Павло Казарін, Сергій Вікарчук, Володимир Балух, Олександр Лієв, Сергій Костинський, Ісмаїл Рамазанов та інші кримчани публічно заявили про те, що з початком широкомасштабної війни Росії проти України записалися до територіальної оборони. Яка у них мотивація?
Журналіст із Криму та публіцист Павло Казарін 25 лютого написав на своїй сторінці у фейсбуці: «Заява на мобілізацію сама себе не напише».
А вже наступного дня Павло опублікував фотографію з автоматом і написав таке: «Вісім років тому, коли Росія вторгалася у Крим – я працював. Писав тексти, вів програми, включався в ефіри. Мені здавалося, що є дефіцит розуміння. Що треба просто всім пояснити. Через вісім років я сиджу з автоматом у теробороні. Все кришталево ясно. Якщо треба пояснювати – значить, не треба пояснювати».
Євпаторієць та спеціаліст у сфері туризму Сергій Вікарчук – ветеран АТО, і його рішення піти у тероборону виглядає цілком логічно. В інтерв'ю Радіо Крим.Реалії він розповів, що як учасник бойових дій перебував в оперативному резерві та чекав виклику до війська. Не дочекався, адже за його словами, у військкоматах черга з охочих захищати країну. Оскільки часу на очікування не було, він записався до тероборони.
«Грубо кажучи – це партизанська робота. У мене три маленькі доньки. Немає часу ще кудись їхати. Я втомився кудись їхати. Навіть не став заправляти машину. Я знав, що ми сім'єю тут захищатимемо свій новий будинок. Наш Крим окуповано. Тимчасово. Дуже сподіваюся, що ми зараз відіб'ємось і підемо таки додому на Крим. Я хочу, щоб моя країна була вільною», – каже Вікарчук.
Колишній член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський на прохання Крим.Реалії записав відео та розповів про свій досвід у територіальній обороні Києва. Сергій одразу зазначив, що він – людина абсолютно не військова, проте довго не роздумував над тим, йти в тероборону чи ні.
«Після окупації Криму я був громадським активістом, чиновником, а згодом став політиком. 24 лютого я не сумнівався. О 6-й ранку я дізнався, що почалася війна, і цього ж дня написав заяву. Чому? Все просто. На момент окупації Криму я був змушений виїхати до Києва. Це була для мене велика трагедія. Момент, коли закінчилося одне життя і почалося інше. І зараз нова точка відліку. Але я не хочу більше нікуди тікати. Це моя земля», – ділиться Костинський.
Кримськотатарський активіст Ісмаїл Рамазанов, який змушений був виїхати з Криму через переслідування силовиків, теж записався до тероборони. Він розповів Крим.Реалії, що перед цим подбав про близьких людей і вивіз їх у безпечне місце. Потім намагався записатися до військкомату, але були великі черги. Тому пішов більш оперативним шляхом і записався в тероборону.
«Того ж дня нам дали зброю. Ми оберігали територію від диверсійних груп. Не знаю, скільки годин я не спав. Виспимося після перемоги. І коли повернемося до звільненого Криму. Я з 2019 року живу в Києві. Мені не було куди їхати після переслідувань у Криму. І вже у Києві я почав приєднуватися до патріотичних рухів. 2014 року ми розуміли, що це стратегічний відступ, але сьогодні відступати вже нікуди. За 8 років російсько-української війни армія відродилася і сьогодні гідно протистоїть загарбникам. Я впевнений, що мої брати-політв'язні, які сидять у неволі, зараз моляться за Україну», – каже Рамазанов.
З 24 лютого в Україні запроваджено воєнний стан після нового вторгнення Росії. О 5-й ранку 24 лютого президент Росії Володимир Путін заявив про початок спецоперації на Донбасі після звернення про військову допомогу з боку угруповань «ДНР/ЛНР», які він перед тим визнав.
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні заявив, що українська армія, прикордонники, сили поліції та спеціальних служб відбивають атаки Росії.
Попри пряме вторгнення, Кремль заперечував наміри окупації України. 24 лютого Кремль повторив попередню заяву Путіна про те, що метою вторгнення є «демілітаризація та денацифікація України».
Доступ до сайту Крым.Реалии заблокований Роскомнаглядом (Роскомнадзором). Безперешкодно читати Крым.Реалии можна за допомогою дзеркального сайту: rukrymr.azureedge.net.