Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) оголосив про посилення заходів безпеки на Кримському півострові. Там посилюють охорону стратегічних об'єктів, в окремих регіонах запроваджують «жовтий» рівень терористичної загрози», риють окопи та фортифікаційні споруди. Чи готується російська влада Криму до війни за півострів і чи можлива вона, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, підконтрольна Москві влада Криму заявляла, що жителям півострова нічого не загрожує. Але ситуація в регіоні змінюється в міру того, як розвиваються події на фронті.
У жовтні, коли Збройні сили України активно звільняли окуповані Росією регіони Херсонської області, в Криму запровадили «середній рівень реагування», суттєво посиливши правила для цивільного населення.
Після деокупації Херсона російська влада Криму оголосила про те, що на півострові почала рити окопи і зводити різні споруди для військових дій.
«Заходи достатні для безпеки кримчан»
Про додаткові заходи безпеки «на тлі підривної діяльності з боку України» заявив глава МВС Росії в Криму Володимир Колокольцев.
«Робота в Криму та Севастополі має для нас пріоритетний характер, тому що ми знаємо, що наші сусіди ні перед чим не зупиняться: для керівництва України поняття «добропорядність» і «людяність» геть-чисто відсутні, від них можна очікувати чого завгодно. Ми робитимемо все, що залежить від нас, щоб для них не настала можливість робити будь-що на нашій території», – цитує Колокольцева видання «Крыминформ», близьке до російського уряду Криму.
У Криму посилено заходи безпеки на вокзалах та автостанціях. Перевіряють автомобілі, що прямують на Керченський міст та Керченську поромну переправу.
«Жовтий» рівень терористичної загрози» оголошено до 9 грудня в Армянську, Красноперекопську, Джанкої, Керчі, а також Джанкойському, Красноперекопському та Ленінському районах. Він передбачає посилену охорону об'єктів транспорту, житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, палива та енергетики, промисловості, водного господарства і меліорації.
За даними Генштабу Збройних сил України, у Криму «активно ведуться роботи з виготовлення залізобетонних конструкцій», а готову продукцію вивозять у напрямку Армянська.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов підтверджує, що під його контролем на півострові створюють фортифікаційні споруди. За його словами, у Криму роблять усе, щоб «кримчани почуватися в безпеці».
На території Криму під моїм контролем проводяться фортифікаційні роботи, спрямовані на гарантоване забезпечення безпеки кримчан. Моя позиція та позиція керівництва країни: основні заходи безпеки Криму мають бути досягнуті за рахунок заходів, які ми виконуємо насамперед на території Херсонської області», – стверджує він.
«Наслідки «спецоперації» вже голосно чути»
Публічні гарантії безпеки були спростовані реальністю 22 листопада, коли жителі Севастополя, Євпаторії та Сак почули низку вибухів і побачили в небі сліди від пусків ракет російської протиповітряної оборони.
Російський глава Севастополя Михайло Развожаєв заявив про атаку безпілотників на Балаклавську ТЕС. А в Міністерстві оборони Росії заявили про п'ять збитих безпілотників у районі Севастополя та газових родовищ у Чорному морі.
«Роботою ППО» пояснив звуки вибухів у Євпаторії глава російської адміністрації міста Олександр Лоскутов. Він запевнив, що Крим та Євпаторія – «під надійним захистом ППО» і закликав не знімати й не публікувати роботу систем захисту.
Що чули жителі Сак, місцеві чиновники не пояснили, залишивши цю тему без публічних роз'яснень.
Після цих подій у кримчан з'явилися сумніви, чи безпечно жити на півострові. Заява Сергія Аксьонова про будівництво в Криму фортифікаційних споруд «занепокоїла» в середу проросійськи налаштованих кримчан, стверджує місцевий активіст Павло Степанченко.
Зрозуміло одне – ситуація складна і дуже серйознаПавло Степанченко
«Звичайному громадянину не відома ситуація на адмінкордоні Криму, але після заяви Аксьонова зрозуміло одне – ситуація складна і дуже серйозна. В Херсоні також рили окопи, але це не допомогло російській армії втримати територію. Із сучасною ефективною зброєю ці окопи можуть стати братською могилою. Всім зрозуміло, що маючи ракети та дрони, ці споруди швидко перетворюються на руїни. Наслідки «спецоперації» (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР) Росії на території України вже «чутно» в Севастополі, а також Бєлгороді, ніякі окопи не допоможуть», – зазначив він Крим.Реалії.
«Росія не почувається впевнено навіть у Криму»
Заходи безпеки, оголошені російською владою Криму, включно з фортифікаційними спорудами означають їхньою підготовку до бойових дій у разі звільнення ЗСУ всієї Херсонської області, вважає український журналіст і публіцист Віталій Портников.
Росіяни не почуваються впевнено навіть в окупованому ще 2014 року українському КримуВіталій Портников
«Сергій Аксьонов каже, що фортифікаційні споруди допоможуть кримчанам почуватися в безпеці. Але на практиці це говорить про те, що російська окупаційна влада готується до оборони Криму в разі звільнення Збройними силами України всієї території Херсонської області від російських загарбників. Що росіяни не почуваються впевнено навіть в окупованому ще 2014 року українському Криму. Це цілком очевидний настрій, пов'язаний із глибокою депресією, що охопила російську політичну та військову еліту після серії військових поразок. Тому необхідно робити все можливе, щоб уповільнити наступ українських військ на півдні України та ще якийсь час протриматися в українському Криму, перш ніж його залишити», – каже він.
Журналіст вважає, що жодні фортифікаційні споруди «не захистять Крим від воєнних дій».
Експертні думки щодо того, чи може в Криму дійти до військових дій, лунають різні. Азербайджанський військовий експерт Агіль Рустамзаде припускає, що Росія може залишити Крим «без будь-яких боїв», якщо спрацюють «військовий, дипломатичний та економічний інструменти, які призведуть до зміни політичної парадигми в Росії».
Влада України заявляє про намір деокупувати Крим у рамках контрнаступу під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За словами заступника міністра оборони України генерал-майора запасу Володимира Гаврилова, ЗСУ можуть увійти до Криму до кінця грудня цього року.
Захід ЗСУ до Криму «до кінця весни 2023 року» прогнозував раніше начальник Головного розвідуправління Міністерства оборони України Кирило Буданов.
Російська влада заявляє, що вважає Крим «невід'ємною частиною Росії» та обіцяє «належну відповідь» за «будь-які претензії» на нього.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
