У Кримськотатарському ресурсному центрі (КРЦ) з 2017 року зафіксували 10 тисяч фактів порушень прав людини в анексованому Росією Криму. Це лише те, що вдалося виявити. Не всі факти порушень оприлюднюють, зазначають правозахисники.
В ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов з'ясовував:
- За що переслідувала російська влада кримчан у 2024 році?
- Як змінилися звинувачення після початку повномасштабного вторгнення?
- Чи побільшало політично мотивованих справ цього року порівняно з минулим роком?
- Чи варто розголошувати факти переслідувань, якщо вони, не дай Боже, торкнулися ваших близьких?
За даними КРЦ, в анексованому Росією Криму зараз перебуває 371 політв'язень, більше половини з них – кримські татари (229).
Правозахисники також зафіксували 519 обшуків, 1579 арештів, 3418 порушень права на справедливий суд, 628 порушень права на здоров'я та 404 етапування засуджених кримчан.
За кожною цифрою – конкретна людина, яка платить таку ціну за свою громадянську позицію, каже менеджерка з комунікації КРЦ Тетяна Савчук. Кожен такий випадок там фіксують, аналізують і передають в ООН та інші структури.
У центрі зазначають, що понад 6 тисяч із 10 тисяч зафіксованих випадків порушення прав людини на півострові припадають на кримських татар.
«Це пов'язано з тим, що кримськотатарський народ – найнезручніший народ для Російської Федерації в анексованому Криму. Адже ще 2014 року він чітко заявив про свою позицію, що Крим – це Україна. Нині більшість кримських татар веде соціально активне життя. Вони відвідують суди, підтримують своїх співвітчизників. Вони висвітлюють порушення прав людини у своїх соцмережах. На жаль, за це вони платять таку ціну», – розповіла Савчук в ефірі Радіо Крим Реалії.
У Криму російські силовики затримують, заарештовують і відправляють людей за ґрати за звинуваченнями КК Росії в екстремізмі, тероризмі, державній зраді та дискредитації армії. Останній пункт з'явився 2022 року цілеспрямовано для переслідування за антивоєнну позицію, зазначає Тетяна Савчук.
«Російські силовики удосконалили схему з притягнення кримчан до відповідальності саме за «дискредитацію». Вони створюють спеціальні пабліки, Telegram-канали та шукають різні відео, порушення цієї статті, і «блогери-активісти» висвітлюють це», – каже менеджерка з комунікації КРЦ.
Одна з тенденцій цього року, на яку звертають увагу правозахисники – це вимоги російських силовиків не розголошувати їхні дії. Тобто публічно не заявляти ні про обшуки, ні про допити, ні про затримання. Нібито тоді буде менше проблем.
Найгірше вже сталося і навряд чи станеться ще щось гірше, каталізатором чого можуть стати близькі, вважає Ігор Котелянець, голова «Об'єднання родичів політв'язнів Кремля» і брат колишнього політв'язня Євгена Панова. Тому говорити про своїх рідних потрібно, наголосив він.
«Я хочу звернути вашу увагу на статистику звільнень. Близько 5%, якщо брати з 2022 року, за останні майже 3 роки, близько 5% серед усіх звільнених за так званими обмінами – це цивільні. І подивіться, хто ці цивільні. Більшість – це люди, про яких багато говорили. Їхні прізвища були відомі, а їхні родичі були дуже активними», – наголосив Ігор Котелянець, виступаючи в Українському кризовому медіа-центрі.
Про викрадення близького потрібно говорити якнайгучніше, вважає Левіза Джелял (Джелялова), дружина Нарімана Джеляла (Джелялов), якого цього літа вдалося звільнити з російської в'язниці. Це, як мінімум, дозволить врятувати від жорстокого поводження з боку ФСБ, змусить силовиків офіційно оформити затримання, а не приховувати його, каже вона.
«У будь-якому разі це краще, ніж мовчати. Розуміючи і знаючи про це, я, разом із друзями Нарімана, після його зникнення, після його викрадення, скажімо так, з дому після обшуку, я повідомляла про це якомога гучніше. Слід зазначити, що важливо, однозначно потрібно організовувати пошук людини. Офіційно звертатися до всіх уповноважених на зникнення, затримання людини силових структур. Не розраховуючи, що можна отримати чесну відповідь, але це потрібно робити. Тому що застосування саме такого алгоритму: і інформаційного розголосу, і розшуку – це певний імунітет для зниклої чи затриманої людини», – наголосила Джелялова, виступаючи в Українському кризовому медіа-центрі.
Збільшення кількості політичних справ і затримань розпочалося після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це пов'язано з тим, що багатьох людей російські силовики затримували на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, а потім вивозили до Криму, зазначає Тетяна Савчук.
«До кінця 2023 року у нас було зафіксовано 305 політв'язнів, а зараз це – 371 особа. Тобто майже 70 осіб (цього року – КР). Ця цифра може бути в рази більшою, але не всі розголошують [затримання]», – повідомила Тетяна Савчук.
Російські силовики почали приховувати дані тих, кого судять, зазначає правозахисниця.
«Вони викладають відео, на якому не видно обличчя людини, не повідомляють його дані. І ми не можемо дізнатися, хто це такий. Таким чином, це ще один інструмент для тиску», – зазначає Тетяна Савчук.
Наприкінці листопада Третій комітет Генеральної асамблеї ООН ухвалив оновлену резолюцію «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим і Севастополь».
Це щорічний документ, який ухвалюється з 2016 року. До нього вперше додано положення про суворе засудження тортур та інших форм жорстокого поводження з українськими військовополоненими, включаючи сексуальне насильство.
«Ця резолюція вже говорить не лише про окупований Крим, а й про інші окуповані території України... Йдеться про те, що РФ має відновити діяльність Меджлісу... забезпечити освіту жителів окупованого Криму та інших територій українською та кримськотатарською мовами. Йдеться про те, що це елемент расової дискримінації. Відзначається проблема мобілізації до російської армії. І, звичайно, окремий блок присвячений депортації дітей», – наголосила Тетяна Савчук.
Якщо цю резолюцію до 2022 року підтримували до 65 членів ООН, після російського повномасштабного вторгнення в Україну таких країн стало 82. 2023 року – трохи менше, 78 голосів «за». Це означає, що потрібно активніше працювати з країнами, які утримуються, вважає Савчук.
Незважаючи на те, що багато українських правозахисних організацій відзначають кризу ефективності ООН, ця організація залишається хорошим майданчиком для того, щоб тему України та Криму тримати у фокусі, каже Савчук. Вона наголоошує, що у таких резолюціях часто фігурують імена українських політв'язнів і це сприяє їх звільненню з російських в'язниць.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
