Доступність посилання

ТОП новини

«Лають Росію» та Путіна: у Криму судять людей за листування в чатах


На заході, присвяченому сьомій річниці анексії Криму з Росією. Сімферополь, 18 березня 2021 року
На заході, присвяченому сьомій річниці анексії Криму з Росією. Сімферополь, 18 березня 2021 року

В анексованому Криму помічено тенденцію переслідувань людей за пости в закритих інтернет-спільнотах, включаючи домові чати в месенджерах. У регіоні вже є судові рішення, винесені за «неправильні» повідомлення. Чим можуть загрожувати кримчанам записи у чатах і чого писати не можна, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.

У російському законодавстві є ціла низка статей, які передбачають покарання за публічні висловлювання в інтернеті, у тому числі за образу влади та державних символів.

Особливо активно ці норми застосовують під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли голоси незгодних із цією війною лунають дедалі активніше. З початку повномасштабної війни у Криму з'явилися десятки судових рішень, пов'язаних із публікаціями у закритих інтернет-спільнотах. Вміст яких згодом опиняється у російських спецслужб.

Небезпечні чати

Одним із найбільш показових прикладів переслідування кримчан за пости у закритих інтернет-спільнотах є історія 30-річної жительки села Виноградне. Торік вона опинилася у суді за пост у батьківському чаті.

«Вона відправила у батьківський чат фото прапора України та напис із нецензурною лайкою на адресу держави РФ. Це побачили 19 учасників чату», – повідомили російські ЗМІ.

Ілюстративне фото
Ілюстративне фото

Підконтрольний Росії місцевий суд оштрафував кримчанку на 50 тисяч рублів. Її публічної позиції у цій справі немає.

Ще одним прикладом переслідування жителів Криму за висловлювання у закритих чатах є справа матері й сина Ольги та Андрія Дібрових із Ленінського району. У листопаді 2023 року підконтрольний Росії Ленінський районний суд оштрафував їх за частиною 3 статті 20.1 КоАП Росії.

Приводом став відеозапис у закритому чаті, в якому Ольга Діброва скаржилася, що в її будинку два місяці не було електрики. Вона заявила, що Путін «відрізав їй світло» і назвала його «й..ним лисим КДБшником», зазначивши при цьому, що «КДБшники та міліція – злодії, чіпають бідних».

Ольга Діброва
Ольга Діброва

Її син у цьому відеочаті заявив, що не збирається «за цю Росію служити», оскільки «не хоче батьківщину зраджувати».

Цей відеофрагмент опинився у розпорядженні Telegram-каналу «Крымский СМЕРШ», який допомагає російським спецслужбам переслідувати кримчан з антивоєнною чи проукраїнською позицією. В результаті Дібрових судили за чотирма адміністративними статтями, включаючи дискредитацію Збройних сил Росії та неповагу до влади. Їх оштрафували та заарештували на 10 діб. Їхня позиція у цій справі невідома.

«Кримінальні» коментарі

Іноді коментарі в чатах і закритих інтернет-спільнотах можуть обернутися кримінальним переслідуванням. Влітку фігуранткою кримінальної справи стала жителька Ялти, яку звинуватили у публікації «екстремістських» коментарів у Telegram-каналах.

«43-річна жінка в одному з чатів месенджера Telegram із використанням персонального облікового запису публікувала коментарі, що містять заклики до здійснення насильницьких дій щодо групи осіб, виділеної за ознакою національності – росіян», – заявили в кримському главку ФСБ.

Мобільний телефон зі встановленим месенджером Telegram. Ілюстративне фото
Мобільний телефон зі встановленим месенджером Telegram. Ілюстративне фото

Стосовно неї порушили кримінальну справу за статтею 280 (публічні заклики до екстремістської діяльності з використанням інтернету) Кримінального кодексу РФ. Їй загрожує до п'яти років позбавлення волі.

Позиція обвинуваченої невідома.

Схожа кримінальна справа з'явилася влітку цього року у Феодосії. Російські силовики затримали місцевого жителя Романа Зубова. Його звинуватили в тому, що він був активним учасником «українських чатів у Telegram», де «привселюдно закликав до вбивства росіян, а також всіляко публічно підтримував придушення за національною ознакою росіян, які живуть на території інших країн».

Про які саме чати йдеться, невідомо. Роману Зубову загрожує до п'яти років позбавлення волі в межах згаданої статті 280 КК РФ.

Його позиція у справі невідома.

«Заходи для придушення критики влади»

Російське законодавство передбачає безліч приводів для переслідування людей за пости у чатах. Як докази російські суди приймають до розгляду нотаріально засвідчені скриншоти листування з чатів.

За їх публікацію передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність залежно від того, як кваліфікують зміст написаного. Це можуть бути: образа, приниження честі та гідності в інтернеті (стаття 5.61 КпАП РФ), поширення свідомо хибних, таких, що ганьблять честь і гідність повідомлень (наклепи), принизливі висловлювання за релігійною або національною ознакою (стаття 128.1 КК РФ), розпалювання ненависті та ворожнечі за ознакою національності, раси, статі, мови, релігії (стаття 119 КК РФ), загрози життю та здоров'ю (стаття 119 КК РФ).

Цензура в Інтернеті. Ілюстративне фотоо
Цензура в Інтернеті. Ілюстративне фотоо
Подібні заходи надмірні та явно спрямовані на придушення критики діяльності влади
Дослідницький центр «Сова»

Часто у кримських справах про поширення інформації в інтернеті є стаття 20.1 КоАП (дрібне хуліганство). У 2019 році в Росії доповнили її частинами 3, 4 і 5, які передбачають штрафи за поширення в інтернеті інформації «у непристойній формі, що ображає людську гідність та суспільну мораль», демонструє «явну неповагу до суспільства, держави, офіційних державних символів Росії, Конституції РФ чи органів влади».

«Ми вважаємо, що подібні заходи надмірні та явно спрямовані на придушення критики діяльності влади, яка достатньо захищена іншими нормами законодавства. Хоча формально чч. 3-5 ст. 20.1 КоАП не належать до антиекстремістського правового регулювання, заявлена при впровадженні цих заходів мета обмеження свободи слова – захист державних інститутів – збігається з однією з цілей антиекстремістської політики», – заявляють у російському дослідному центрі «Сова».

«Що написано, бачить «товариш майор»

Активізація переслідувань людей за висловлювання в інтернеті пов'язана з тим, що в умовах повномасштабного вторгнення в Україну російська влада активізувала увагу до внутрішньої цензури, каже адвокат колишніх кримських політв'язнів Микола Полозов. Для виявлення «непідцензурних» висловлювань у закритих інтернет-спільнотах вони використовують технічні засоби та доноси.

Російська влада бореться з інакодумством різними методами, включаючи так званий «інститут доносів»
Микола Полозов

«У Росії її діє система СОРМ – збір оперативної інформації безпосередньо з каналів зв'язку. Кожен провайдер зобов'язаний купувати та утримувати у себе апаратно-програмний комплекс, який дозволяє фіксувати трафік загалом та окремі повідомлення. Співробітники силових структур мають доступ до цієї інформації. До цієї технічної частини можуть належати і форуми на сайтах, і пабліки в соцмережі «Вконтакте», де силовики можуть дивитися, зокрема, й закриті листування. Це небезпечне середовище – те, що там написано, бачить «товариш майор». Складніша ситуація з месенджерами. Не всі вони відкриті для російських спецслужб. Але за потреби до деяких вони теж мають доступ. Крім цього, діють і старі агентурні мережі й доноси. Коли в тому ж закритому чаті хтось щось написав – і на нього за це учасник чату пише донос. Таким чином, російська влада бореться з інакодумством різними методами, включаючи так званий «інститут доносів», – пояснив Крим.Реалії адвокат.

Адвокат Микола Полозов
Адвокат Микола Полозов

У такий спосіб у Росії намагаються остаточно витіснити з публічного простору протестні голоси, вважає Микола Полозов.

«Російська влада в умовах війни продовжує тренд із придушенням громадянського суспільства ось цією боротьбою з уявними для себе загрозами. А з іншого боку, це інструмент боротьби з людьми, які живуть на окупованих територіях і не прийняли окупацію та її наслідки. Тобто це продовження терору щодо мирного населення», – каже він.

Посилити санкційну політику щодо осіб та організацій, які сприяють окупації Криму та порушують права громадян України на окупованих Росією територіях, закликала 16 жовтня заступниця Представника президента України в АРК Ольга Куришко.

За інформацією Представництва президента України в АРК, на сьогоднішній день 218 жителів Криму (132 – кримські татари) заарештовані та утримуються у місцях позбавлення волі у Криму та Росії за політично мотивованими справами.

Російська влада заперечує політичні репресії в Криму.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG