Доступність посилання

ТОП новини

Американські гості в Криму: де правда і куди хилить російська влада?


Прапор США. Ілюстративне фото
Прапор США. Ілюстративне фото

Російські федеральні та місцеві кримські ЗМІ заявили, що невизнаний так званий депутат призначеної Кремлем держради Криму і голова комітету у справах «народної дипломатії» та міжнаціональних відносин Юрій Гемпель публічно запросив американського журналіста Такера Карлсона відвідати півострів. У листопаді 2023 року вже названий підконтрольною Москві кримською пресою «головним претендентом на посаду президента США від республіканців» Дональд Трамп заявляв, що може оголосити вказаного журналіста з Америки кандидатом на посаду віцепрезидента на виборах 2024 року. У лютому ведучий взяв інтерв'ю у президента РФ Володимира Путіна. Подія стала першим прямим спілкуванням господаря Кремля із західною пресою з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році, викликавши неоднозначну реакцію: Москва «м'якою силою» тисне на Вашингтон.

Яку діяльність називають «громадянською», «публічною», «народною» дипломатією та що таке «м'яка сила»? Хто з громадян Америки, коли і навіщо відвідував Крим? Якою є доля американських проєктів на півострові? Чи мають американські поїздки в анексований Росією Крим системний характер? Чи можуть вони змінити підтримку України Вашингтоном в умовах війни? У цих питаннях спробували розібратися Крим.Реалії.

Зі словника – про методи зовнішнього впливу

Піар (public relations – англ.) – набір методів і стратегій, пов'язаних з управлінням процесом поширення інформації про конкретний суб'єкт у ЗМІ та суспільство. Основні цілі: підтримувати імідж суб'єкта й надавати позитивного відтінку подіям навколо нього для мінімізації втрат.

Публічна дипломатія (public diplomacy – англ.) – у міжнародних відносинах в широкому сенсі є будь-якоу дію під егідою уряду, спрямованою на безпосереднє спілкування із зарубіжною громадськістю задля встановлення діалогу з метою інформування і впливу для організації підтримки стратегічних цілей держави-ініціатора; сюди ж відносили пропаганду; міжнародний порядок змінився, стали використовувати інші інструменти та методи – особисті контакти та інтерв'ю у ЗМІ, соціальні мережі та освітні обміни.

Громадська дипломатія (citizen diplomacy – англ.) – концепція, згідно з якою кожен має право на участь і допомогу уряду у формуванні міжнародних відносин; «громадськими дипломатами» можуть бути студенти, спортсмени, бізнесмени та прості туристи.

Народна дипломатія (people-to-people diplomacy, people's diplomacy – англ.) – встановлення іноземними штатними дипломатами в країні, яка їх приймає, прямих контактів, у першу чергу, з громадянами цієї країни.

М'яка сила (soft power – англ.) – форма реалізації політичної влади, коли вона домагається від будь-кого бажаних результатів на основі добровільної участі, симпатії та привабливості без примусу. Автор терміна – професор Гарвардського університету Джозеф Най, він увів його у вжиток у другій половині 1980-х років.

Жага «відлиги» з Каліфорнії: американські «суспільники» їдуть до СРСР

Шерон Теннісон
Шерон Теннісон

Будучи «творінням» громадянки США – Шерон Тенісон, The Center for Citizen Initiatives (ССI), що в місті Сан Матео штат Каліфорнія, голосно заявив про себе на піку періоду «холодної війни» та «залізної завіси» у 1983 році: з'явилася надія, що звичайні громадяни Америки зможуть протистояти гонці ядерних озброєнь і налагодити конструктивні відносини з Радянським Союзом.

Ідею зближення Заходу з Радянським Союзом за допомогою громадських контактів вважали наївною, а сама ініціатива «привернула увагу та занепокоєння» американських і радянських спецслужб – ФБР, ЦРУ та КДБ. Незважаючи на існуючий скепсис, близько 20 американських «мандрівників» із ССI та знімальна група з чотирьох осіб у 1983 році вперше приземлилися у московському аеропорту.

Того ж року в СРСР обговорювали вже десятий ювілей спільної радянсько-італійської комедії «Неймовірні пригоди італійців у Росії». Сюжет кінострічки був помітно схожий із задумом американських туристів, лише у кіно події відбувалися набагато раніше, а італійці разом із радянською міліцією намагалися боротися з міжнародною мафією. СРСР стрімко віддалявся від «брежнєвського застою» і наближався до періоду «перебудови» Михайла Горбачова.

Обкладинка журналу Time до зустрічі Рейган-Горбачов. США, 1985 рік
Обкладинка журналу Time до зустрічі Рейган-Горбачов. США, 1985 рік

Повернувшись, учасники першої поїздки стали публічно і через ЗМІ США розповідати про життя в радянській Росії та росіян. 1984 року CCI офіційно зареєстрували як некомерційну освітню організацію, що діє з метою розвитку «громадянської дипломатії». З 1985 року Центр справно звітує про свою фінансову діяльність. Пізніше роботу CCI систематизували, а «обрані» його незмінним керівником та єдиним штатним співробітником американці стали відвідувати не лише Росію, а й інші радянські республіки. Від кожного «мандрівника» очікували встановлення нових контактів у СРСР і готовність прийняти у себе радянського гостя: так було створено велику базу даних радянських та американських учасників взаємних «візитів дружби».

«Завдяки підтримці Михайла Горбачова, який свого часу особисто приймав керівника та делегацію CCI, Центр став привозити до Радянського Союзу фахівців з лікування алкоголізму, допомагав молодим «розлюченим» радянським екологам у їхніх зусиллях з очищення міст атомників, на «прохання радянських громадян» сприяв розвитку сільського господарства та екологічного оновлення озера Байкал», – зазначила Шерон Тенісон в історії організації. Потім із розвалом Союзу настала ера взаємних «бізнес-стажувань» та економічних обмінів. 1994 року CCI спільно з адміністрацією міста Санкт-Петербурга виступив засновником «Фонду Центру громадянських ініціатив». Спільний радянсько-американський фонд, який мав офіційну юридичну адресу в Санкт-Петербурзі, працював аж до 2003 року, пізніше його ліквідували.

Шерон Тенісон з особливими почуттями продовжує згадувати свою першу особисту зустріч у 1992 році в Санкт-Петербурзі з Володимиром Путіним, який тоді був головою комітету зовнішніх зв'язків міської мерії.

«До 2010 року CCI витратив більшу частину спонсорського та програмного фінансування, відносини між США та Росією, здавалося, значно потеплішали, було написано книгу про історію Центру, і ми порахували місію нашого «творіння» практично завершеною», – пише Шерон Тенісон на сайті CCI.

Анатолій Собчак і Володимир Путін у Санкт-Петербурзі. Росія, 1994 рік
Анатолій Собчак і Володимир Путін у Санкт-Петербурзі. Росія, 1994 рік

Анексія півострова Росією «вибила» американців із Криму

Пострадянський український Крим був для Заходу «потенційною конфліктною зоною» – так вважали і вважають сьогодні в Росії: у Вашингтоні та Брюсселі серйозно побоювалися Чорноморського військового флоту РФ, чия присутність у Севастополі на рубежі століть продовжувала носити спірний характер на тлі тривалих переговорів щодо його статусу. Одночасно в Кремлі воліли мовчати, а в Києві відкрито заявляли про те, що півострів привертав особливу увагу західного капіталу, в тому числі як потенційна територія для вкладень в енергетику, рекреацію та IT-індустрію, що стрімко розвивалася.

Джессіка Ровелло
Джессіка Ровелло

Засновники та власники компанії Arkadium зі США Джессіка Ровелло та Кенні Розенблатт у 2005 році відкрили ігрову студію в Україні, де, як вони підрахували, витрати на ведення бізнесу були значно нижчими, ніж в Америці. Запрацювали офіси компанії у Сімферополі та Севастополі, у підсумку фірма розширилася до 100 співробітників і впевнено зростала.

Кінні Розенблатт
Кінні Розенблатт

Arkadium – офіційний партнер багатонаціонального комп'ютерного гіганта Microsoft і займається створенням мобільних ігор, розробкою та ліцензуванням ігрових сайтів. Нею розроблені відомі ігри – «Пасьянс», «Сапер» і «Маджонг», вбудовані в операційну систему Windows. У 2013 році компанія залучила 5 млн доларів.

У 2014 році у зв'язку з російською спробою анексії Криму та оголошеними проти РФ санкціями власники Arkadium вирішили перереєструвати компанію із Сімферополя у Краснодар: тут створили «дочку» – ТОВ «Аркадіум Краснодар», профіль діяльності – автоматизація кадрового обліку та розрахунку заробітної плати для бухгалтерської програми «1С».

«Краснодарський бізнес» в американців «не йшов», і «дочку» ліквідували, забравши співробітників США. Власники Arkadium викупили навіть своїх колишніх інвесторів, ставши самостійним гравцем на глобальному IT-ринку.

Крупний бізнес США відмовився працювати у Криму

16 березня 2014 року адміністрація США запровадила санкції щодо Росії та її фізичних і юридичних осіб. До обмежень приєднався великий капітал зі штаб-квартирами США: Apple, Google, Amazon, платіжні системи Visa і MasterCard, і навіть хімічний гігант Amwey. Весь їхній бізнес у Криму був згорнутий. Кінокомпанії Paramount Pictures, Sony Pictures, Universal, 20th Century Fox відмовилися передавати російським дистриб'юторам права на показ фільмів на Кримському півострові. McDonald's оголосив про закриття закладів у Сімферополі, Севастополі та Ялті. Незважаючи на заяви про готовність замістити його кримські торгові площі, ні Burger King, ні KFC в анексований Крим не зайшли.

Логотип Exxon Mobil
Логотип Exxon Mobil

Американська Exxon Mobil у складі консорціуму з чотирьох компаній мала намір розробляти родовища нафти та газу на шельфі Чорного моря. Консорціум переміг у конкурсі на право укладання угоди про розподіл продукції в межах Скіфської ділянки на південь від Криму. У 2012 році американська компанія SHER Technologies підписала меморандум із владою АР Крим про будівництво чотирьох сміттєспалювальних заводів. А у Первомайському районі на нову молочну ферму планували закупити корів зі США. Усі ці американські проєкти на півострові було зупинено.

Зникли з Криму й добровольці Корпусу Миру (США), науковий і студентський обміни. 23 лютого Бюро у справах Європи та Євразії Держдепартаменту США опублікувало пакет рекомендацій про «Ризики та окремі аспекти ведення бізнесу в РФ і на окупованих Росією територіях України». У ньому влада США попереджає, що підприємства, у тому числі індивідуальні, фінансові установи та інші американські суб'єкти, включаючи інвесторів, консультантів, неурядові організації та постачальників послуг, які працюють у Росії чи беруть участь у кооперації, пов'язаної з РФ, а також на територіях, окупованих нею в Україні, стикаються зі значними ризиками. Одночасно підкреслюється, що відповідно до чинних законодавчих і нормативних актів США, тільки самі суб'єкти економічної чи іншої діяльності мають право ухвалити рішення про продовження або припинення діяльності в РФ.

Симон Островський
Симон Островський

Журналіст, який розповідав правду з Криму в 2014 році, Симон Островський – американський журналіст російського походження, який став відомим під час висвітлення окупації українського Криму в березні 2014 року, а також розпалу військових дій на українському Донбасі. Його репортажі з території півострова виходили у рамках проєкту «Російська рулетка» для Vice News.

В інтерв'ю для «Громадського ТБ» він розповів про те, як робив журналістську роботу в умовах початку окупації Криму та блокади українських військових частин. «Я думаю, багато хто в Україні та в усьому світі спочатку не розуміли, що відбувається і що таким чином було порушено геополітичний баланс. Думаю, люди не хотіли вірити в те, що сталося, адже з часів Другої світової війни не було анексовано якусь частину іншої країни з використанням військової сили, як це сталося в Криму», – зазначив Симон Островський кореспондентові «Громадського ТБ».

Далі буде...

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG