Захистити Київ, щоб наблизити повернення Криму під контроль України – так пояснює свою особисту мотивацію служби у Збройних Силах України під час повномасштабного воєнного вторгнення Росії Арсен Жумаділов. Кримчанин із трьома вищими освітами, чиновник, який ніколи не мав бойового досвіду, вирішив, що зараз важливий саме на військовому фронті.
Крим.Реалії продовжують серію матеріалів про кримчан, які зі зброєю в руках захищають Україну під час війни, розв'язаної Росією.
Громадянин і політолог із Сімферополя Арсен Жумаділов до війни будував успішну кар'єру в Україні. До російського захоплення Криму в 2014 році займався дослідницькою діяльністю – був співкоординатором громадської організації «Кримський інститут стратегічних досліджень» і співпрацював з іноземними комерційними структурами.
Після вимушеного переїзду на материкову частину України через російську анексію півострова він у 2014 році очолював відділ забезпечення діяльності Уповноваженого при президенті України з прав кримськотатарського народу та брав активну участь у розробці змін до Конституції України про статус кримськотатарського народу. Викладав у Києво-Могилянській академії.
За рік кримчанин очолив Біляївську районну держадміністрацію в Одеській області. А потім обійняв посаду заступника голови Одеської області, яку тоді очолював Міхеїл Саакашвілі, який згодом втратив владу.
Останні три роки очолює державне підприємство «Медичні закупівлі України» – один із найбільших публічних закупівельників країни.
Арсен Жумаділов не має бойового досвіду. Зараз він набуває його в умовах воєнного стану. Проте він вважає себе максимально корисним для України саме на військовому фронті. З початку березня він – на бойових постах у Києві, на який регулярно здійснює атаки російська армія. 18 березня прийняв військову присягу у складі Збройних Сил України.
Під час бойових чергувань у Києві Арсен Жумаділов дійшов висновку, що після російської анексії Криму в 2014 році й нинішньої війни Росії проти України кримським татарам слід «масово мати зброю завжди і чоловікам обов'язково, щоб під час чергового загострення імперських амбіцій та встання з колін московців більше не бути легкою здобиччю для окупанта, щоб окупувати Крим було складно, дорого і страшно». Так він пише у своїх воєнних нотатках у фейсбуці.
«Сидіти вдома – не варіант. Я вирішив служити»
Рішення приєднатися до Збройних Сил України Арсен Жумадилов пояснює кількома причинами.
На певному етапі я зрозумів, що найбільша користь від мене зараз у військовій справі
«По-перше, зараз саме військові інституції в нашій країні потребують якнайбільшого залучення людського ресурсу. Насамперед, йдеться про вміння тримати зброю та її застосовувати. Також йдеться про вміння організовувати роботу в логістиці, закупівлі, комунікації, вибудовувати системні процеси, швидко реагувати на виклики, мати партнерів, які довіряють тобі і яким довіряєш ти. На певному етапі я зрозумів, що найбільша користь від мене зараз у військовій справі. По-друге, я – з Криму. Був там, коли у 2014 році Росія його окупувала і розпочала анексію – «перетравлення» Криму в своєму державному організмі», – розповів він Крим.Реалії.
Арсен Жумаділов згадує, як разом з активістами намагався ненасильницькими способами протистояти російській анексії півострова у 2014 році – масовими акціями, флешмобами та перекриттям доріг. Але ця боротьба, на його думку, не була результативною, оскільки Крим все одно був захоплений Росією.
Тепер, коли Росія розгорнула проти України повномасштабну війну, кримчанин вирішив, що захищатиме країну зі зброєю. Він згадує, що в перші дні війни, коли він розвозив Києвом медичні препарати для потреб військових і волонтерів, зіткнувся з тим, що його кримська реєстрація та зовнішність викликали дуже багато питань на блокпостах. Але їхати з міста він не збирався.
Якщо переді мною виникне окупант, я хочу мати легальну зброю в руках та легітимне право її застосовувати
«Я більше не хочу зустрічати окупанта без зброї. Якщо переді мною з'явиться окупант, я не хочу покладатися на його совість, людяність і правосвідомість. Окупанти вбивають і викрадають цивільних, саджають до в'язниць на десятки років ні в чому невинних людей. Якщо переді мною виникне окупант, я хочу мати легальну зброю в руках та легітимне право її застосовувати. Я – з Криму й одного разу вже переселився під тиском обставин. Вдруге цього не хочу. Київ – мій другий дім. Тут народилися мої дочки, тут ми разом із дружиною прожили вісім світлих років. Виїжджати з Києва я не планував і знав, що залишуся тут. Живучи в Києві зараз, ти або волонтериш, або служиш. Сидіти вдома – не варіант. Я вирішив служити», – розповідає кримчанин.
«Моя мета – жити на рідній землі»
Служити у Збройних Силах України Арсен Жумаділов вирішив з надією на наближення деокупації Криму.
Незалежна суверенна Україна – гарантія вільного від окупації Криму
«Незалежна суверенна Україна – гарантія вільного від окупації Криму. Є вільна Україна – буде й вільний Крим. Рано чи пізно набагато раніше, ніж ми думаємо і чим хотіли б думати в Кремлі. Будучи кримським татарином, моя мета – мати можливість жити на рідній землі не як приїжджий, а як її рідний син. Вставши на захист України, я роблю крок на шляху до цієї мети», – пояснює він.
Під час війни з Україною Росія, на думку кримчанина, переживає, напевно, останню агонію як державне утворення старого імперського типу. На її місці, на думку Жумаділова, має з'явитися «істинно національна держава росіян модерного типу, що фокусуватиметься не на експансії, а на внутрішньому розвитку, створюватиме умови для щасливого проживання власних громадян, а не «приностиме» щастя ефемерним російськомовним громадянам інших держав» .
«Чим раніше росіяни зроблять свій вибір на користь саме такої моделі, саме такого суспільного договору, тим менше болю і страждань вони завдадуть своїм сусідам, і тим через менший біль і страждання доведеться пройти їм самим», – упевнений він.
Громадянам України Арсен Жумаділов бажає «натхнення на своєму героїчному та легендарному шляху».
«Бережіть себе та своїх дітей – їм відбудовувати цю чудову країну. Кримські татари, ми були, є і будемо. Бережіть себе та своїх дітей – їм уже скоро будувати наш кримський «юва» (будинок, гніздо – з кримськотатарської – КР) на нашій рідній землі, Іншаллах (якщо буде на те воля Аллаха – КР)», – закликає він.
З війни на Арсена Жумаділова чекає дружина та дві доньки, а також батьки і брат.
Раніше ми розповідали про те, як на війну з Росією вирушили фотограф із Криму, експолітв'язень Кремля Геннадій Афанасьєв, активіст із Феодосії, багатодітний батько Сергій Мокренюк та колишній кримський підприємець, розвідник, творець батальйону «Крим» Іса Акаєв та інженер, правозахисник Олександр Сєдов та активіст, ветеран ООС Вельдар Шукурджієв, екс-політв'язень Росії та колишній діджей із Криму Ігор Мовенко.
Доступ до сайту Крим.Реалії заблокований Роскомнаглядом (Роскомнадзором). Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d3e1m6ew10i0fy.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
