З 2016 року американські розвідувальні безпілотники спостерігають за анексованим Кримом, а з початку війни Росії проти України польоти здійснюються кілька разів на тиждень. Що це за БПЛА, які їхні можливості та як взаємодіють розвідки США та України – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
На Кримському напрямку
З початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну американські безпілотники RQ-4B Global Hawk регулярно здійснюють розвідувальні польоти над Чорним морем на відстані близько 100 км від берегів анексованого Криму. Іноді розвідка здійснюється щодня, іноді – двічі-тричі на тиждень. Базуються ці БПЛА на авіабазі Сигонелла НАТО на острові Сицилія.
Авіація країн НАТО регулярно збирає розвіддані, перебуваючи в небі над акваторією Чорного моря. Розвідка США та інших партнерів України ділиться з нею здобутими відомостями, іноді в режимі реального часу, після чого в деяких випадках відбуваються ракетні та дронові атаки на російські військові об'єкти у Криму.
15 жовтня 2016 року та 14 травня 2017 року БПЛА RQ-4B Global Hawk здійснив з дозволу влади України розвідувальні польоти навколо півострова Крим і Донбасу. Також, починаючи з 2018 року, безпілотники RQ-4B періодично здійснювали польоти вздовж узбережжя Криму та лінії розмежування на Донбасі.
14 березня 2023 року в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем два російські винищувачі Су-27 перехопили американський військовий розвідувальний безпілотник MQ-9 Reaper. Внаслідок інциденту США втратили дрон, який впав у море.
16 березня США опублікували відео перехоплення російськими винищувачами дрону в Чорному морі. На відеоролику видно, як два російські літаки Су-27 скидають пальне, пролітаючи поблизу MQ-9 Reaper, очевидно, намагаючись засліпити дронову камеру.
18 березня США відновили польоти безпілотників над Чорним морем, перервані після інциденту з дроном MQ-9.
MQ-9 Reaper є розвідувально-ударним безпілотником. Найчастіше над Чорним морем використовується стратегічний розвідувальний БПЛА RQ-4B Global Hawk.
Війна дронів
Слово «дрон» – по-английски «трутень» – щодо безпілотників американські військові використовували вже за часів В'єтнамської війни. Проте у ЗМІ його запустив Боб Вудворд, журналіст Washington Post. Той самий, який у 1972 році разом із Карлом Бернстайном розкопав Вотергейтський скандал.
Застосування безпілотних літальних апаратів у сучасній війні не здається нам чимось незвичним, тим часом ще кілька десятиліть тому це здавалося обивателю науковою фантастикою. Але розробка та застосування таких засобів почалися понад 150 років тому.
15 червня 1849 року в небі над Венецією з'явилися аеростати австрійських військ, а за мить на місто впали перші шрапнельні заряди. Безпілотні аеростати, запущені з борту пароплава, оснастили простим пристроєм, який дозволяв скинути бомби в розрахунковий час. Вважається, що ефект від бомбардувань був мінімальним, але цей епізод увійшов в історію як перше застосування безпілотника у бою.
Під час Першої світової війни країни-учасниці активно експериментували з безпілотною авіацією. У листопаді 1914 року Військове міністерство Німеччини доручило Комісії з транспортних технологій розробити систему дистанційного управління, яка б могла встановлюватися як на кораблі, так і на літаки. Менш ніж за рік випробувань професору Йєнського університету Максу Вієну вдалося розробити з компанією Siemens&Halske технологію, придатну для практичного застосування на флоті, але недостатньо надійну в умовах радіоелектронної протидії, а також недостатньо точну для авіаційного бомбометання.
У 1916 році на замовлення ВМФ США винахідник гірокомпаса Елмер Сперрі зайнявся розробкою автоматичного аероплана Г'юїтта-Сперрі – літаючої бомби, що несе до 450 кг вибухівки. Одночасно на замовлення армії США компанія «Дейтон-Райт» розробила авіаторпеду Кеттерінга – літак, керований годинниковим механізмом, який у заданий момент мав скидати крила і падати на ворожі позиції. Над кількома аналогічними проєктами на замовлення уряду Великої Британії працював і професор Арчибальд Лоу, батько радіокерованого польоту.
У результаті ні США, ні Німеччина, ні інші країни у бойових діях Першої світової БПЛА не застосовували, але технології вже були розроблені. Перед і під час Другої світової війни проєктуванням БПЛА зайнялися багато країн і були зроблені перші пуски, але відсоток успішних влучань у ціль був невеликий.
У 1960 році над територією СРСР було збито американський літак-розвідник U-2, а його пілот потрапив у полон. Політичні наслідки цього інциденту, а також перехоплення далекого розвідника RB-47 біля кордонів Радянського Союзу і втрати U-2 під час Карибської кризи змусили керівництво США звернути додаткову увагу на розробку БПЛА-розвідників. Результатом стала поява безпілотних розвідників Ryan Model 147A Fire Fly та Ryan Model 147B LIghtning Bug, які виготовлялися в різних модифікаціях аж до початку XXI століття.
Розвиток систем зв'язку та навігації, насамперед, системи глобального позиціонування (GPS) на рубежі 1990-х років вивели БПЛА на новий рівень. БПЛА успішно застосовувалися, насамперед, як платформи спостереження, розвідки та цілевказівки.
Збройні сили США використовували БПЛА у багатьох збройних конфліктах. Наприклад, у 2002 році в Афганістані дрон, що належав і управлявся ЦРУ США, випустив ракету, яка знищила третю людину в ієрархії «Аль Каїди» Мохаммеда Атефа. У наступні роки США почали використовувати дрони для полювання на терористів у різних країнах світу. З 2010 до 2020 року США провели понад 14 тисяч подібних атак.
Цікаво, що в США донедавна не вважали, що в найближчому майбутньому БПЛА можуть бути ефективними в боротьбі з арміями, які мають потужні засоби ППО, але вони ідеально відповідали особливостям операцій проти легкоозброєних противників. В Афганістані та Іраку ЗС США також використовували дрони для забезпечення вогневою підтримкою передових підрозділів і віддалених аванпостів.
Замислитись про необхідність перегляду цих поглядів змусила Друга карабаська війна. У 2020 році Азербайджан успішно застосував закуплені в Туреччині та Ізраїлі дрони для розвідки, наведення на цілі й оцінки результатів операцій. Завдяки цьому азербайджанські війська успішно придушили досить сучасні засоби ППО, які мала вірменська армія, а також завдали великих втрат бронетехніці.
«Глобальний яструб»
Сьогодні розвідка є одним з основних завдань безпілотників. Вершиною розвитку концепції таких апаратів став американський розвідувальний стратегічний дрон RQ-4 Global Hawk.
У 1990-х роках ВПС США розробляли безпілотні платформи повітряної розвідки. Одним із них був малопомітний Lockheed Martin RQ-3 DarkStar; іншим – Global Hawk. Через скорочення бюджету вижити змогла лише одна з програм. Було вирішено продовжити використання Global Hawk через його дальність польоту та корисне навантаження, а не використовувати малопомітний Dark Star.
RQ-4 Global Hawk розроблений американською компанією Teledyne Ryan Aeronautical, дочірнім підприємством Northrop Grumman.
Перший політ здійснив 28 лютого 1998 з авіабази ВПС США в Каліфорнії. Перший апарат Global Hawk був переданий ВМС США у 2004 році та розпочав виконання бойових завдань у березні 2006 року. У червні 2011 року Global Hawk був сертифікований міністром оборони США як критично важливий для національної безпеки. Держсекретар США заявив: «Global Hawk необхідний для національної безпеки; не існує альтернатив Global Hawk, які б забезпечували прийнятні можливості за менших витрат».
У 2012 році вартість одиниці оцінювалася до 140 млн доларів, година польоту коштувала 31 тис. доларів. 2014 року цю вартість вдалося знизити до 24 тис. доларів.
RQ-4 виконаний за нормальною аеродинамічною схемою. Фюзеляж виготовлений з алюмінієвих сплавів і є напівмонококом. Крило та V-подібне хвостове оперення повністю виготовлені з композитних матеріалів.
RQ-4А Global Hawk – базова модифікація. Зараз найчастіше використовується RQ-4B Global Hawk.
Радіус дії БПЛА приблизно 5500 км із 24-годинним перебуванням у зоні призначення. Максимальний час перебування в повітрі – 36 годин. Максимальна швидкість – 637 км/год. Верхня межа 6811 м, дальність польоту 25015 км. Є найбільшим за розмірами та масою серійним БПЛА у світі. Його довжина – 13,3 метра, розмах крил дорівнює приблизно 35 метрів, злітна вага наближається до 15 тонн.
Global Hawk оснащений інтегрованою системою спостереження та розвідки HISAR – Hughes Integrated Surveillance&Reconnaissance. Радар із синтезованою апертурою виготовлений фірмою Raytheon (Hughes) і призначений для роботи в будь-яких погодних умовах, має можливість виявлення наземних рухомих об'єктів та передачі відомостей про подібні об'єкти (координати та швидкість) у текстових повідомленнях. Денна електронно-оптична цифрова камера виготовлена компанією Hughes та забезпечує отримання зображень з високою роздільною спроможністю.
Зображення, що одержуються з радара та ОЕ/ІЧ-сенсорів, обробляються на борту БПЛА та передаються на наземну станцію у вигляді окремих кадрів. Наземна станція збирає з кадрів зображення та готує їх для подальшого використання.
Global Hawk призначений для автономного польоту і передачі розвідувальних даних через супутникові канали на наземну станцію. У разі використання БПЛА в зоні прямої видимості є можливість прямої передачі даних на відповідну наземну станцію.
У липні 2022 року ВПС США оголосили про плани вивести з експлуатації Global Hawk у 2027 році. Які БПЛА прийдуть йому на заміну, невідомо.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
