Доступність посилання

ТОП новини

Немає російського паспорта ‒ немає землі: як захиститися від вилучення ділянок у Криму


Будинок у Криму, ілюстративне фото
Будинок у Криму, ілюстративне фото

У Криму закінчилися терміни для добровільного відчуження земельних ділянок в «іноземних громадян», надалі матеріали будуть передаватися в суд для примусового перепродажу землі або її передачі в державну власність, повідомила російська міністр майнових і земельних відносин Криму Лариса Кулініч.

Ще в березні 2020 року президент Росії Володимир Путін підписав указ №201, внісши більшість районів півострова до переліку територій, земельні ділянки на яких не можуть бути у власності «іноземців» та «закордонних юридичних осіб». Де-факто під ці обмеження потрапляють й українці без російського громадянства з власністю в Криму. У підконтрольному Кремлю Держкомрегістрі Криму раніше повідомили, що у власності громадян України на півострові ‒ майже 10 тисяч ділянок, які можуть потрапити під дію указу. Про те, чи можуть кримчани захиститися від такого примусового вилучення, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Голова експертної ради з правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов висловив Крим.Реалії думку, що Росія в цьому випадку використовує стандартну світову практику.

‒ Треба було готуватися до цього давно, оскільки Крим фактично є прикордонною територією, і не зовсім дружні дії України останнім часом змушують російську владу юридично оформити ситуацію, що склалася. В усьому світі держави обмежують права іноземців на володіння землею в зоні, прилеглій до держкордону. Конституційний суд Росії чітко позначив, що іноземні громадяни та іноземні юридичні особи, серед них і з України, тепер не можуть мати права власності на землю, розташовану практично на всій території Кримського півострова. Але при цьому відчуження земельної ділянки не запускається без попередньої рівноцінної компенсації в судовому порядку, при цьому не допускається відчуження ділянки без розташованих на ній будівель та споруд, якщо вони належать одній особі.

Олександр Молохов
Олександр Молохов

Олександр Молохов підкреслює, що у людей, яких Росія вважає іноземцями в Криму, не будуть автоматично вилучати разом із землею належні їм будівлі або споруди.

‒ Тобто реквізиція або конфіскація українським власникам у Криму точно не загрожує, хоча належні їм об'єкти вже зараз обмежені в цивільному обороті. Іноземці не можуть успадковувати або отримувати їх у порядку розподілу подружньої власності при розірванні шлюбу. Звичайно, це впливає на ринкову вартість об'єктів. Я думаю, що в межах судової процедури будуть примусово викуповувати землі разом з будинками в Криму в іноземців для державних потреб за умови попереднього рівноцінного розміщення. Питання про те, наскільки справедливою буде державна оцінка, залишається дискусійним. У будь-якому випадку результати оцінки можна буде оскаржити в суді, або вже зараз виявити ініціативу та звернутися з позовом до російської влади про примусовий викуп своїх ділянок разом з об'єктами на підставі звіту про ринкову вартість.

У свою чергу, експерт Регіонального центру з прав людини Роман Мартиновський зазначає, що вже наявний у Криму досвід вилучення землі російською владою у добросовісних набувачів свідчить про упередженість місцевих судів у цих питаннях.

‒ Якщо бути точним, є 3984 людини ‒ це ті жертви, яких нам вдалося ідентифікувати. Тобто у нас є інформація про те, де їх земельні ділянки вилучалися, які суди ухвалювали ці рішення. Однак цей процес відрізнявся від того, який належить пережити кримчанам у зв'язку з указом російського президента номер 201. Основною причиною, через яку проводилося вилучення землі, було те, що в архівах міста Севастополя нібито були відсутні оригінали документів українських органів влади, на підставі яких люди отримували землю. Понад 600 людей потім придбали ці ділянки на підставі договорів купівлі-продажу, засвідчених нотаріусами, однак російські окупаційні суди абсолютно не звертають на це уваги, і цих людей теж позбавляють права власності, абсолютно не обговорюючи питання про законність угоди.

Роман Мартиновський
Роман Мартиновський

За інформацією Романа Мартиновського, через недовіру російській судовій системі більшість кримчан, які зіштовхнулися з такими вилученнями, навіть не намагаються боротися за своє майно.

‒ Лише кожен третій з тих, хто втратив земельну ділянку або об'єкт нерухомості, спробував оскаржити рішення в апеляційних судах. Багато з тих, хто проходив усі інстанції на території Російської Федерації, потім скористалися правом на звернення до Європейського суду з прав людини. Щоправда, з такими скаргами поки ніяких рухів не відбувається, і немає підстав сподіватися на те, що розгляд відбудеться швидко.

Експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Микита Петровець вказує на те, що з точки зору законодавства України подібні вилучення в Криму можуть розцінюватися як військові злочини Росії.

‒ Під цей указ потрапляють усі, хто володіє ділянками в так званих прикордонних районах Криму й не має російського громадянства. У зв'язку з цим виникає запитання щодо тих, хто станом на 18 березня 2014 року постійно проживав на території півострова й потім подав упродовж місяця заяву про бажання зберегти українське громадянство. Теоретично Росія розглядатиме таких людей як своїх громадян, але як саме це буде розцінюватися у випадку з землею, сказати складно. Наскільки я знаю, в Криму ще не була розпочата відповідна процедура, але на території Росії така практика вже є. Я б рекомендував українцям, які володіють ділянками в Криму, звертатися із заявою про кримінальне правопорушення до прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя за статтею 438 про військовий злочин й отримати статус потерпілих.

Новости без блокировки и цензуры! Установить приложение Крым.Реалии для iOS і Android.

Далі Микита Петровець все ж радить готувати скаргу до Європейського суду з прав людини з вимогою захистити право на мирне володіння майном.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

‒ Причому зовсім необов'язково перед цим проходити всі російські інстанції. Є така адміністративна практика, коли якась держава явно не дотримується законодавства. Росія в Криму здійснює низку порушень міжнародного гуманітарного права, і перспектив захистити своє право власності перед нею фактично немає, адже це окупант. У зв'язку з цим можна не йти в російські суди, але ми в цій ситуації рекомендуємо як мінімум надіслати формальні звернення до російських органів про порушення вашого права власності та про те, що ви не згодні з цими діями. Цього буде достатньо, перш ніж звертатися в ЄСПЛ. Безумовно, це не чарівна паличка, яка гарантовано врятує ділянку від вилучення, але все краще, ніж чекати, чи буде реалізований указ російського президента.

За оцінкою Микити Петровця, ЄСПЛ у разі позитивного рішення може присудити постраждалим від дій Росії українцям як компенсацію, так і повернення права власності.

‒ Тут, звичайно, питання ‒ чи буде Росія виконувати рішення Європейського суду, і якщо буде, то як саме. Якщо ж не буде, то це вже питання до законодавства щодо деокупації та повернення Криму під юрисдикцію України. Очевидно, що з точки зору України й міжнародного права подібні відчуження земельних ділянок не матимуть юридичної сили. У будь-якому випадку я рекомендую всім зацікавленим відвідати сайт www.crimealand.net, де розписані всі тонкощі й алгоритм дій.

Роман Мартиновський раніше радив кримчанам у таких випадках звертатися за допомогою до адвокатів, юристів, у громадські організації, щоб отримувати консультації, виходячи з обставин кожної конкретної справи, а також збирати відомості про ринкову вартість своєї ділянки до і після 2014 року.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG