В анексований Крим вперше за останні кілька років повернулася масова практика насильницьких зникнень громадян. Про це під час дискусійної програми парламентського саміту «Кримської платформи» в Хорватії заявила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
«Зокрема, окупанти тримають без надання доступу адвокатам, без повідомлення рідних низки громадян у Криму. Частину вони переміщують із окупованої Херсонської області. Зокрема, як правозахисники, ми маємо інформацію про те, що такої практики насильницьких зникнень зазнала низка громадян: Ярослав Жук, Ірина Горобцова, Сергій Цигипа, Іван Козлов, Микола Петровський, Марія Гарсія-Калатают, Руслан Абдурахманов, Абаз Куртамет. Однак достеменно ніхто не може сказати зараз, скільки саме людей є жертвами насильницьких зникнень і перебувають у місцях позбавлення волі в окупованому Криму», – заявила Печончик.
Вона додала, що на Кримському півострові значно посилилися тенденції тиску та переслідування незалежних адвокатів, а також журналістів.
«Зокрема, у травні цього року чотирьох кримськотатарських адвокатів було затримано, і пізніше вони отримали штрафи та адміністративні арешти, зокрема це Едем Семедляєв, Назім Шейхмамбетов, Айдер Азаматов та Еміне Авамілєва. Крім того, ще трьох кримських адвокатів було позбавлено адвокатського статусу, ліцензії, можливості продовжувати адвокатську діяльність: Ліля Гемеджи, Рустем Кямілєв і Назім Шейхмамбетов», – розповіла правозахисниця.
За словами Печончик, зараз щонайменше 14 громадянських журналістів у Криму є політичними в'язнями і перебувають у місцях несвободи.
«І двох із цих людей було ув'язнено вже після 24 лютого – це Ірина Данілович та Вілен Темер'янов, який співпрацював з ініціативою «Кримська солідарність», – уточнила керівниця ZMINA.
Вона наголосила, що зараз «понад 150 громадян України є політичними в'язнями, які перебувають або на території окупованого Криму, або були переміщені у місця позбавлення волі на території Російської Федерації». За словами правозахисниці, 30 із них були ув'язнені вже після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У серпні правозахисники попереджали, що кількість насильницьких зникнень в анексованому Криму та на окупованих територіях України може значно зрости.
За 2014-2020 роки «КримSOS» зафіксував 44 випадки насильницьких зникнень у Криму, 15 із них – люди, чия доля та місцеперебування досі невідомі.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.