладі показує глядачам, як пройти всі етапи вступу до великих українських вишів.
Менеджер проекту Unitour Муслім Умеров каже, що Гірей Люманов – реальний випускник кримської школи.
Читачі Крим.Реалії в Instagram поцікавилися, у чому перевага українських вишів порівняно з доступними кримчанам російськими навчальними закладами. Умеров стверджує, що найближчими роками найсильніші навчальні заклади Росії «почнуть втрачати через «залізну завісу», яка будується».
– Викладач одного російського вишу мені сказав, що наразі російські освітні заклади максимально капсулюються від усіх змін, що відбуваються у науковому світі. І ця тенденція триватиме. Коли сильні викладачі через якісь свої переконання, включаючи опозиційні, покидатимуть престижні університети, там залишаться лише лояльні викладачі. Від цього постраждає абітурієнт, який обрав іменитий російський виш. В українських вишах такого не відбувається і, на мою думку, це ключова теза (аргумент – КР) для абітурієнтів.
За словами Умерова, кримчани побоюються, що залишаться незатребуваними з українською освітою на півострові. Більше того, багато кримських татар переживають про збереження своєї ідентичності далеко від Криму, каже він.
Водночас Умеров зазначає, що багато кримчан, які віддали перевагу російським вишам, говорять про свій страх бути витісненими російськими кадрами. Оскільки останнім часом кримських фахівців дедалі частіше замінюють на приїжджих із сусідньої Росії.
За інформацією міністерства освіти та науки України, до вищих освітніх закладів країни зараховано понад дві тисячі студентів з анексованого Криму та окупованих частин Донецької та Луганської областей. Про таку саму кількість студентів із цих регіонів повідомлялося і торік.
Український омбудсман Людмила Денісова повідомила, що для вступу до українських вишів за спрощеною процедурою у 2021 році до освітніх центрів «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» звернулися вдвічі менше абітурієнтів, ніж роком раніше. На її думку, це пов'язано з тим, що Росія дискредитує навчальні заклади України.
ЮНЕСКО у своїй доповіді, оприлюдненій у вересні, звернуло увагу на те, що Росія створює все більше перешкод для вступу кримчан до українських вишів. Зокрема, запроваджує обмеження на виїзд із Криму до Херсонської області, пояснюючи це пандемією коронавірусу.
Російська влада не коментувала ці заяви ЮНЕСКО та українського омбудсмана.
(Текст підготувала Олександра Шевченко)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
