Доступність посилання

ТОП новини

«Крим із проблеми перетворився на загрозу». Андрій Клименко ‒ про те, як працюють санкції проти Росії


Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», «Майдану закордонних справ» і редакції BlackSeaNews оприлюднила дослідження «Як діють кримські санкції» українською та англійською мовами. Один з авторів дослідження, головний редактор українського інформаційного агентства Black Sea News Андрій Клименко в інтерв'ю Крим.Реалії розповів про те, яких збитків зазнає Росія після анексії Криму, як постраждали сектори російської економіки, і якими мають бути наступні кроки України та світової спільноти для посилення санкцій.

У книзі «Як діють кримські санкції» журналісти Тетяна Гучакова, Андрій Клименко та Ольга Корбут зібрали відомості про стан режиму санкції щодо Росії на момент 1 січня 2020 року. Автори дослідження зазначають, що санкції змушують Росію витрачати значні кошти на фінансування анексованого півострова, а також втрачати кошти через відсутність інвестицій і доступу до технологій.

За словами Андрія Клименка, у книзі подані результати досліджень, які авторський колектив проводив упродовж шести років. Він підкреслив, що незважаючи на російську кампанію з просування тези «санкції не працюють, тому їх потрібно скасувати», відомості, наведені в дослідженні, показують, що санкції впливають на великі галузеві сегменти російської економіки.

Андрій Клименко
Андрій Клименко

Клименко нагадав, що після анексії Криму в Росії стверджували, що створять на півострові «інвестиційний рай», вільну економічну зону, гральну зону, а також подібність Силіконової долини. Однак запровадження санкцій перекреслило всі плани. У результаті вже через рік Росія анулювала створене раніше Міністерство у справах Криму та приєднала анексований півострів до російського Південного федерального округу.

Запровадження декількох потужних пакетів санкцій стало холодним душем для Росії

«Це свідчило про те, що в Росії не очікували, що будуть санкції. Після російської агресії в Грузії у 2008 році ніяких санкцій щодо Росії не було, і вони думали, що все обійдеться. Запровадження декількох потужних пакетів санкцій стало холодним душем, і риторика про те, що Крим стане «новою вітриною Росії» стала сходити нанівець», ‒ говорить він.

Клименко додав, що також відносить до санкцій блокаду постачання прісної води на територію Криму і припинення транспортного сполучення з анексованим півостровом.

За його словами, автори дослідження зібрали зведену базу підприємств, які перебувають під санкціями України, країн ЄС та США, і вважають за необхідне для української держави синхронізувати такі кроки з міжнародними партнерами.

Розподіл юридичних осіб із санкційних списків США, ЄС і України за країнами та регіонами реєстрації, станом на 1 січня 2020 року
Розподіл юридичних осіб із санкційних списків США, ЄС і України за країнами та регіонами реєстрації, станом на 1 січня 2020 року

«Санкційний заповідник»

Одним із прикладів дієвості санкцій Андрій Клименко називає банківську сферу: після анексії в Криму починали працювати 34 російських банки, а також два місцевих, які перейшли під російську юрисдикцію. Проте, станом на 1 січня 2020 року, на півострові працюють тільки шість російських банків, які перебувають під міжнародними санкціями.

Відсутність прийнятної банківської системи говорить про те, що ніяких інвестицій у Криму не буде ніколи

«Відсутність прийнятної банківської системи говорить про те, що ніяких інвестицій у Криму не буде ніколи. Жоден серйозний банк із Кримом не зв'язуватиметься: вони прекрасно знають, що в системі контролю американських санкцій навіть наявність самого слова «Крим» у платіжних висновках або договорах відразу тягне блокування платежів і запровадження санкцій», ‒ пояснив експерт.

За його словами, у фінансовій сфері Крим перетворився на супертоксичний актив. Півострів став «санкційним заповідником», де отримують підряди ті російські компанії, які вже перебувають під санкціями.

У Криму почалося економічне опустелювання території: звідси йдуть гроші, інновації, люди

«У економістів, які займаються регіональним розвитком, є такий термін ‒ економічна пустеля. Так ось у Криму почалося економічне опустелювання території: звідси йдуть гроші, інновації, люди. Залишається бюджет, який на 70% дотується з російського бюджету», ‒ пояснив Клименко.

Автори дослідження прогнозують, що Росії буде все важче утримувати Крим, особливо в умовах економічної кризи, пов'язаної з надлишком нафти і газу на світових ринках.

«Гиря на шиї у Росії»

За словами Андрія Клименка, Крим став «гирею, яка висить на шиї у Росії», і цей вантаж буде все важчим з кожним роком. Автори дослідження демонструють у цифрах фінансові втрати Росії: лише «Федеральна програма розвитку Криму та Севастополя», спрямована на інфраструктурні проєкти, коштувала російському бюджету приблизно 15 мільярдів доларів. Водночас, відтік інвестицій із Росії після анексії Криму склав приблизно 200 мільярдів доларів.

Клименко зазначає, що зараз в уряді Росії намагаються перекласти частину фінансового тягаря через необхідність утримувати Крим на великі російські підприємства. Однак керівники підприємств не поспішають брати участь у кримських програмах через загрозу потрапити під санкції.

Особливу увагу автори дослідження приділили роботі оборонно-промислового комплексу на території анексованого Криму. Приблизно 149 російських підприємств із цієї сфери розміщували замовлення на кримських заводах, частина з них пізніше були змушені закінчувати замовлення на власних площах, але вони вже перебувають під загрозою потрапити в санкційні списки.

За словами Андрія Клименка, запроваджені відносно Росії санкції зупинили розвиток сфери суднобудування, авіабудування, космічних програм. У Росії регулярно переносять терміни здачі в експлуатацію нових літаків, кораблів, суднових турбін. Це відбувається через відсутність фінансів, компонентів, доступу до технологій.

Будівництво корабля на суднобудівному заводі «Море». Феодосія, 2016 рік
Будівництво корабля на суднобудівному заводі «Море». Феодосія, 2016 рік

Що стосується Криму, то порти півострова не можуть функціонувати в умовах режиму санкції. Навіть російські судноплавні компанії бояться потрапити в моніторинг суднозаходів у кримські порти. А кількість заходів іноземних суден із кожним роком зменшується. За результатами дослідження, якщо у 2014 році у кримські порти заходили судна під прапорами 32 країн (окрім Росії), то в 2019 році були помічені судна під прапорами шести країн.​

Динаміка кількості іноземних суден, що заходили в закриті порти Криму (крім Росії)
Динаміка кількості іноземних суден, що заходили в закриті порти Криму (крім Росії)

«Крим із проблеми перетворився на загрозу»

Представники моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», «Майдану закордонних справ» і редакції BlackSeaNews у лютому 2020 року представляли доповіді про Крим в Європарламенті, Єврокомісії, Європейській службі зовнішньоекономічних зв'язків. Там, за словами Андрія Клименка, говорили про те, що Крим наповнений російським озброєнням і становить загрозу не тільки для материкової частини України, а й для інших країн.

У США та Європі вже добре розуміють, що Крим ‒ це плацдарм для російської війни в Сирії

«Крим із проблеми перетворився на загрозу. Це рушниця, яке коли-небудь вистрілить. У США та Європі вже добре розуміють, що Крим ‒ це плацдарм для російської війни в Сирії, логістичний центр для агресії Росії в Чорноморському регіоні: це Лівія, країни Північної Африки та Близького сходу. Це потрібно зупинити, запровадити новий пакет санкцій для російського оборонного комплексу», ‒ підкреслив Андрій Клименко.

За його словами, завдяки діяльності кримських правозахисників, Меджлісу кримськотатарського народу, у світі добре обізнані про те, як Росія порушує права людини в анексованому Криму. Однак не менш важлива інформаційна робота, спрямована на пояснення загрози російської військової агресії.

Як приклад він демонструє карту, на якій зображені межі досяжності російських ракетних комплексів морського та берегового базування «Калібр» з анексованого Криму та російської військово-морської бази в Тартусі (Сирія).

Межі досяжності російських ракетних комплексів з анексованого Криму і військової бази Росії в Сирії
Межі досяжності російських ракетних комплексів з анексованого Криму і військової бази Росії в Сирії

Автори дослідження звертають увагу на необхідності випередження «фактичної окупації» Росією Чорного та Азовського морів, можливих військових операцій із боку півострова в Херсонській області з метою захоплення Північно-Кримського каналу та можливих дій Росії в напрямку морського узбережжя в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

Андрій Клименко підкреслив, що вивчення процесів запроваджених проти Росії санкцій і ситуації на анексованому півострові триває, а з інформацією, оприлюдненою у книзі «Як діють кримські санкції», вже працюють міжнародні організації, зокрема з Європи та США.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ



XS
SM
MD
LG