Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) оголосив програму курсу початкової військової підготовки у школах півострова на 2022-2023 роки. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну школярів хочуть забезпечити стрілецькою зброєю з боєприпасами та збирати на російських військових об'єктах для стрільб, стройової ходьби й агітації. Так у Криму з початку російської анексії виховують молоду армію, готову вбивати та вмирати за Росію, кажуть правозахисники.
План заходів курсу початкової військової підготовки Сергій Аксьонов затвердив на початку листопада. Цей курс у Міністерстві освіти Росії раніше анонсували з 1 вересня 2023 року. У Криму готуватися до нього почали вже зараз. Курс запроваджений у навчальну програму поряд з уроками «Розмови про важливе», що з'явилися у школах Росії та анексованого Криму у вересні.
За інформацією російського уряду Криму, «військово-патріотичне виховання та початкова військова підготовка проводитимуться в рамках і шкільної програми, і додаткової освіти».
«Важливо обговорювати зі школярами цілі та завдання «спецоперації»
Затверджений Сергієм Аксьоновим навчальний план передбачає широкий перелік заходів, пов'язаних із військовою наукою, знаннями в галузі оборони та служби. В документі мовиться, що для кримських школярів проводитимуть збори на базі військових частин, навчальні стрільби, заняття зі стройової, фізичної, військово-медичної підготовки та радіологічного, хімічного і біологічного захисту.
«Забезпечити учасників навчальних зборів стрілецькою зброєю та боєприпасами для проведення стрільб в установленому порядку», – заявлено у плані заходів.
До плану включені агітаційні заходи, освітні екскурсії та військово-спортивні змагання «Зірниця», «Зірничка» та «Орлятко» («Зарница», «Зарничка», «Орленок»).
Також протягом усього навчального року в Криму планують готувати викладачів курсу початкової військової підготовки та вести контроль за навчальним процесом.
Курс військової підготовки запроваджено паралельно з позакласними заняттями в «Юнармії» – всеросійському дитячо-юнацькому військово-патріотичному русі. Такі класи у Криму почали діяти після його російської анексії в 2014 році. Вони долучають дітей до зброї та армії через військово-спортивні ігри і патріотичні заходи.
З вересня військове навчання кримських школярів доповнили й ідеологічним. У російській системі освіти виник обов'язковий урок «Розмови про важливе», ініційований Міністерством освіти Росії. Його проводять щопонеділка першим уроком після підняття прапора та виконання гімну Росії. У програмі уроків прописано блок про повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
«Важливо обговорювати зі школярами цілі та завдання «спеціальної військової операції» (так російська влада називає повномасштабну війну проти України – КР), пояснювати, чому наш президент ухвалив рішення про її проведення. Вважаю, що до цієї роботи можна залучати і президентів шкіл (виборна особа учнівського самоврядування у школі – КР). Підтримую ініціативи колективів щодо надання школам імен учасників СВО, відкриття меморіальних дошок. Діти мають знати імена тих, хто у скрутну хвилину, не вагаючись, виконав свій військовий обов'язок», – зазначив Сергій Аксьонов.
Звіти про патріотичні заходи у кримських школах регулярно публікують у соцмережах. Проводять їх як у школах великих міст, так і у глибинках.
«Дітей вчать бути «солдатами Путіна»
За допомогою таких військових уроків у Криму готують майбутніх російських військових, які вже зі шкільної лави готові вмирати за Росію, каже експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.
За її словами, примусова військова підготовка дітей віком до 15 років з окупованих територій під час війни для служби в армії країни-окупанта, згідно з Римським статутом, має ознаки воєнного злочину.
Російська державна машина вчить дітей у Криму ставати «вірними солдатами Путіна»Ірина Сєдова
«Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну зростає ймовірність можливої відправи цих дітей на війну та їх подальшу загибель там. Російська державна машина вчить дітей у Криму ставати «вірними солдатами Путіна». Вона виховує їх з установкою, що вони мають беззаперечно виконувати накази й толерантно ставитися до армії, бути готовими йти до цієї армії служити і вмирати за Росію зі зброєю в руках. Ще одна стратегічна мета такого виховання – це виростити «патріотів» Росії, вбивати кримським дітям у голову думку, що вони – громадяни Росії, аби вони забули, що народилися і колись жили в Україні», – каже Ірина Сєдова.
Курс початкової військової підготовки посилює і так потужну мілітаризацію освіти на півострові, яку забезпечують різні воєнізовані формування.
У Криму порівняно із сусідньою Росією створено найбільше осередків організації «Юнармія» та найвищий відсоток дітей, які вступають до її лав, стверджує експерт Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько.
В окупованому Криму російська влада створює воєнізовані дитячі загони з метою втримати цю територіюОлег Охредько
«Чому так? Дуже просто – в окупованому Криму російська влада створює воєнізовані дитячі загони з метою втримати цю територію. Одним з основних завдань є викорінення української ментальності та формування образу ворога з України. Якщо в Росії виховання побудоване на певних стереотипах (фашисти, НАТО тощо), то в Криму до стандартного набору ворогів додаються ще й бандерівці. Тим більше що серед «дорослих» учасників кримської «Юнармії» є представники тих, хто брали участь в окупації Криму і бойових діях на сході України», – стверджує він.
«Дійде до того, що й джинси заборонять носити»
У сучасних підходах Росії до організації військово-патріотичного виховання школярів у Криму багато хто бачить повернення до методів СРСР.
Це буде не тільки у школах, це буде в будь-яких навчальних закладах, творчостіЕміне Ібраїмова
«Це робиться для того, щоб усі підтримували «спецоперацію» і не було тих, хто заперечував би. Це буде не тільки у школах, це буде в будь-яких навчальних закладах, творчості – контролюватимуть репертуар, процес посилюватиметься. Дійде до того, що і джинси заборонять носити в школі, жодних татуювань, модних зачісок тощо. Обов'язково прийматимуть у всеросійський дитячий рух, відправлятимуть на осінні роботи до сільгосппідприємств, а потім – усіх до армії. Ми пам'ятаємо, як відправляли в Афганістан, коли ні призовник, ні батьки про це не знали. Охоронятимуть кордони і насамперед від своїх громадян, щоб не втекли від «патріотизму». Кажуть, хто повертається у минуле – той не має майбутнього. Особисто мені дуже цього не хочеться», – зазначила раніше Крим.Реалії активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова.
Прокуратура АРК спільно з Кримською правозахисною групою раніше надіслали до Міжнародного кримінального суду в Гаазі подання з інформацією про мілітаризацію дітей у Криму. Її включили до цього подання, оскільки, як стверджують прокурори і правозахисники, окрім навчання володінням зброї, кримським дітям «прищеплюється російська військова традиція для подальшої служби в армії окупанта».
Рішення Міжнародного кримінального суду в цій справі наразі немає.
У Представництві президента України в АРК заявляють, що лише деокупація Криму та інших територій України «зупинить насильницьку пропаганду» Росії та забезпечить доступ українських дітей і молоді до професійної освіти.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
