Крим.Реалії продовжують стежити за тим, як російська влада переслідує жителів анексованого Кримського півострова за протести проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке в Росії називають «спецоперацією». Антивоєнні акції, як і переслідування за них, стають все більш масовими у Криму. Ціла хвиля таких протестів і переслідувань була у липні. Про них – у нашому матеріалі.
Антивоєнні протести розпочалися у Криму з перших днів повномасштабних військових дій Росії в Україні. Через п'ять місяців в умовах активних переслідувань з боку силовиків і судів кримські акції проти війни не лише не припинилися, а й стали масовими. Публічні антивоєнні думки все частіше лунають на Кримському півострові.
У цьому матеріалі ми наводимо лише публічні факти, підтверджені кримськими судами чи фігурантами таких справ. Ми не виключаємо, що існують інші випадки переслідувань, про які не повідомляється публічно, в тому числі й тому, що їхні фігуранти не завжди хочуть афішувати подію. Крим.Реалії готові надати слово тим, кого торкнулися переслідування за антивоєнні погляди, якщо вони забажають висловитися.
Стаття проти журналістки
У липні підконтрольний Росії Керченський міський суд взяв до провадження адміністративну справу за статтею 20.3.3 КоАП Росії («дискредитація Збройних сил Росії») стосовно журналістки проєкту Крим.Реалії української служби Радіо Свобода Олени Юрченко. Раніше про переслідування журналістів за статтею про «дискредитацію російської армії» в Криму не повідомлялося, цей випадок може стати першим.
За інформацією сайту Керченського міського суду, справа Олени Юрченко надійшла до суду 18 липня на розгляд судді Олени Богданович. Якоїсь інформації про цю справу немає. Тому поки що невідомо, в чому саме звинувачують журналістку і чи виніс суд рішення у цій справі.
Керчанка Олена Юрченко у 2014 році вимушено залишила рідне місто через російську анексію Криму та живе в Києві. З 2014 року працює журналістом, редактором Крим.Реалії. Є автором статей на політичні та економічні теми, а також публікацій про воєнне вторгнення Росії в Україну. Вона не визнає легітимність підконтрольного Росії суду Керчі і не має наміру виконувати його рішення.
Росія може намагатися судити за правду, але це не допоможе їй приховати воєнні злочини в УкраїніОлена Юрченко
«Дії російської армії дискредитує сама російська армія. Росія вторглася в Україну в 2014 році та веде загарбницьку війну, знищуючи мирні міста, вбиваючи українців, загрожуючи світові голодом. Я не визнаю легітимність суду, який працює в окупованому українському Криму. Це фейкова справа, що не має нічого спільного з реальністю. Росія може намагатися судити за правду, але це не допоможе їй приховати воєнні злочини в Україні», – заявила журналістка.
На підтримку Олени Юрченко виступили президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеймі Флай та Національна спілка журналістів України.
У Керчі карають «оптом»
У липні підконтрольний Москві Керченський суд переслідував за адміністративною статтею 20.3.3 ще щонайменше трьох земляків Олени Юрченко. За даними сайту суду, у всіх випадках стосовно керчан було винесено ухвали про адміністративне покарання.
Фігурантка однієї з цих справ, за версією кримського управління МВС Росії, поширювала «дискредитуючі» матеріали з посиланням на відеозаписи популярного відеохостингу. Але про що ці відео – не уточнюється.
Як випливає з рішення суду, текст якого мають Крим.Реалії, керчанку звинуватили в тому, що вона на своїй сторінці в російській соцмережі «Вконтакте» «висловлювала публічні заклики до перешкоджання використання Збройних сил Росії з метою демілітаризації та денацифікації України».
Фігурантка справи в суді визнала, що публікувала пости в соцмережі, але зараз ці публікації вже видалені, йдеться у судовому акті. Від підписання протоколу про адмінправопорушення та надання пояснень по суті керчанка відмовилася, йдеться у рішенні суду.
Зрештою суддя Олена Богданович оштрафувала жінку на 40 тисяч рублів.
У другому випадку керчанину було призначено штраф у 30 тисяч рублів, але за що саме – невідомо. Його дії, розцінені силовиками як адмінправопорушення, у рішенні суду приховані.
Фігурант справи в суді провину визнав, розкаявся і заявив, що те, що сталося, пам'ятає погано, оскільки «був у стані алкогольного сп'яніння». Свої дії він пояснив тим, що на материковій частині України живуть його мати і сестра, тому «на тлі сильних душевних переживань за них він не зміг контролювати свої емоції, через що припустився поведінки, зазначеної в протоколі поліцейського».
Подробиці ще одного випадку переслідування керчанина за антивоєнний протест поки що залишаються невідомими, оскільки матеріалів суду немає у відкритому доступі.
Виходячи з відкритої судової інформації випливає, що лише за один місяць тільки в одному місті Керчі переслідували за антивоєнні настрої чотирьох людей. Зв'язатися з фігурантами цих справ Крим. Реалії не вдалося.
Штраф за військовий ешелон
Двоє жителів сусіднього з Керчю Ленінського району в липні постали перед судом за те, що зняли на відео та оприлюднили в соцмережах ешелони російської військової техніки, які Росія перекидає через територію півострова для захоплення південних областей України з перших днів свого повномасштабного вторгнення у країну.
«Кожен із правопорушників зняв відеозапис проходження військового ешелону з військовою технікою Збройних сил Росії та виклав цей запис у соціальну мережу, де ведеться постійна дискредитація Збройних сил Росії», – повідомляється на сайті суду.
Кожному фігуранту справи призначено покарання у вигляді штрафу 30 тисяч рублів. У судовому засіданні вони «цілком визнали свою провину», стверджують у суді.
Самі фігуранти справи про неї публічно не висловлювалися, тому їхня позиція залишається невідомою.
Тракторний демарш
Такий самий штраф за «дискредитацію» російської армії було призначено наприкінці липня ще одному жителю Ленінського району. За інформацією суду, фігурант справи, перебуваючи на зернотоку в селі Семисотка, змусив водія трактора зірвати напис у вигляді букви «Z» із лобового скла трактора МТЗ-80. Таким символом російська армія, нагадаємо, маркує свою військову техніку в рамках повномасштабного вторгнення в Україну, а в Криму дехто розміщує такі символи на цивільному транспорті.
За інформацією сайту Ленінського райсуду, з моменту розгляду справи до вручення копії ухвали минуло не більше 10 хвилин.
Цього часу судді Олександру Кузьміну вистачило, щоб розібратися в нюансах справи та визнати пенсіонера винним у дискредитації Збройних сил Росії.
У суді стверджують, що фігурант справи «цілком визнав свою провину, розкаявся у скоєному».
Сам фігурант справи публічно про це не висловлювався, тож його позиція невідома.
«Дискредитація» замість непокори
У «дискредитації Збройних сил Росії» в липні співробітники російського Центру з протидії екстремізму звинуватили кримськотатарського активіста, громадянського журналіста Ролана Османова.
За інформацією об'єднання «Кримська солідарність», йдеться про репост Роланом Османовим запису в соцмережах російського адвоката Миколи Полозова, який назвав «фашизмом» бомбардування російською армією українських міст.
Ролана Османова було затримано російськими силовиками за іншим епізодом, у рамках якого йому пропонували записати відеозвернення на підтримку російської армії, щоб уникнути іншої статті – про непокору силовикам. Але він відмовився.
Розгляду справи про «дискредитацію армії Росії» щодо Ролана Османова ще не було. Його, за словами активістів, розглядатиме підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя.
Скільки антивоєнних протестів у Криму?
Скільки загалом протестних акцій відбулося в Криму з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, достеменно невідомо, оскільки вони не мають єдиного координаційного центру і не про всі повідомляють навіть місцеву владу.
За інформацією російського правозахисного проекту «ОВД-Инфо», з березня в Криму було відкрито 70 справ за статтею 20.3.3 про «дискредитацію Збройних сил Росії», ще 19 справ було в Севастополі.
За даними Кримської правозахисної групи (КПГ), починаючи з березня російська влада Криму передала на розгляд судів 73 адміністративні провадження за статтею 20.3.3 КоАП Росії, з яких за 62-ма було винесено постанови про призначення покарання. Загальна сума штрафів, стягнутих за дискредитацію Збройних сил Росії, за підрахунками правозахисників, становить близько двох мільйонів рублів.
Практику переслідування кримчан за статтею 20.3.3 КоАП Росії правозахисники називають порушенням свободи висловлення поглядів та свободи зібрань (якщо антивоєнний протест був у формі одиночного пікету), а також порушенням міжнародного законодавства.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
